|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Значиннєві розряди прикметника
Прикметники називають колір (білий, синій, жовтий), розмір (великий, довгий, малий), смак (солоний, кислий, гіркий), якість (добрий, гарний, досконалий), вдачу людини (щедрий, скупий, розумний), відношення до матеріалу (дерев 'яний, кам 'яний, алюмінієвий), відношення до часу й місця (вчорашній, далекий, київський), належність (материн, сестрин, братів) тощо. Свою функцію прикметники реалізують через поєднання з іменниками. Уточнюючи поняття, названі іменниками, вони увиразнюють, конкретизують висловлювання За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні й присвійні. Якісні прикметники називають ознаки предмета, що можуть проявлятися більшою або меншою мірою (відповідають на питання яки й?): легкий, легший, найлегший, дуже легкий; гарячий, дуже гарячий; вузький, трохи вузький; солодкий, ледь солодкий; зелений, зеленуватий. Якісним прикметникам притаманні такі властивості: а) вони мають ступені порівняння і можуть поєднуватися з прислівниками міри: теплий, тепліший, найтепліший, дуже теплий, надто теплий, трохи теплий, ледь теплий; б) вони можуть вступати в антонімічні відношення: далекий — близький, гарячий — холодний, ранній — пізній, живий — мертвий; ці відношення можуть бути й контекстуальні: зелене (листя) — жовте (листя); в) вони, як правило, утворюють синонімічні ряди: розумний — мудрий — тямущий — кмітливий; хоробрий —мужній — відважний — сміливий — безстрашний; г)основи в них переважно непохідні, вони є вихідною базою для творення багатьох слів — іменників: далекий —даль, далина, далеч, далечінь, далекість; добрий — добро, доброта, добрість; дієслів: далекий — даленіти, віддалятися; добрий — добріти, добрішати; прислівників на -о, -є: далекий — далеко, щедрий — щедро, добрий — добре, рішучий — рішуче. За відношенням до дійсності якісні прикметники поділяються на дві групи:
описові прикметники — називають ознаки, які об'єктивно властиві предметам і сприймаються органами відчуттів: синій, холодний, солодкий, високий, порожній, лисий, новий; оцінні прикметники — називають ознаки, приписувані предметам за наслідком сприймання їх: гарний, добрий, дорогий, важливий, корисний, розумний, щедрий, привітний. Відносні прикметники називають ознаки предмета за його відношенням до предметів, дій чи обставин (відповідають на питання який?): джерельна вода (вода з джерела), пшеничний хліб (хліб із пшениці), міський транспорт (транспорт міста), затяжна робота (робота, яка затяглася), учорашній випадок (випадок, що стався вчора). Відносні прикметники: а) вступають у синонімічні відношення з іншими частинами мови — з іменниками: соснова шишка — шишка сосни, хлібний квас — квас із хліба, книжкова шафа — шафа для книжок; з дієсловами: перелітні птахи — птахи, щоперелітають; колючий дріт — дріт, який колеться; з прислівниками: нічна вулиця — вулиця вночі, домашня робота — робота вдома; б) мають похідні основи: вода — водний, водяний, водянистий; розділяти — роздільний, розділовий, розділювальний; вранці — вранішній. Присвійні прикметники вказують на належність предмета людині, рідше — тварині (відповідають на питання ч и й?): Шевченків «Кобзар», Франкова поема, мамина наука, орлині крила, козяче молоко. За значенням присвійні прикметники поділяються на такі, що: а) означають належність особі: Михайлів, братів, Оленин, сестрин; б) вказують не стільки на належність тварині чи тваринам, скільки на відношення до них (і тим наближаються о відносних прикметників): заячий слід, теляча шкіра, свиняча шерсть, риб'ячий жир; в) входять до стійких словосполучень як частина нерозкладної назви (і таким чином втратили значення присвійності): Магелланова протока, базедова хвороба, петрів батіг, адамове яблуко, ахіллесова п 'ята, прокрустове ложе. Частина прикметників можуть певною мірою поєднуваї в собі значення двох різних груп. Конкретне їхнє значення зумовлюється контекстом. Відносно-якісні прикметники виникли на основі відносних прикметників, що набули якісного значення: золотий перстень — золоті руки, травневі дні — травневий настрії драматичний твір — драматичні події, космічний експеримент -космічна швидкість.
Присвійно-відносні прикметники виражають водно час значення присвійності й відносності: шевченківський стиль батьківські поради, студентський квиток, хлопчачий голос. Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками, узгоджуючись при цьому з іменниками, які боні пояснюють; якісні прикметники, крім того, мають ступені порівняння.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |