Словотвір прислівників

В основному прислівники займенникового походження(туди,сбди,де,коли) однак свою співіднесність вони уже втратили. Прис – похідні слова //, що спів. З імен,прикмет,числ,займ,дієсл.

Відприкмет. - суфікс о – е (тихо,дуже,радо) шляхом адвербіалізації

Схеми утворення:

1. Прий+ відм фор колишнього нечисленного прикметника (змолоду,завидна,нагола)

2. Прислівники співвідносяться з нечисленними прикметниками серед роду, які історичнл походять від нечислен. Форм активного діє прикмет сер роду Н.В таЗ В (боляче,напризволяще)

Відімен. Присл. Здатні до адвербіалізації най акт вияв О.В

Для О.В двоїни віддієслівних імен. Ідносять прися. на мА (дарма,жартома)

Фоми Р.В (одразу. Догори,насилу)

Відзайм присл співвідносяться з такими формами:

1. З.В займ + прийм на, над,в (наща,надто,в нічию)

2. М.В займ + прийм по (потім)

3. О.В займ + прийм з перед *(зовсім,передовсім)

Відчислівникові прис.

Відмін. Форми числівн + приймен (заодно,удвох,втроє,надвоє)

За допомогою суф чі (тричі,,двічі)

Віддієсл. Прис. Виник в результаті адвербіалізації дієприс і дієприк. (стоячи,лижачи)

Способом словотворення і словоскладянням ( легковажко,босоніж,стрімголов)

Лексикалізовані сполучення(пліч о пліч, віч на віч)

31. Місце граматики граматичні поняття

Граматичні одиниці поділяться на морфологічні одиниці та синтаксичні одиниці, відповідно до двох розділів граматики: морфології та синтаксису. До граматичних одиниць належать морфема, слово, словосполучення і речення. Слово має два відмінні аспекти: як частина мови і як член речення.

Граматичне значення — це узагальнене абстрактне поняття, яке відображає те, яку роль зазвичай, регулярно, відіграє та чи інша граматична одиинця в мові. Граматичне значення існує поряд із лексичним значенням, але має абстрактну на відміну від конкретної сутність. Наприклад, іменник може мати значення предметності або загальності, граматичне значення дієслова відрізняється в залежності від часу, виду тощо. Граматичне значення виражає лексичне значення через граматичну форму.

Способи вираження граматичних значень: морфологічні (видозміна одного і тогож слова), синтаксичні (це способи вираження типів поєднуватості слів ) до морфологічних належать: синтетичний (прості; одноелементні) – виражаються одним словом: читатиму(за допомогою закінчень); аналітичний носієм лексичного значення є один компонент (одне слово), а гр. зн. – другий компонент (допоміжне): буду читати (службове + основне): синтетико-аналітичний гр. зн. виражається частково основним, частково допоміжним (форми умовного способу): писав би; супплетівний (шукати – знайти), порядок слів, наголос (му ка - му ка), інтонація.,чергування)

Граматична категорія (Потебня)— це клас граматичних однорідних значень, об'єднаний найзагальнішим абстрактним значенням, у межах якого протиставляються також значення, що далі не членуються. Так, граматична категорія відмінка в українській мові ґрунтується на загальному відношенні предмета до дії, стану і подібного, з одного боку, і на протиставленні часткових відношень — суб'єктного, об'єктного, адресатного, інструментального, просторового, з другого боку, а граматична категорія числа — на загальному кількісному відношенні предметів та явищ і на протиставленні значень однини й множини.

Граматична форма — це засіб вираження граматичного значення[1].. В українській мові таким засобом звичайно є службові морфеми у морфології та синтаксичні зв'язки й відношення слів і речень у синтаксисі. Наприклад, граматичними формами слова яблуко є яблука, яблуком, яблуками тощо. Вони утворюються за допомгою морфем — закінчень, і передають різні граматичні значння одного й того ж слова у лексичному розумінні. Граматичною формою в синтаксисі може бути, наприклад, порядок слів у реченні.

Поиск по сайту: