Виходить дівчинка Земля

Я –Земля! Я-Земля!

Я мільярди літ жила,

А тепер поранена, вся у ранах я.

Людина підкоряє природу.

Вона створює все нові й нові хімікати,

Які знищують комах, тварин, отруюють воду…

Я вмиваюся кислотними дощами.

Нові технології роздирають моє тіло.

Доволі, люди, схаменіться!

Огляніться, благаю вас!

Все задумано мудро вприроді-

Жити усьому в мирі і згоді.

ВЕД:

22 квітня в нашій країні відзначають День захисту Землі.

Наш дім - планета Земля. Із тих далеких часів, як Господь створив людину і покарав, Земля була її матір′ю і годувальницею. Людина—це частина природи і частина Земля. Природа—це живе, одухотворене, гармонія і поєднання форм, природа може відчувати, мислити, здійснювати різні дії.

Учень:

Були у матері-Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Голубооку звати Флора

У неї очі, наче зорі.

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна,

А Фауна - швидка, як вітер,

Могла за птахами летіти,

І за оленями стрибати,

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили.

Тож вирішила мудра мати

У посаг їм дарунки дати:

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні—тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

Живого світу дві богині.

ВЕД:

З Адамових часів пішла людина дорогою незалежності. Судилось їй пройти складний час випробувань, обернутися і побачити те, що зосталося за спиною, і вжахнутися…

Сьогодні рідна земля благає у нас порятунку, заради нас самих, заради збереження життя.

Учениця:

Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю:

Що ми після себе на світі лишаєм,

Ліси наші в′януть, нема чистих рік,

Птахи покидають край рідний навік.

Учень:

Біло все в історії, було…

Прокляті війни, катастроф немало,

Та щоб у вікна стронцій намело,

Такого ще ніколи не бувало!

Учениця:

Ще не бувало, щоб моря гнили,

Щоб ріки у безриб′ї висихали.

Чи лишим тільки звалища-рови,

Ліси зрубаєм, знищимо степи?

Учень:

Спинися технології експрес!

Єднайте голос вчені і поети!

Страшну ціну ми платим за прогрес!

Це зветься—самознищення планети!

ВЕД:

Ось послухайте такі сумні цифри.

У процесі виробництва щороку в світі в ріки, озера, моря в середньому викидається до 6,5 кубометрів забрудненої води, а це десятки мільйонів тонн шкідливих речовин. Викиди в атмосферу становлять на рік понад двісті мільйонів тонн оксиду вуглецю, близько 46 мільйонів тонн двооксиду сірки та 53 мільйони тонн оксиду азоту. Це дуже небезпечні отруйні речовини.

ВЕД:

За підрахунками вчених, за три з половиною століття з планети безповоротно

щезли 46 видів ссавців і 94—птахів. Зникнення загрожує більш як 150 видам рослин України. Зникнення тільки одного виду рослин може спричинити

зникнення від 10 до 30 видів комах.

Лише 5 грамів нафтопродуктів затягують плівкою 50 кв.м водної поверхні, спричиняючи кисневе голодування й отруєння водних організмів, призводячи до загибелі ікри мальків.

Учениця:

Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду-

В морях, океанах, в малих і великих річках.

Рятуємо рідкісних птахів- не всі ще породи,

А ті, що зникають в полях, у лісах, у лігах.

Рятуємо злаки. А потім рятуємо квіти.

Рятуєм світанки—від кіптяви, гару й димів.

Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти.

Рятуємо вулицю від голосних двигунів.

Рятуємо землю. А також рятуємо небо.

Рятуємо мрії. Кохання солодкий мотив.

Рятуємо ніжність… Від кого рятуєм? Від себе

Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти.

Повідомлення про Червону книгу України. Рослини і тварини нашої місцевості, занесені до Червоної книги.

Учень:

Все на землі. Все треба берегти:

І птаха, й звіра, і оту травинку.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо, врешті, ти - лише її частинка.

Та частка - невелика і залежна

Цю істину сприймай беззастережно.

Якщо береш, то треба віддавати,

Коли й надалі хочеш царювати.

ВЕД:

Стогне від людини Земля, плачуть ріки.

А Чорне море плаче сірководневими сльозами, бо вода в ньому на 90 % насичена сірководнем і цей товстий шар швидко піднімається до поверхні.

Атмосфера перенасичена аерозолями. Оксидами азоту, вуглецю, сірки, хлором, іонами тяжких металів. Йде знищення озонового шару. Виникає загроза майбутнім поколінням.

Блукає радіація в містах,

Життя вигонить з кожної хатини,

Тріпоче крилами журливий птах

В полях радіоактивних України.

ВЕД:

«І засурмив третій ангел - і велика зоря впала з неба, палаюча, як смолоскип. І впала вона на третину річок і на водні джерела. А ймення тій зорі - Полин. І стала третина води, як полин. І багато людей повмирало, бо згіркла вода»

(Одкровення святого Івана Богослова)

Тієї квітневої ночі 1986 року ядерним вибухом обпечено землю назавжди. І стала рідна земля зоною відчуження…

ВЕД:

Втрата від радіоактивного забруднення 4-5 % території країни. Територія 32 районів, 6 областей, площею майже 5 млн га лісів забруднена радіонуклідами.

Учень:

Щоб наша дума і дорога

Єднали глибину і вись,

Чорнобильський полин волає:

Людство, спинись!

Учениця:

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти-

Конвалія й фіалки ніжні

І вісник березня—підсніжник?

Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче,

Троянда степу, квітка мрій,

Жар-цвітом землю не зігріє?

Поиск по сайту: