|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тою прип’ятською водоюv Чорнобиль – катастрофа глобальних масштабів, незагойна рана на тілі України. Чорнобиль пред’явив нам суворий рахунок. v Проходять роки, а людство відчуває біль і тривогу за своє майбутнє.
Пісня на мелодію «Все минуло» Не минуло, люди, не минуло! Не забути нам того, що було. Дзвін Чорнобиля в душі лунає, Рани жар страшної не згасає. Біль землі так просто не проходить – Він ятритиме іще віки. І отруєні тектимуть води І нестимуть згустки пам’яті гіркі.
v У районі зареєстровано понад 50 підприємств, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. v Найбільшими забруднювачами є об’єкти нафтогазовидобувного та переробного комплексу, зокрема: головні споруди «Солоха» ГПУ «Полтавагазвидобування»; ТОВ «Промислова компанія «Газ видобування», Зіньківське «Біопаливо» Зіньківський комбікормовий завод та інші. v В атмосферне повітря надходять і забруднюючі речовини, що зумовлені викидами автотранспорту і становлять близько 1300т на рік. v Земельні ресурси району характеризуються високим ступенем освоєння. Розораність території району складає 64,5%. v Через екстенсивне ведення сільськогосподарського виробництва в 50-60 роках були необґрунтовано розорані значні площі малопродуктивних угідь. v В останні роки значна увага приділялася проведенню консервації земель, в результаті чого залужено 273 га. v Розширюються посіви сільськогосподарських культур, які є природними поліпшувачами ґрунтів, це соя, горох, озимий та ярий ріпак. v Але найбільшою проблемою нашого району є збирання та знешкодження твердих відходів. v У районі відведено 46 земельних ділянок під звалища твердих відходів загальною площею 30,2 га. v З метою використання відходів та урахуванням їх ресурсної цінності функціонують пункти прийому вторинної сировини, зокрема: скла, макулатури, металобрухту, акумуляторних батарей. v Ця проблема є актуальною для нашої держави. Нині в Україні масово переходять на енергозберігаючі лампи. v З цього приводу є навіть відповідна постанова Кабміну, яка зобов’язала з 1 січня 2009 року всі бюджетні організації перейти на енергоощадні світильники. v Здавалося б, на тлі здорожчання енергоносіїв, робимо хорошу й перспективну справу. v Утім, не поспішайте з висновками. Проблема набагато глибша. Бо те, що на перший погляд видається благом, насправді може обернутися непоправним лихом. v Адже ні для кого не таємниця, що люмінісцентні лампи містять ртуть і належать до першого й найвищого класу небезпеки, а тому їх обов’язково потрібно утилізувати. v А тим часом точної кількості ртуті, яка сьогодні потрапляє в довкілля, мабуть, не знає ніхто. v За даними спеціалістів, сучасні енергозберігаючі лампи містять від 2,5 до 4 міліграмів ртуті. v Ця кількість не несе прямої загрози для здоров’я людини, однак, якщо лампа розбилася, фахівці радять не просто ретельно зібрати залишки, а й обробити місце, де лампа впала, звичайною марганцівкою, а кімнату провітрити. v У користуванні є ще лампи, які містять до 150 міліграмів ртуті. Експерти підрахували, якщо помножити цю кількість на кількість населення України та на кількість ламп, які припадають на кожного українця, то щороку в українські смітники потраплятиме більше 500 кілограмів ртуті. v Тож хочемо ми того чи ні, але проблема наближається до наших осель. Лампи, зроблені зі скла, до звалища навряд чи доїдуть – вони розіб’ються ще в контейнері. Тоді всі ртутні випари осядуть поряд із нашими помешканнями, а нам доведеться цим дихати. v Отже, держава повинна налагодити систему збирання відпрацьованих освітлювальних приладів. v Проблема забруднення довкілля стала глобальною і для нашої місцевості. Як наслідок, зникають деякі види рослин, тварин. (Інсценізація вірша «Снігурі» вчителя укр. мови і літератури Козаченко С.М.) Хл. Дали завдання в школі нам: Іменники знайти. До слів, що є в підручнику, Враз добереш їх ти. Червонобоке – яблуко, А довговухий – кріль! Червоногруді… Хто ж би це? А. Дід каже: Д. «Снігурі!» А. І дивиться здивовано На дідуся Максим: Хл. - Таких тварин не знаю я… Д. - Я ось що розповім: «Не так давно, онученьку, Прегарні птахи ці Щороку гостювали в нас, Як теплі промінці. Узимку білий сніг лежить Чи хуртовина дме – Снігур червоно пломенить, Мов сонечко ясне. Немовби яблук на снігу Накидала зима – То веселяться снігурі! А зараз їх нема…» Хл. - Чому ж нема, дідусю, Де поділися вони? Мо’ відлетіли в теплий край На пошуки весни? Чи, може, повернутись їм Завадили вітри? Я хочу бачить снігурів!! Д. - Ось рік уже котрий Не повертаються птахи, Що радість всім несли. Мабуть довкілля наше так До краю довели, Що снігурам тут більш не жить… А. Дідусь собі пішов, А внук дивився у вікно І думав знов і знов: Хл. «О, повертайтесь, снігурі, Побачить хочу вас! Хто ще в природі пропаде У цей похмурий час? Про кого розповідь сумну Я внуку поведу? Чи, може, й проліска ніде Весною не знайду?»
ü Учні нашої школи та члени агітбригади «Екологічний патруль»не стоять осторонь проблеми збереження довкілля та озеленення рідного міста і подвір’я рідної школи. ü Територія шкільних квітників, ділянок та парку займає більше 3 гектарів. ü На квітниках ми вирощуємо сальвію, агератум, хосту, чорнобривці, тюльпани, майори, целозію, лобелію, жовту гвоздику. ü На ділянках доглядаємо лікарські рослини: м’яту, шавлію, ехінацею, календулу. ü Шкільний парк, посаджений учнями школи, щороку поповнюється новими саджанцями. Він налічує 16 видів дерев, це липа, береза, каштан, сосна, ялина, туя, горобина, тополя. ü Учні молодших та середніх класів є активними помічниками «Екологічного патруля». Ними було виготовлено і розвішено на території шкільного парку 85 годівниць. ü А учні старших класів готуються до прильоту птахів. Вони разом із членами «Екологічного патруля» виготовили 90 шпаківень. ü Протягом багатьох років учнями школи, членами гуртка «Джерело» та «екологопатрульниками» ведеться робота з розчищення джерел. На сьогодні розчищено 58 джерел, поставлено зруби на 23, деяким дані назви. ü Щоб зробити планету чистішою, щороку проводимо акцію зі збирання паперової сировини. Цього року зібрали 2т 240 кг макулатури. Цим ми врятували 1га лісу ü Щовесни проводимо акцію «Збережімо первоцвіти!», щоб попередити знищення перших весняних квітів. ü Проводимо дебати, диспути, круглі столи, зустрічі з працівниками лісництва та МЧС, при цьому акцент робиться на вплив екології на здоров’я людини та довкілля. ü А зараз пропонуємо рядки про природу загадки.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |