АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зникаючі тварини і рослини

Читайте также:
  1. Аналіз знань дітей про рослини
  2. Боги, живі істоти та рослини
  3. Домашні тварини в українських звичаях і обрядах
  4. Судинні рослини флори України, занесені до Європейського Червоного списку
  5. Тварини земноводного (нижнього) простору
  6. Тварини земного (середнього) простору

Заносяться до ……….(Червоної книги)

Вірш «Природу бережіть!» вчителя укр. мови і літератури Козаченко С.М.

 

Природу бережіть! – щодня кричав чиновник.

А сам узяв хабар – і дозвіл підписав.

Тепер димить завод. А поруч – діти, школа…

Жовтіє, сохне ліс. Повільно гине став.

 

Природу бережіть! – писали учні в творі.

А школа вся в смітті – огризки, папірці…

Обчухрані кущі, поламані дерева.

Бродячі пси – і ті обходять стіни ці.

 

Природу бережіть! – з цим згодна кожна мама,

Що з донькою малою гуляє у парку.

Але з цукерок фантики летять всі на травичку…

Природи захисницю виховуєш яку?!

 

Природу бережіть! – так скажуть всі сусіди,

Що на кутку живуть, де річка хлюпотить.

А стоки нечистот від кожного подвір’я

Несуть отруйну смерть – і їх не зупинить…

 

Природу бережіть! – з усіх усюд лунає.

«Грінпіс» на сполох б’є, гине все живе…

Напевно, нам таки чогось не вистачає,

Щоб справді зберегти. А час пливе, пливе…

 

Ви душі бережіть! – так хочеться сказати

Всім людям на Землі, до кожного дійти.

Тоді лиш розцвіте Природа – наша мати,

Як світ цей захищатимеш особисто ти!

 


Пісня на мелодію „Солнце”

Сонце сходить і знаходить день золотий!

Линуть з неба чисті води і голуби!

Світ цей – прекрасний...

Все минає, не прощає ця планета нас!

Ми з тобою забуваєм, що жорстокий час!

Життя – безцінне...

Знаєм, Всесвіт не пробачить чорних небес!

Ми не можемо, колиско, встратить тебе!

У колі рук, під серця стук –

Ми станемо на захист твій, плането Земля!

Океани розіллються диво-краси!

Птахо щастя, день прийдешній нам принеси!

У колі рук, під серця стук –

Піднімемо задля життя наші голоси!

 

 

РОСТИ-ВИРОСТАЙ, ПРО ПРИРОДУ ДБАЙ!

 

 

Виховний захід проводиться в лісі. Після трудового десанту «Приберемо ліс від сміття». Всі учні зібрались на галявині.

Дівчинка:

(Іде з кульком, в якому є повітря) Чисте повітря, купуйте справжнє чисте повітря, тільки у нас!

Хлопчик:

(Тримає пляшку з водою)

Жива вода, остання жива вода на Землі. Купуйте натуральну чисту воду!

Дівчинка:

(Стоїть під парасолькою)

Парасольки від кислотних дощів, для всіх і для кожного!

ВЕД:

Це не бабусині казки, це сумна реальність. Ще трохи- і на Землі не знайдеться ні краплини справжньої чистої води. А за чисте повітря доведеться платити великі гроші. От для того ми зібрались у нашому Копиловському лісі, царстві природи, аби розказати про біль Землі, і висловити її прохання.

ВЕД:

Земле рідна-природи ім'я,

Понівечена скрипко моя!

Як могла в світі цім жити я?

Як могла благоденствувати? Як?

В ніжності просинатися рано,

Коли ти помираєш в ранах?

Як могла купувати квіти,

Коли ти день благаєш:"Жити!!!"

Як не чула моя душа,

Що здригаєшся ти від ножа?

Я дивлюсь вам, Природо увічі?

Перед вами я винна тричі…

Понівечена скрипко моя,

Як могла преспокійно жити я?

Я караю себе сама,

Бо прощення мені нема…

Рятувати іду твою вроду,

Моя житнице сестро-природо.

 

ВЕД:

Це цікаво знати!

Гектар лісу протягом року очищає 18 млн куб.метрів повітря, а з повітря збирає 36 тонн пилу. Бук виробляє за 1 год. 1 кг 700 г кисню.

Гектар лісу дає врожай їстівних грибів- у середньому до 800 кг, близько тонни малини, чорниці. З 1 га насаджень липи, акації бджоли збирають 300 кг меду.

Мешканці цього лісу, руді мурашки знищують шкідливих комах, граки знищують 8 тисяч черв'яків за рік, шпак тільки за сніданок з'їдає 50-60 комах, одна ластівка за літо поїдає до мільйона комах, солов'ї знищують мух, гусениць, жуків.

 

ВЕД:

Тому йдучи до лісу, подумай, хто ти- друг чи ворог природи.

На жаль, іржа байдужості

Вже роз'їдає день крилатий

Природи святість мусимо всі захищати!

 

ВЕД:

Сьогодні іскристо вирує наснага,

А щедрість природа дарує всякчас.

Тому всі сприймайте нас дуже серйозно,

Ми просимо, слухайте, слухайте нас!

1.Біль і прохання лісу.

Учень:

Чарівний ліс! Дерева і трава

Ти покажи нам, ліс, свої дива.

Бо ліс - це диво, загадка жива.

 

Учениця:

Любі гості! В нас ліси небувалої краси!

Є зайці там і лисиці,

Є малина і суниці.

Квітами вкриті галявина й луг

Маки, кульбабки, ромашки навкруг.

Дзвоники тут і васильки цвітуть

Радість і спокій ліси нам несуть.

Дерева до сонця тягнуть віти,

Берізки, ялинки ростуть нам на втіху.

Коники скрипки свої дістають

В танок метелики радо ідуть

З ними кружляє і джміль, і комар

Це від Природи людству безцінний дар.

Тож перед вами перша картина.

Будьте уважні: «Екостежина!»

Пісня:

Ой розумний я хлопець,

Ой, хлопчина молодець

Квітів я нарву в пакети

Вдома пороблю букети.

Всі: не для тебе тут у лісі

Квітнуть проліски взялися.

Та яке ж ти право маєш

Що красу таку зриваєш?

Учень:

Ой, лісочку, ховай свої чари

Топчуть квіти і траву -

Ніби мамонтів стадо пройшло

Все, що квітло, буяло, росло -

Полягло, почорніло, прив'яло.

Недопиті й порожні пляшки.

Скрізь паперу брудного шматки

Ще й консервні бляшанки на купі.

Учениця:

Ліс дарує нам життя. Щоб виростити ліс, потрібно не менше 100 років, а щоб знищити - декілька годин.

Учень:

Люди, що ви робите з лісами?

Слухайте! До вас він шелестить!

Від руки байдужої, від хамів просить захистить!

 

2.Біль і прохання Повітря.

Учень:

Я-син Землі,

Звуть мене Простір Повітряний.

Я оберігаю життя. Поки я є, доти тече ріка життя. Але за останні десятиріччя

я задихаюсь від мільярдів брудних частин, що виходять від фабрик, заводів, машин. Саме тому виникають тепер страшні хвороби у людей, тварин, рослин.

Свої жалі й своє прохання я з друзями вклав у пісню.

Послухайте:

Пісня на мелодію А.Пугачової «Міліон алих роз»

1.

Жив був один син Землі

Простір повітряний звавсь

Мав він цілющий озон

Всім щедро кисень давав

П-ів

Міліон-міліон-міліон всіх істот

Всіх людей, птахів,риб і рослин напував

Він планеті-матусі 100 тисяч щедрот

Всі віки,всі віки, всі віки дарував.

2.

Якось хтось мудрий один

Завод для нас збудував

Фабрики трубами дим

В Простір невпинно впускав

П-ів

Міліон-міліон-міліон тих частин

Піднялися в повітря прозоре й легке

Вкрили сотнями, сповнених бруду хмарин

Небо стало нечисте, шкідливе й сумне.

3.

Люди, почуйте мій крик

Це ж небезпечно для вас!

Ну зупиніть хоч на мить

Викиди, що гублять нас.

П-ів

Міліон-міліон-міліон сотвори

Очисних підприємств та потрібних споруд

І, будь ласка, ніяк ні за що не брудни

Те повітря, що живить постійно весь люд.

3.Біль і прохання Мурашників.

Сценка.

Два хлопчики йшли лісом і натрапили на мурашник.

- Ого, який великий!- сказав один

- Та де там великий?- відповів другий.

- А дужі які, подивись.

- Та які вони дужі. Самих ледь видно.

- Ні ти тільки глянь! Травинку тягне в п'ять разів більшу за себе.

- Скільки там тої травинки, сама за вітром летить.

- А ця! Подивися, білу подушечку тягне.

- Теж мені подушечка, завбільшки з пшеничну зернину. Та менших комах ніж оці й не буває.

- І бачить куди треба тягти.

- Та в них і очей немає. Ого як гризнула!

- Та де там! Мурахи такі маленькі, що в них і зубів немає.

- Зараз я їм покажу!

- Не руш!

Мурашки:

1.Чи підеш у садок, чи в ліс

Побачиш ти нас скрізь.

Ми непомітні і дрібні мурашки,

Не дістається від людей нам ласки.

2.Ми все своє життя працюємо,

Давайте ми із вами поміркуємо:

Хто доглядає всі дерева лісу й саду?

Звичайно ми, і робимо це дружно й радо.

Для того, щоб здоровими були дерева

Ми паразитів знищуємо там, де треба

3.Санітари, так нас величають

Та про це, мабуть, не всі і знають

Бачили у лісі, ви, чи в полі,

Невеличкі горбики - нас там доволі.

Там малесенькі істоти проживають

Горбики мурашниками називають.

4.Та ось піднялась варварська рука,

І зникла наша праця, нема мурашника.

Мурашки - малесенькі комашки,

Звертаються до вас усіх:

-Не нищіть нас і нашої домівки,

Бо буде тяжко жити деревинкам,

5.Не буде кому дбати про здоров'я їх

Дерева захворіють і помруть,

А як вам, люди, після цього буть?

Дерева ж очищають вам повітря.

Вдихнули - й ви бадьорі і привітні.

 

4.Біль і прохання Річок.

Учень:

Тече в нас в селі річка

Але навіть і дитя

Бачить, що знаходять в ній

Банки, склянки і сміття

Ще й дроти колючі.

А того не хочуть знати

Що про річку треба дбати.

Щоб і гарною була,

Голубою, чистою

Щоб сіяли її хвилі

Водою променистою.

Пісня.

1.Тече у нас в селі річка

Каламутна в ній водичка

Каламутна, ще й смердюча

Бо скидають сміття й дрюччя.

2.Травлять мене хімікати,

Всі відходи і нітрати.

Ще й недобрі наші люди

Зносять сміття в мої води.

3.А була ж я така гарна,

Тапер, як помийна яма

Ой ви ж люди совість майте

Бідну річечку спасайте.

4.Про мою ви вроду дбайте,

Банки, склянки не скидайте,

Тоді буду я- Вербівка

Як весною гарна дівка.

Учень:

Йтиму садом,

Полем, а чи лугом буду я

Природі вірним другом.

Не столочу

Навіть і трави,

Я скажу їй:

- Зеленій, живи!

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті.

Учениця:

Складемо обіцянку.

Ми, учні Вікнинської школи, 27 квітня 2005 року урочисто обіцяємо:

Станемо дружно на захист природи.

Хай у наших глибоких криницях

Буде чиста джерельна водиця.

Не забруднювать річки обіцяєм,

Хай там рибка по волі гуляє,

Берегти у гнізді пташенятко,

Не стріляти у нього з рогатки.

Деревце посадим біля хати

Будем пильно його доглядати.

Будем берегти ліси зелені,

Бо вони є Землі легені.

Будем битву вести з смітниками

І нехай все село йде за нами

Ліквідуєм смітники.

Краще хай цвітуть квітки.

І тоді наша славна Вкраїна

Зацвіте, як червона калина.

Пісня

Сумно, сумно аж за край.

Ну, чого ти плачеш? Краще заспівай.

Слізьми горя не заллєш,

Посміхнися, друже, поки в нас ще є:

Чиста вода у джерелі,

Шовкові трави у росі,

В саду вишневім ще співають солов'ї.

Одна в нас мрія у житті -

Щоб повертались журавлі

Додому з вирію щороку навесні.

Сумно. Так і не засну.

Буду знову вірить у нову весну.

Піду ген за небокрай,

Де дощі і сонце творять водограй.

Ще поки в небі крізь дими

Останній птах змахне крильми,

Ми будемо природу рідну берегти.

Одна в житті у нас мета -

Жила б планета голуба

Жила б, раділа б,

Бо на всіх вона одна

 

 

ЗЕМЛЕ, ЖИВИ І РОЗКВІТАЙ

 

Мета: формувати екологічну культуру, гуманність, науково обґрунтоване ставлення до природи як вищої національної і загальнолюдської цінності. Розвивати вміння захищати навколишнє середовище від забруднень і руйнувань, пропагувати сучасні методи вирішення проблем екології та охорони природи.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.023 сек.)