|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Зникаючі тварини і рослини
Заносяться до ……….(Червоної книги) Вірш «Природу бережіть!» вчителя укр. мови і літератури Козаченко С.М.
Природу бережіть! – щодня кричав чиновник. А сам узяв хабар – і дозвіл підписав. Тепер димить завод. А поруч – діти, школа… Жовтіє, сохне ліс. Повільно гине став.
Природу бережіть! – писали учні в творі. А школа вся в смітті – огризки, папірці… Обчухрані кущі, поламані дерева. Бродячі пси – і ті обходять стіни ці.
Природу бережіть! – з цим згодна кожна мама, Що з донькою малою гуляє у парку. Але з цукерок фантики летять всі на травичку… Природи захисницю виховуєш яку?!
Природу бережіть! – так скажуть всі сусіди, Що на кутку живуть, де річка хлюпотить. А стоки нечистот від кожного подвір’я Несуть отруйну смерть – і їх не зупинить…
Природу бережіть! – з усіх усюд лунає. «Грінпіс» на сполох б’є, гине все живе… Напевно, нам таки чогось не вистачає, Щоб справді зберегти. А час пливе, пливе…
Ви душі бережіть! – так хочеться сказати Всім людям на Землі, до кожного дійти. Тоді лиш розцвіте Природа – наша мати, Як світ цей захищатимеш особисто ти!
Пісня на мелодію „Солнце” Сонце сходить і знаходить день золотий! Линуть з неба чисті води і голуби! Світ цей – прекрасний... Все минає, не прощає ця планета нас! Ми з тобою забуваєм, що жорстокий час! Життя – безцінне... Знаєм, Всесвіт не пробачить чорних небес! Ми не можемо, колиско, встратить тебе! У колі рук, під серця стук – Ми станемо на захист твій, плането Земля! Океани розіллються диво-краси! Птахо щастя, день прийдешній нам принеси! У колі рук, під серця стук – Піднімемо задля життя наші голоси!
РОСТИ-ВИРОСТАЙ, ПРО ПРИРОДУ ДБАЙ!
Виховний захід проводиться в лісі. Після трудового десанту «Приберемо ліс від сміття». Всі учні зібрались на галявині. Дівчинка: (Іде з кульком, в якому є повітря) Чисте повітря, купуйте справжнє чисте повітря, тільки у нас! Хлопчик: (Тримає пляшку з водою) Жива вода, остання жива вода на Землі. Купуйте натуральну чисту воду! Дівчинка: (Стоїть під парасолькою) Парасольки від кислотних дощів, для всіх і для кожного! ВЕД: Це не бабусині казки, це сумна реальність. Ще трохи- і на Землі не знайдеться ні краплини справжньої чистої води. А за чисте повітря доведеться платити великі гроші. От для того ми зібрались у нашому Копиловському лісі, царстві природи, аби розказати про біль Землі, і висловити її прохання. ВЕД: Земле рідна-природи ім'я, Понівечена скрипко моя! Як могла в світі цім жити я? Як могла благоденствувати? Як? В ніжності просинатися рано, Коли ти помираєш в ранах? Як могла купувати квіти, Коли ти день благаєш:"Жити!!!" Як не чула моя душа, Що здригаєшся ти від ножа? Я дивлюсь вам, Природо увічі? Перед вами я винна тричі… Понівечена скрипко моя, Як могла преспокійно жити я? Я караю себе сама, Бо прощення мені нема… Рятувати іду твою вроду, Моя житнице сестро-природо.
ВЕД: Це цікаво знати! Гектар лісу протягом року очищає 18 млн куб.метрів повітря, а з повітря збирає 36 тонн пилу. Бук виробляє за 1 год. 1 кг 700 г кисню. Гектар лісу дає врожай їстівних грибів- у середньому до 800 кг, близько тонни малини, чорниці. З 1 га насаджень липи, акації бджоли збирають 300 кг меду. Мешканці цього лісу, руді мурашки знищують шкідливих комах, граки знищують 8 тисяч черв'яків за рік, шпак тільки за сніданок з'їдає 50-60 комах, одна ластівка за літо поїдає до мільйона комах, солов'ї знищують мух, гусениць, жуків.
ВЕД: Тому йдучи до лісу, подумай, хто ти- друг чи ворог природи. На жаль, іржа байдужості Вже роз'їдає день крилатий Природи святість мусимо всі захищати!
ВЕД: Сьогодні іскристо вирує наснага, А щедрість природа дарує всякчас. Тому всі сприймайте нас дуже серйозно, Ми просимо, слухайте, слухайте нас! 1.Біль і прохання лісу. Учень: Чарівний ліс! Дерева і трава Ти покажи нам, ліс, свої дива. Бо ліс - це диво, загадка жива.
Учениця: Любі гості! В нас ліси небувалої краси! Є зайці там і лисиці, Є малина і суниці. Квітами вкриті галявина й луг Маки, кульбабки, ромашки навкруг. Дзвоники тут і васильки цвітуть Радість і спокій ліси нам несуть. Дерева до сонця тягнуть віти, Берізки, ялинки ростуть нам на втіху. Коники скрипки свої дістають В танок метелики радо ідуть З ними кружляє і джміль, і комар Це від Природи людству безцінний дар. Тож перед вами перша картина. Будьте уважні: «Екостежина!» Пісня: Ой розумний я хлопець, Ой, хлопчина молодець Квітів я нарву в пакети Вдома пороблю букети. Всі: не для тебе тут у лісі Квітнуть проліски взялися. Та яке ж ти право маєш Що красу таку зриваєш? Учень: Ой, лісочку, ховай свої чари Топчуть квіти і траву - Ніби мамонтів стадо пройшло Все, що квітло, буяло, росло - Полягло, почорніло, прив'яло. Недопиті й порожні пляшки. Скрізь паперу брудного шматки Ще й консервні бляшанки на купі. Учениця: Ліс дарує нам життя. Щоб виростити ліс, потрібно не менше 100 років, а щоб знищити - декілька годин. Учень: Люди, що ви робите з лісами? Слухайте! До вас він шелестить! Від руки байдужої, від хамів просить захистить!
2.Біль і прохання Повітря. Учень: Я-син Землі, Звуть мене Простір Повітряний. Я оберігаю життя. Поки я є, доти тече ріка життя. Але за останні десятиріччя я задихаюсь від мільярдів брудних частин, що виходять від фабрик, заводів, машин. Саме тому виникають тепер страшні хвороби у людей, тварин, рослин. Свої жалі й своє прохання я з друзями вклав у пісню. Послухайте: Пісня на мелодію А.Пугачової «Міліон алих роз» 1. Жив був один син Землі Простір повітряний звавсь Мав він цілющий озон Всім щедро кисень давав П-ів Міліон-міліон-міліон всіх істот Всіх людей, птахів,риб і рослин напував Він планеті-матусі 100 тисяч щедрот Всі віки,всі віки, всі віки дарував. 2. Якось хтось мудрий один Завод для нас збудував Фабрики трубами дим В Простір невпинно впускав П-ів Міліон-міліон-міліон тих частин Піднялися в повітря прозоре й легке Вкрили сотнями, сповнених бруду хмарин Небо стало нечисте, шкідливе й сумне. 3. Люди, почуйте мій крик Це ж небезпечно для вас! Ну зупиніть хоч на мить Викиди, що гублять нас. П-ів Міліон-міліон-міліон сотвори Очисних підприємств та потрібних споруд І, будь ласка, ніяк ні за що не брудни Те повітря, що живить постійно весь люд. 3.Біль і прохання Мурашників. Сценка. Два хлопчики йшли лісом і натрапили на мурашник. - Ого, який великий!- сказав один - Та де там великий?- відповів другий. - А дужі які, подивись. - Та які вони дужі. Самих ледь видно. - Ні ти тільки глянь! Травинку тягне в п'ять разів більшу за себе. - Скільки там тої травинки, сама за вітром летить. - А ця! Подивися, білу подушечку тягне. - Теж мені подушечка, завбільшки з пшеничну зернину. Та менших комах ніж оці й не буває. - І бачить куди треба тягти. - Та в них і очей немає. Ого як гризнула! - Та де там! Мурахи такі маленькі, що в них і зубів немає. - Зараз я їм покажу! - Не руш! Мурашки: 1.Чи підеш у садок, чи в ліс Побачиш ти нас скрізь. Ми непомітні і дрібні мурашки, Не дістається від людей нам ласки. 2.Ми все своє життя працюємо, Давайте ми із вами поміркуємо: Хто доглядає всі дерева лісу й саду? Звичайно ми, і робимо це дружно й радо. Для того, щоб здоровими були дерева Ми паразитів знищуємо там, де треба 3.Санітари, так нас величають Та про це, мабуть, не всі і знають Бачили у лісі, ви, чи в полі, Невеличкі горбики - нас там доволі. Там малесенькі істоти проживають Горбики мурашниками називають. 4.Та ось піднялась варварська рука, І зникла наша праця, нема мурашника. Мурашки - малесенькі комашки, Звертаються до вас усіх: -Не нищіть нас і нашої домівки, Бо буде тяжко жити деревинкам, 5.Не буде кому дбати про здоров'я їх Дерева захворіють і помруть, А як вам, люди, після цього буть? Дерева ж очищають вам повітря. Вдихнули - й ви бадьорі і привітні.
4.Біль і прохання Річок. Учень: Тече в нас в селі річка Але навіть і дитя Бачить, що знаходять в ній Банки, склянки і сміття Ще й дроти колючі. А того не хочуть знати Що про річку треба дбати. Щоб і гарною була, Голубою, чистою Щоб сіяли її хвилі Водою променистою. Пісня. 1.Тече у нас в селі річка Каламутна в ній водичка Каламутна, ще й смердюча Бо скидають сміття й дрюччя. 2.Травлять мене хімікати, Всі відходи і нітрати. Ще й недобрі наші люди Зносять сміття в мої води. 3.А була ж я така гарна, Тапер, як помийна яма Ой ви ж люди совість майте Бідну річечку спасайте. 4.Про мою ви вроду дбайте, Банки, склянки не скидайте, Тоді буду я- Вербівка Як весною гарна дівка. Учень: Йтиму садом, Полем, а чи лугом буду я Природі вірним другом. Не столочу Навіть і трави, Я скажу їй: - Зеленій, живи! Коли лісом буду я іти, Теж посію зерна доброти. Побажаю дереву і пташці, Щоб віки жили у мирі й щасті. Учениця: Складемо обіцянку. Ми, учні Вікнинської школи, 27 квітня 2005 року урочисто обіцяємо: Станемо дружно на захист природи. Хай у наших глибоких криницях Буде чиста джерельна водиця. Не забруднювать річки обіцяєм, Хай там рибка по волі гуляє, Берегти у гнізді пташенятко, Не стріляти у нього з рогатки. Деревце посадим біля хати Будем пильно його доглядати. Будем берегти ліси зелені, Бо вони є Землі легені. Будем битву вести з смітниками І нехай все село йде за нами Ліквідуєм смітники. Краще хай цвітуть квітки. І тоді наша славна Вкраїна Зацвіте, як червона калина. Пісня Сумно, сумно аж за край. Ну, чого ти плачеш? Краще заспівай. Слізьми горя не заллєш, Посміхнися, друже, поки в нас ще є: Чиста вода у джерелі, Шовкові трави у росі, В саду вишневім ще співають солов'ї. Одна в нас мрія у житті - Щоб повертались журавлі Додому з вирію щороку навесні. Сумно. Так і не засну. Буду знову вірить у нову весну. Піду ген за небокрай, Де дощі і сонце творять водограй. Ще поки в небі крізь дими Останній птах змахне крильми, Ми будемо природу рідну берегти. Одна в житті у нас мета - Жила б планета голуба Жила б, раділа б, Бо на всіх вона одна
ЗЕМЛЕ, ЖИВИ І РОЗКВІТАЙ
Мета: формувати екологічну культуру, гуманність, науково обґрунтоване ставлення до природи як вищої національної і загальнолюдської цінності. Розвивати вміння захищати навколишнє середовище від забруднень і руйнувань, пропагувати сучасні методи вирішення проблем екології та охорони природи.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.023 сек.) |