Протипоказані комбінації: флоктафенін, сультоприд, інгібітори моноамін оксидази (за виключенням інгібіторів МАО-В)

Алергени, які використовуються для імунотерапії/екстракти алергенів для шкірних проб у комбінації з бета-адрено блокаторами, можуть провокувати тяжкі системні алергічні реакції.

Не рекомендуються/вимагають особливої обережності комбінації бісопрололу з антагоністами кальцію (верапаміл, дилтіазем, бепридил) у зв’язку із зростанням негативного впливу на інотропнуфункцію міокарда, АV-провідність, артеріальний тиск.

Препарати, що містять клонідин, резерпін, альфа-метилдопу, не слід використовувати разом з бісопрололом, оскільки може виникнути значне уповільнення частоти серцевих скорочень. Клонідин, дигіталіс, а також гуанфацинможуть пригнічувати АV- провідність.

Якщо після застосування комбінованої терапії з клонідином останню відміняють, то після припинення прийому клонідину лікуванняБісопрололом-ратіофарм необхідно продовжувати кілька днів, забезпечивши адекватний медичний нагляд за станом пацієнта.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю: анти аритмічні препарати класу 1 (наприклад дизопірамід, хінідин, лідокаїн, дифенін, пропафенон).

Анти аритмічні препарати класу III (аміодарон, соталол).

Антагоністи кальцію (похідні дигідропіридину) через підвищення ризикугіпотензії та ризику розвитку серцевої недостатності.

Дія інсуліну та пероральних протидіабетичних препаратів може бути посилена при одночасному застосуванні з бісопрололом. Разом з тим, бісопрололможе маскувати ознаки гіпоглікемії, що також необхідно враховувати.

Серцеві глікозиди: зниження ЧСС, подовження атріовентрикулярноїпровідності.

Баклофен: підвищення антигіпертензивної активності.

Контрастні продукти, що містять йод: бета-блокатори можуть підвищувати ризик розвитку анафілактичних реакцій, рефрактерних до лікування.

Препарати, що блокують синтез простагландинів (зокрема не стероїдніпротизапальні засоби): зниження антигіпертензивного ефекту.

Похідні ерготаміну: загострення порушень периферичного кровообігу.

Симпатоміметичні агенти: комбінація з бісопрололом може знизити ефекти обох препаратів. Трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазини, а такожінші антигіпертензивні агенти: посилення ефекту зниження кров’яного тиску.

Комбінації, які слід враховувати.

Антигіпертензивні засоби (діуретики, інгібітори АПФ, альфа-адреноблокатори) та нітрати потенціюють антигіпертензивну діюбісопрололу.

Кортикостероїди: можливо зниження антигіпертензивного ефекту внаслідок затримки води і натрію.

Анестезія. Засоби для інгаляційного наркозу, похідні вуглеводнів (хлороформ, циклоп ропан, галотан, метоксифлуран та ін.) при одночасному застосуванні з бета-блокаторами збільшують ризик пригнічення функції міокард ата розвитку гіпотензивних реакцій. Дія недеполяризуючих блокаторів нервово-м’язової передачі може посилюватись і подовжуватись під впливом бета-адреноблокаторів.

Циметидин може зменшити кліренс бета-адреноблокаторів, якіметаболізуються в печінці та, відповідно, збільшити їх біодоступність.

Рифампіцин дещо прискорює метаболізм бісопрололу, проте, як правило, цене потребує корекції дозування останнього.

Ксантини (амінофілін, теофілін) можуть взаємно ослаблювати терапевтичні ефекти при комбінації з бета-адрено блокаторами.

Поиск по сайту: