АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розселення українців у світі (західна діаспора)

Читайте также:
  1. Виникнення і розвиток вищих навчальних закладів у світі. Поява університетів.
  2. Географічна характеристика систем розселення в Україні
  3. Герой Тютюнника у світі кохання та специфіка його художнього зображення
  4. Демографічна ситуація у світі: основні тенденції розвитку. Особливості сучасної демографічної політики у різних країнах світу, її сутність та політичні виміри.
  5. ДЕРЕВА І КУЩІ У СВІТОГЛЯДІ ТА ЗВИЧАЄВОСТІ УКРАЇНЦІВ
  6. ДЕРЕВО ЖИТТЯ ЯК СВЯЩЕННИЙ СИМВОЛ УКРАЇНЦІВ
  7. ЄС - найбільший у світі економічний блок
  8. З яких українських земель було депортовано українців під час операції «Вісла»?
  9. Календарні свята та обряди українців
  10. Культура 19 ст. Загальний історичний тип (західна Європа) та українська культура
  11. Культура українців
  12. Культурні риси українців епохи сталінізму

За межами України живуть мільйони українців. Протягом століть відбувалася добровільна або примусова міграція наших земляків до зарубіжних країн.


До добровільних переселенців можна віднести молодь, яка протягом багатьох століть емігрувала за кордон, перш за все в європейські країни на навчання та на працю. Багатьох українців пошук віри привів до монастирів Греції, Волощини, у Єрусалим і Рим

До категорії примусових переселенців належать жертви російського царизму, які з XVII століття засилалися в Сибір, на будівництво Петербурга, фортець у Прикаспії тощо.
У цей час виникла і політична еміграція. Після поразки гетьмана Івана Мазепи значна частина козаків вимушена була покинути Україну. Так сподвижник Мазепи Пилип Орлик опинився аж у Парижі. Хоча ця перша діаспора українського етносу дала ціле сузір'я видатних осіб, вона не мала ніякого впливу на формування сучасної карти розселення українців в зарубіжному світі. Винятком в цей період є лише виникнення в XVIII столітті русинсько-українських поселень у Югославії.

Коли ж виникла основа сучасної західної української діаспори? Безперечно, в XIX і на початку XX століття. Етапи формування і розвитку сучасної зарубіжної діаспори зумовлені трьома хвилями міграційних процесів:

перша — друга половина XIX, початок XX століття (до 1914 року).
Наприкінці XIX — на початку XX століття до США прибуло приблизно 500 тис. українців, до Канади — понад 170 тис, Бразилії — 46 тис, Аргентини — 15 тис українців. Першу хвилю склали вихідці із західного регіону України,

Друга — 1920-1939 роки.
У міжвоєнний час Канада прийняла 70 тис. українців, США — 40, Аргентина — 50-120 (в літературі існують суттєві розбіжності в цьому питанні), Бразилія — 10 тис Невеликі групи українців оселилися в той час у Парагваї та Уругваї. Тоді ж, після поразки УНР та ЗУНР багато українців було змушено емігрувати до Польщі, Чехії і Словаччини, Австралії, Франції, інших європейських країн. другу — переважно із Зх. України,.

 

Третя — кінць 1940-х -початок 1950-х років.
Третя хвиля еміграції пов'язана з проблемою «переміщених осіб» та «біженців», які, рятуючись від переслідувань сталінського режиму, не повернулися на батьківщину після другої світової війни. За післявоєнне десятиліття США прийняли 100 тис. українців, Канада — 35-40, Австралія — 20, Бразилія — 7, Аргентина — 6 тис. Частина цих людей залишилася у Великобританії, Франції, Бельгії. Ще певна кількість подалася до Парагваю, Уругваю та Венесуели. третю — вихідці із усієї України

З того часу політичної еміграції з України за рубіж не було. І не тому, що не було соціально-економічних і політичних умов для цього. Просто «залізна завіса» відокремила Україну від зовнішнього світу.
Внаслідок міграційних процесів склалася величезна карта розселення українського етносу, що охоплює весь світ.

Найбільша кількість українського населення в суміжних країнах Європи проживає в Польщі — приблизно 300-350 тисяч. Значна кількість компактних українських поселень є на території Словаччини, де проживає близько 170 тис. представників українського етносу У Румунії, де українців до недавнього часу «не помічали» (протягом останніх десятиріч не публікувалася офіційна статистика про етнічний склад населення), українців понад 300 тис чоловік. Щодо Угорщини, то тут нараховується 3 тис українців. В інших країнах, за межами колишнього СРСР, українські переселенці та їх нащадки розміщуються в Північній Америці, Латинській Америці, Європі (крім вищеназваних країн), Австралії.
Чисельність українців Канади складає 700-960 тис. осіб. У США нараховується більше українського населення, ніж у будь-якій іншій країні світу, за переписом 1980 року їх зафіксовано 730 тис чоловік. Але за оцінками дослідників, осіб українського походження в США не менше 1 мільйона 250 тис, Чисельність аргентинців українського походження становить 150-220 тисяч; бразільців — 100-150 тисяч осіб. Українці та їх нащадки представлені в етнічній структурі населення Парагваю (100 тисяч) і Уругваю (5-8 тис). Існують ще два важливих райони розселення українців у західній і південній Європі: північно-західний (Великобританія — 15-20 тис, Франція — 25-30, ФРН — 20) і південно-східний (колишня Югославія — 40-50 тис).
Українська община є також у Лондоні.

Немає достовірної інформації про українців в Африці. Безумовно, вони там мешкають, про що свідчать окремі гадки в науковій і публіцистичній літературі.
Дані про українську діаспору в західному світі все ще не повні і не завжди достовірні. Ця проблема ще чекає на своїх дослідників.

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)