|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Види спілкуванняСпілкування надзвичайно багатогранно, може бути різних видів. Розрізняють міжособистісне і масове спілкування. Міжособистісне спілкування пов'язане з безпосередніми контактами людей в групах чи парах, постійних за складом учасників. Масове спілкування - це безліч безпосередніх контактів незнайомих людей, а також комунікація, опосередкована різними видами засобів масової інформації. Виділяють також міжперсональної і рольовий спілкування. У першому випадку учасниками спілкування є конкретні особистості, що володіють специфічними індивідуальними якостями, які розкриваються по ходу спілкування та організації спільних дій. У разі рольової комунікації її учасники виступають як носії певних ролей (покупець - продавець, вчитель - учень, начальник - підлеглий). У рольовому спілкуванні людина позбавляється певної спонтанності своєї поведінки, так як ті чи інші його кроки, дії диктуються виконуваної роллю. У процесі такого спілкування людина виявляє себе вже не як індивідуальність, а як певна соціальна одиниця, що виконує певні функції. Спілкування може бути довірчим і конфліктним. Перше відрізняється тим, що в його ході передається особливо значима інформація. Конфіденційність - суттєва ознака всіх видів спілкування, без чого не можна здійснювати переговори, вирішувати інтимні питання. Конфліктне спілкування характеризується взаємним протистоянням людей, виразами невдоволення та недовіри. Спілкування може бути особистим і діловим. Особисте спілкування - це обмін неофіційною інформацією. А ділове спілкування - процес взаємодії людей, які виконують спільні обов'язки або включених в одну й ту ж діяльність. Нарешті, спілкування буває прямий і опосередкований. Пряме (безпосереднє) спілкування є історично першою формою спілкування людей один з одним. На його основі в більш пізні періоди розвитку цивілізації виникають різні види опосередкованого спілкування. Опосередковане спілкування - це взаємодія за допомогою додаткових коштів (листи, аудіо-і відеотехніки). [3] У соціальній психології різноманіття спілкування може бути охарактеризоване і за типами. Імперативне спілкування - це авторитарна, директивна форма взаємодії з партнером з метою досягнення контролю над його поведінкою, установками і думками, примусу його до певних дій або рішень. Партнер у цьому випадку виступає пасивною стороною. Кінцева незавуалірованная мета імперативного спілкування - примус партнера. Як засоби здійснення впливу використовуються накази, приписи та вимоги. Сфери, де досить ефективно використовується імперативне спілкування: відносини «начальник - підлеглий», військові статутні відносини, робота в екстремальних умовах, у надзвичайних обставинах. Можна виділити й ті міжособистісні відносини, де застосування імперативу недоречно. Це інтимно-особистісні та подружні відносини, дитячо-батьківські контакти, а також вся система педагогічних відносин. Маніпулятивні спілкування - це форма міжособистісної взаємодії, при якій вплив на партнера з метою досягнення своїх намірів здійснюється приховано. Разом з тим маніпуляція передбачає об'єктивне сприйняття партнера по спілкуванню, прихованим ж виступає прагнення добитися контролю над поведінкою і думками іншої людини. При манипулятивном спілкуванні партнер сприймається не як цілісна унікальна особистість, а як носій певних, «потрібних» маніпулятору властивостей і якостей. Однак людина, обравши в якості основного саме цей тип відносини з іншими, в результаті часто сам стає жертвою власних маніпуляцій. Самого себе він теж починає сприймати фрагментарно, переходячи на стереотипні форми поведінки, керується помилковими мотивами і цілями, втрачаючи стрижень власного життя. [4] Маніпуляції використовуються непорядними людьми в бізнесі і інших ділових відносинах, а також у засобах масової інформації. При цьому володіння і використання коштів маніпулятивного впливу на інших людей у діловій сфері, як правило, закінчується для людини перенесенням таких навиків і в інші сфери взаємин. Сильніше всього руйнуються від маніпуляції відносини, побудовані на принципах порядності, любові, дружби і взаємної прихильності. Об'єднані на основі загальних ознак, імперативна і маніпулятивна форми спілкування становлять різні види монологічного спілкування, оскільки людина, що розглядає іншого як об'єкт свого впливу, по суті справи спілкується сам з собою, не бачачи істинного співрозмовника, ігноруючи його як особистість. У свою чергу, діалогічне спілкування - це рівноправне суб'єктів-суб'єктна взаємодія, що має на меті взаємне пізнання, самопізнання партнерів по спілкуванню. Воно дозволяє досягти глибокого взаєморозуміння, саморозкриття партнерів, створює умови для взаємного розвитку. [5] «Контакт масок» - формальне спілкування, коли відсутнє прагнення зрозуміти і враховувати особливості особистості співрозмовника. Використовуються звичні маски (ввічливості, строгості, байдужості, скромності, співчутливості і т. п.) - набір виразів обличчя, жестів, стандартних фраз, що дозволяють приховати дійсні емоції, відношення до співрозмовника. У місті контакт масок навіть необхідний в деяких ситуаціях, щоб люди «не зачіпали» одне одного без потреби, щоб «відгородитися від співрозмовника». [6] Примітивне спілкування, коли оцінюють іншу людину як потрібний або заважає об'єкт: якщо потрібен - то активно вступають в контакт, якщо заважає - відштовхнуть або підуть агресивні грубі репліки. Якщо отримали від співрозмовника бажане, то втрачають інтерес до нього і не приховують цього. Світське спілкування. Суть світського спілкування у його безпредметності, тобто люди кажуть не те, що думають, а те, що належить говорити в подібних випадках; це спілкування закрите, тому що точки зору людей з того чи іншого питання не мають ніякого значення і не визначають характеру комунікацій.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |