ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра сільськогосподарського машинобудування

Методичні вказівки

для виконання курсових робіт з дисципліни

«СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ДАНИХ» для студентів спеціальностей:

8.05050312 – Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва;

8.05050313 – Обладнання переробних і харчових виробництв;

8.10010203 – Механізація сільського господарства.

Кіровоград 2015

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра сільськогосподарського машинобудування

Методичні вказівки

для виконання курсових робіт з дисципліни

«СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ДАНИХ» для студентів спеціальностей:

8.05050312 – Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва;

8.05050313 – Обладнання переробних і харчових виробництв;

8.10010203 – Механізація сільського господарства.

Кіровоград 2015

Методичні вказівки для виконання курсових робіт з дисципліни«Статистичні методи обробки даних» для студентів спеціальностей: 8.05050312 – Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва; 8.05050313 – Обладнання переробних і харчових виробництв; 8.10010203 – Механізація СГВ. / Укл. О.М.Васильковський, К.В.Васильковська, С.М.Мороз, С.М.Лещенко, Д.І.Петренко – Кіровоград: КНТУ, 2015. – 29 с.

Укладачі:О.М. Васильковський

К.В. Васильковська

С.М. Мороз

С.М. Лещенко

Д.І. Петренко

Рецензенти: М.О. Свірень – д.т.н., професор, завідувач кафедри СГМ;

В.В. Амосов – к.т.н, доцент кафедри СГМ.

Ухвалено

на засіданні кафедри

сільськогосподарського машинобудування

Протокол №___

від «___» грудня 2014 р.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дана курсова робота є складовою дисципліни «Статистичні методи обробки даних» і одним із найбільш важливих етапів процесу підготовки магістранта до виконання науково-дослідницького розділу магістерської кваліфікаційної роботи.

Курсова робота складається з пояснювальної записки та ілюстративних матеріалів – плакатів, які дозволяють оцінити глибину і зміст виконаної роботи. Зміст роботи залежить від специфіки наукової роботи магістранта. У випадку відсутності на час виконання курсової роботи реальних дослідних даних, тему і вихідні дані видає керівник.

Орієнтовні базові теми курсової роботи наступні:

1. Обґрунтування параметрів робочих органів лущильників.

2. Обґрунтування параметрів робочих органів машин для внесення мінеральних добрив.

3. Обґрунтування параметрів робочих органів машин для внесення органічних добрив.

4. Обґрунтування параметрів робочих органів плугів.

5. Обґрунтування параметрів робочих органів польових культиваторів.

6. Обґрунтування параметрів робочих органів фрезерних агрегатів.

7. Обґрунтування параметрів робочих органів борін.

8. Обґрунтування параметрів робочих органів лущильників.

9. Обґрунтування параметрів робочих органів протруювачів насіння.

10. Обґрунтування параметрів робочих органів зернових сівалок.

11. Обґрунтування параметрів робочих органів бурякових сівалок.

12. Обґрунтування параметрів робочих органів кукурудзяних сівалок.

13. Обґрунтування параметрів робочих органів садильних машин.

14. Обґрунтування параметрів робочих органів просапних культиваторів.

15. Обґрунтування параметрів робочих органів дощувальних систем.

16. Обґрунтування параметрів робочих органів збиральних комбайнів.

17. Обґрунтування параметрів робочих органів зерноочисних машин.

18. Обґрунтування параметрів робочих органів пастеризаторів.

19. Обґрунтування параметрів робочих органів екструдерів.

20. Обґрунтування параметрів робочих органів борошняних млинів.

У курсовій роботі магістрант повинен:

- зробити огляд і аналіз відомих конструкцій робочих органів сільськогосподарських машини або машин що застосовуються у переробній і харчовій промисловості з позиції якості виконання технологічного процесу, продуктивності, надійності тощо;

- на основі аналізу обрати (або запропонувати) перспективну конструкцію, механізм, робочий орган тощо і детально її (його) описати;

- сформулювати мету і задачі досліджень обраного робочого органу, визначити об‘єкт та предмет досліджень;

- описати методику проведення повнофакторного експерименту по визначенню впливу 2-3 вхідних параметрів на критерій оцінки (якість, продуктивність тощо);

- за отриманими даними встановити відтворюваність дослідів, визначити коефіцієнти рівняння регресії і провести його регресійний аналіз;

- побудувати поверхні відгуку і сформулювати висновки.

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка повинна бути надрукована на комп’ютері шрифтом Times New Roman 14 через 1,5 інтервали на папері стандартного формату А4 (210 х 297 мм).

Об‘єм пояснювальної записки – до 30 сторінок. Сторінки додатків не враховуються. Нумерація сторінок – наскрізна, починаючи зі вступу. Титульну сторінку і завдання не нумерують, але враховують. Номер сторінки ставлять у правому верхньому кутку.

В записці необхідно розділи нумерувати, а в кожному розділі відповідно нумерувати підрозділи, таблиці, необхідні для пояснень формули і рисунки. Крім того, рисунки повинні бути з підрисуночними підписами.

Формули необхідно спочатку записувати у загальному вигляді (у буквеній символіці) з поясненням прийнятих буквених позначень і їх розмірності. Формули, на які є послання в тексті записки, необхідно нумерувати.

Наприклад:

Визначимо силу за рівнянням:

Н (3.2)

де – маса вантажу, кг; – прискорення вантажу, м/с².

Формули відділяють від текстової частини абзацними інтервалами 12пт перед і 12пт після.

Розміри символів формул повинні відповідати розмірам тексту, наприклад:

Усі рисунки записки повинні бути пронумеровані і мати підписи, наприклад:

Рис. 1.4. Функціональна схема зерноочисної машини ОВС-25

Зміст розділів пояснювальної записки наведений нижче.

Структура пояснювальної записки

Текст роботи має бути позбавленим стилістичних прикрас. Він не потребує художності, епітетів і метафор, емоційних засобів вираження. Принципову роль у науковому тексті відіграють спеціальні терміни, які потрібно вживати в їхньому точному значенні, вміло і до місця.

Не прийнято використовувати займенник першої особи однини «я», точку зору автора зазвичай відбиває займенник «ми».

Текст роботи вимагає ясності викладення і лаконічності.

Вступ

У вступі коротко висвітлити актуальність обраної теми для країни, області, району, міста, заводу тощо. Викласти мету виконання курсової роботи та очікувані результати.

2. Огляд та аналіз наукових праць

Огляд та аналіз наукових праць потрібні, в першу чергу, для встановлення сучасного стану розвитку конкретної техніки, ступеню дослідження проблеми в цілому або конкретних питань, що підлягають подальшому вивченню магістрантом.

Даний підрозділ передбачає вивчення літератури за темою курсової роботи: підручників, монографій, проспектів, періодичних спеціалізованих видань, науково-технічних звітів різних організацій відповідного профілю.

В процесі вивчення літератури потрібно проводити аналіз, співставлення, критику отриманої інформації, формулювання власних суджень по кожному проаналізованому джерелу, узагальнення проаналізованої інформації і висвітлення стану питання за темою.

Класифікація основних напрямів розвитку машин і засобів механізації процесів дозволяє у стислій формі охарактеризувати велику кількість об’єктів, виявити переваги і недоліки, притаманні кожній групі. Для повноти сприйняття ходу думок автора, текст огляду повинен бути збагачений рисунками, ілюстраціями, таблицями, графіками, тощо.

Критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними, визначивши своє місце у розв’язанні проблеми.

На базі проведеного критичного аналізу формулюють висновки щодо сучасного стану машин і засобів механізації сільськогосподарського виробництва в контексті обраної теми, а також визначають тенденції та перспективи їх розвитку, акцентуючи особливу увагу на питаннях, які складають задачі подальших досліджень.

Висновки по даному розділу слугують ґрунтом для формулювання мети і задач досліджень.

Мета – це те, що потрібно досягти в кінцевому результаті дослідження.

Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Метою дослідження може бути підвищення продуктивності, якості роботи агрегату чи механізму, рівномірності висіву насіння або змішування кормів, зниження енерговитрат, пошкодження оброблюваного матеріалу, тощо.

Для досягнення мети курсової роботи достатньо вирішити одну-дві задачі.

Формулювання задач досліджень починають словами: «розробити (модель, критерії тощо)», «обґрунтувати (параметри, режими і т.і.)», «виявити або дослідити (закономірності, залежності і т.п.)», розкрити особливості...», виявити можливості...» тощо.

Після постановки задач магістрантом зазначається об’єкт та предмет досліджень.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Предметом можуть бути конструктивні, режимні, енергетичні або інші параметри, що забезпечують функціонування процесу, який обрано в якості об’єкта досліджень.

3. Методика проведення факторного експерименту

Основною задачею курсової є набуття навичок студентом щодо проведення і обробки результатів багатофакторних експериментів під час виконання магістерської кваліфікаційної роботи, тому даний розділ передбачає, саме, викладення методики ПФЕ згідно теми майбутніх досліджень. Вона є стандартною, однак такою, що вимагає прив‘язки до конкретної теми досліджень.

У даному розділі описують послідовність проведення факторного експерименту та обробки дослідних даних:

Кодування факторів.

Кодовані (кодові) значення факторів позначають малими (прописними) літерами .

Зв’язок між кодовими і натуральними значеннями факторів встановлюється залежністю:

де ; – відповідно кодове та натуральне (дійсне) значення - го фактора; - натуральне значення - го фактора на нульовому рівні; - інтервал варіювання - го фактора.

В результаті кодові значення факторів становитимуть: «+1» - для верхнього, «0» - для нульового і «-1» - для нижнього рівнів. Або їх ще позначають як «+», «0» і «-».

Нульовим називають рівень, що займає центр інтервалу варіювання (середнє значення фактора).

Результати кодування зводять до таблиці, наведеної нижче.

Складання плану-матриці експерименту

План-матриця експерименту для двофакторного експерименту (ПФЕ 2²), складається з чотирьох дослідів .

План-матриця ПФЕ 2²

№ досліду	Значення кодових факторів	Взаємодія кодованих факторів
	-	-	+
	+	-	-
	-	+	-
	+	+	+

При цьому перший дослід є сукупністю дії факторів і на нижньому рівні, другий дослід: сукупність – на верхньому, а – на нижньому; третій дослід: – на нижньому, а – на верхньому і четвертий дослід: і – на верхніх рівнях варіювання.

План-матриця трифакторного експерименту (ПФЕ 2³) передбачає проведення восьми дослідів () і має наступний вигляд.

План-матриця ПФЕ 2³

№ досліду	Значення кодових факторів	Взаємодія кодованих факторів	Взаємодія кодованих факторів	Взаємодія кодованих факторів
	-	-	-	+	+	+
	+	-	-	-	-	+
	-	+	-	-	+	-
	+	+	-	+	-	-
	-	-	+	+	-	-
	+	-	+	-	+	-
	-	+	+	-	-	+
	+	+	+	+	+	+

Рандомізація і проведення дослідів

Для мінімізації впливу неконтрольованих факторів на досліджуване явище або процес проводять рандомізацію, після чого реалізують експеримент у обраній кількості повторностей кожного досліду і розраховують середні значення вихідного параметру.

Рандомізація дослідів – обов’язковий прийом, особливо, у випадку неоднорідності умов експерименту.

Неоднорідність може проявитись, наприклад, за рахунок зміни технологічних властивостей оброблюваного зерна при тривалому терміні проведення дослідів. Або за рахунок поступової зміни фракційного складу одного і того ж зернового вороху, взятого для проведення дослідів, внаслідок пошкодження і руйнування часток робочими органами сепаратора при багатократній обробці.

Зробивши досліди у випадковій (хаотичній) послідовності всі рівні експерименту будуть приблизно в однакових умовах. Існує велика кількість способів рандомізації – підкидання монети, витягування пронумерованих карток, використання таблиць випадкових чисел тощо. Слід зазначити, що жоден з методів рандомізації не має принципових переваг над іншими, тому дослідник на свій розсуд обирає спосіб і адаптує його під конкретний експеримент.

Для запису отриманих дослідних даних необхідно скласти таблицю. Наприклад, для двофакторного досліду з передбаченням взаємодії факторів між собою, таблиця матиме наступний вигляд.

Умови проведення і результати дослідів

Номер досліду, U	Кодові значення факторів	Вихідний параметр (критерій), Yi
			І повтор YU1	ІІ повтор YU2	ІІІ повтор YU3	Середнє значення

Перевірка відтворюваності дослідів

Перевірка відтворюваності дослідів проводиться за критерієм Кохрена. Умова відтворюваності дослідів має наступний вигляд:

,

де – розрахункове значення коефіцієнту Кохрена; – табличне значення коефіцієнту Кохрена, у якому 0,05 означає 5% - й рівень значущості; - кількість дослідів; – число ступенів вільності кожного досліду, – число повторностей.

Розрахункове значення коефіцієнту Кохрена визначається за рівнянням

де - дисперсія результатів U - го досліду;

– найбільша із дисперсій.

Дисперсії результатів дослідів розраховують за виразом

де – число повторностейкожного досліду;

– номер повторності;

– значення вихідного параметру у -й повторності.

– середнє значення вихідного параметру у U -му досліді.

Табличні значення коефіцієнту Кохрена для різних умов дослідів наведені у додатку А.

У випадку невиконання умови відтворюваності за критерієм Кохрена потрібно перевірити точність вимірювань і умови проведення досліду, в результаті якого отримано максимальну дисперсію . Можна також зменшити інтервали варіювання факторів або збільшити число повторностей.

Визначення коефіцієнтів рівняння регресії

Очевидно, що будь-який досліджуваний процес, явище тощо підкоряється певній закономірності, яку можна описати математично, у вигляді рівняння регресії (поліному), що пов’язує вихідний параметр та фактори, що впливають на нього.

Фактично цей поліном являє собою статистичну математичну модель поведінки об‘єкта під впливом діючих на нього факторів. Він може бути лінійним, неповним квадратним, повним квадратним або більш високих ступенів.

Для двофакторного та трифакторного експериментів лінійні поліноми матимуть вигляд, відповідно:

,

,

де – вільний член рівняння регресії;

і – дослідні коефіцієнти, які вказують на ступінь впливу відповідного фактору на критерій ;

, та – кодові значення діючих факторів.

Для двофакторного та трифакторного експериментів неповні квадратні рівняння будуть мати вигляд, відповідно:

,

де та - коефіцієнти, що відображають ступінь впливу взаємодії факторів на критерій .

Повне квадратне рівняння використовують коли заздалегідь відомий параболічний характер зміни функції відгуку. Для двофакторного та трифакторного експериментів повні квадратні рівняння будуть мати вигляд, відповідно:

,

,

де , – дослідні коефіцієнти, що відображають ступінь впливу відповідних факторів на критерій .

Дослідні коефіцієнти будь-якого рівняння регресії визначають за формулами:

Перевірка адекватності моделі

Після визначення коефіцієнтів рівняння регресії проводять перевірку його адекватності за критерієм Фішера. Спочатку перевіряють лінійну частину поліному.

Вважають, що рівняння адекватно описує досліджуваний процес якщо виконується нерівність

де – розрахункове значення коефіцієнту Фішера;

– табличне значення коефіцієнту Фішера для 5% - го рівня значущості (додаток Б);

– число ступенів вільності дисперсії адекватності;

– число ступенів вільності дисперсії відтворення.

Число ступенів вільності дисперсії адекватності визначається за рівнянням

,

де – кількість факторів.

Число ступенів вільності дисперсії відтворення розраховується як

Розрахункове значення знаходять за формулою

де і – дисперсії адекватності та відтворюваності;

Дисперсія S²_ad обчислюється за формулою:

де - розрахункове значення відгуку в - му досліді, яке визначається шляхом підстановки знайдених коефіцієнтів до лінійної частини обраного поліному.

Дисперсію відтворюваності дослідів розраховують за виразом

Якщо лінійна модель виявилась неадекватною, перевіряють адекватність неповного квадратного рівняння. Для цього ставлять додаткові досліди всередині експерименту, коли значення факторів знаходяться на нульовому рівні з урахуванням того, що для знаходження дисперсії адекватності кількість проведених дослідів повинна бути більшою ніж кількість коефіцієнтів рівняння регресії.

Якщо після перевірки за критерієм Фішера неповне квадратне рівняння виявиться неадекватним, то наступним кроком дослідника буде перевірка адекватності повного квадратного рівняння.

Оцінка значущості коефіцієнтів рівняння регресії

Визначення значущості кожного коефіцієнту рівняння регресії проводиться за критерієм Стьюдента. Коефіцієнт вважається значущим, якщо виконується умова:

,

де – розраховані коефіцієнти поліному (, , ) без урахування знаку (взяті за модулем);

– довірча границя

Довірчу границю визначають за рівнянням

де – коефіцієнт Стьюдента при 5%- му рівні значущості та числі ступенів вільності дисперсії відтворюваності (додаток В); - кількість дослідів.

Якщо будь-який з визначених коефіцієнтів поліному менший за довірчу границю , то вплив відповідного фактора (або сумісної дії кількох факторів) вважається несуттєвим і цим фактором (або взаємодією кількох факторів) можна знехтувати, скоротивши тим самим функцію відгуку (рівняння регресії) на одну або кілька складових.

4. Результати проведення факторного експерименту

У даному розділі заповнюють таблицю «Умови проведення і результати дослідів» і проводять розрахунки, описані у методиці експерименту (перевіряють відтворюваність дослідів, визначають коефіцієнти рівняння регресії, адекватність моделі та значущість обчислених коефіцієнтів).

Підсумком виконання розділу є отримане кінцеве адекватне рівняння регресії (функція відгуку) і побудовані за цим рівнянням тривимірні поверхні відгуку.

Аналізом отриманих залежностей закінчується 4 розділ

5. Висновки

Результати наукових досліджень оцінюють тим вище, чим вище науковість висновків і узагальнень, чим достовірніші вони і ефективніші. Висновки мають чітко, точно і глибоко викривати суть дослідженого явища або процесу.

Загальні висновки мають давати однозначні відповіді на поставлені задачі досліджень – це квінтесенція виконаної роботи.

У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання.

Далі викладають найважливіші наукові та практичні результати, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової задачі, її значення для науки і практики. Тут необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів.

Якщо впровадження результатів роботи дозволить отримати суттєвий економічний ефект, це також можна відобразити у висновках.

Не припустиме формулювання висновків у вигляді анотації виконаних досліджень, або безпідставних тверджень, що не мають обґрунтування у попередніх розділах.

Загальні висновки – це підсумок роботи магістранта. Тому до їх викладення необхідно підходити максимально коректно, оскільки, чим більш аргументовані, глибші висновки, тим вища оцінка рівня роботи.

9. Список використаної літератури

Бібліографічний опис літературних (інформаційних) джерел складається за стандартом "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис" (ДСТУ 7.1:2006).

Основні вимоги

1. Після прізвища ставиться кома та пробіл, а також пробіл між складовими ініціалів: Мельник, В. М.

2. Усі елементи в опису пишуться зі строчної літери крім перших слів кожної області та заголовків у всіх описах.

3. Після заголовку вид матеріалу пишуть у квадратних дужках без пропусків і без скорочення: [Текст] або [Тext], [Електронний ресурс].

4. У квадратних дужках пишуть усе запозичене з інших джерел або за даними аналізу матеріалу.

5. Прізвище першого автора при опису одного автора повторюють в області відповідальності (за косою рискою), а при опису двох і трьох авторів прізвище першого автора пишуть перед заголовком та після косої риски пишуть усіх авторів.

6. При наявності більше трьох авторів в області відповідальності (за косою рискою) пишуть лише першого автора (за бажанням можна писати всіх авторів) та ін.: [та ін.].

7. У дисертації та авторефераті в області відповідальності пишуть повністю прізвище, ім'я та по-батькові.

8. У патентних документах в області відповідальності на відміну від інших документів пишуть спочатку прізвище, а потім ініціали.

9. Знаки; та: розділяють пробілами з обох боків.

10. Реєстраційний номер книги (ISBN) пишуть, якщо він є.

11. Відсутні пробіли в нумерації сторінок: 8–10.

12. У кінці опису ставиться крапка.

Приклади:

Монографії:

1. Фещенко Ю. І. Менеджмент у фтизіатрії [Текст] / Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник, А. В. Лірник. — К.: Здоров'я, 2007. — 680 с. — ISBN 978-966-463-001-3.

2. Пархоменко, В. Д. Інформаційна аналітика у сфері науково-тех-нічної діяльності [Текст] / В. Д. Пархоменко, О. В. Пархоменко. — К.: УкрІНТЕІ, 2006. — 224 с.

3. Актуальні питання методології та практики науково-технічної по-літики [Текст] / під. ред. Б. А. Малицького. — К.: [б. в.], 2001. — 291 с.

Журнальні статті:

1. Процюк, Р. Г. Особливості перебігу туберкульозу легень у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД [Текст] / Р. Г. Процюк // Ук-раїнський пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — C. 9–13.

2. Стадникова, А. В. Диссеминированный туберкулез легких в сов­ременных условиях. Есть ли смысл разделять его на острый, по-дострый, хронический? [Текст] / А. В. Стадникова, Т. А. Синенко, О. В. Ширапова // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — C. 17–20.

3. Проблеми організаційного забезпечення лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз [Текст] / І. М. Горбатюк, С. В. Зай-ков, С. М. Цвігун, Н. М. Гончар // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — С. 21–23.

4. Проблеми організаційного забезпечення лікування хворих на хіміо-резистентний туберкульоз [Текст] / І. М. Горбатюк [та ін.] // Ук-раїнський пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — С. 21–23.

5. Сучасні питання хірургічного лікування хворих із вперше виявле-ним деструктивним туберкульозом легень (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Б. В. Радіонов [та ін.] Режим доступу: http://www.ifp.kiev.ua/ftp1/original/2008/kalabuha2008.pdf.

Тези доповідей:

1. Фещенко, Ю. І. Епідеміологія та профілактика бронхолегеневих захворювань в Україні [Текст] / Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник // Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевти-чеких заболеваний в улучшении качества жизни: Материалы науч. трудов республиканской научно-практической конф. — Харьков, 2001. — С. 128 с.

2. Медико-санітарні аспекти медичної допомоги хворим на позале-геневий туберкульоз в Україні [Текст] / В. Г. Матусевич [та ін.] // VIII Конгрес Світової Федерації українських лікарських товариств: Тез. доп. — Львів, Трускавець, 2000. — С. 14.

3. Прогрессирование туберкульоза: иммунологические механизмы, прогностические критерии [Текст] / Е. Ф. Чернушенко [та ін.] / Збірник матеріалів науково — практичної конференції "Медико-соціальні аспекти боротьби з туберкульозом". — Київ, 2001. — С. 125–126.

Звіти про НДР:

1. Вивчити діагностичні можливості шаттл-тесту і лазерної агрего-метрії у хворих із хронічним легеневим серцем [Текст]: звіт про НДР (закл.) І.05.03 / Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновсь-кого АМН України; керівн. В. М. Петренко; викон.: В. К. Гаврисюк [та ін.]. — К., 2005. — 51 с. — Інв. № 0205U006924.

Методичні рекомендації:

1. Смертність від туберкульозу в Україні та шляхи її зниження [Текст]: методичні рекомендації / Інститут фтизіатрії і пульмоно-логії ім. Ф. Г. Яновського АМН України. — Київ, 2007. — 20 с.

Інформаційні листи:

1. Спосіб профілактики емпієми плеври після пневмонектомії [Текст]: інформаційній лист / Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України. — Київ, 2008. — 4 с.

Дисертації:

1. Валецький, Ю. М. Ефективність ліпостабілу на тлі антимікобакте-ріальної терапії хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень [Текст]: дис.... канд. мед. наук: 14.01.26: за-хищ. 22.01.99: затверджена 15.07.99 / Валецький Юрій Мико-лайович. — К., 1999. — 148 с.

Автореферати дисертацій:

1. Базелюк, О. М. Оптимізація ведення вагітності та пологів у жінок, хворих на активний туберкульоз легень [Текст]: автореф. дис.... канд. мед. наук: 14.01.01 / Базелюк Олег Михалович; Національний медичний ун-т ім. О. О. Богомольця. — К., 2008. — 22 с.

Стандарти:

1. ДСТУ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. За-гальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1: 2003, IDT) [Текст]. — Взамен ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81., ГОСТ 7.40-82; введ. 2007-07-01. — К.: Держспоживстандарт України, 2007. — 48 с. (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

Патенти:

1. Пат. 76915 UA, МПК А61К 31/198 (2006.01) А61Р 11/06 (2006.01) Спосіб лікування хворих на тяжку персистувальну брон-хіальну астму із застосуванням ацетилцистеїну [Текст] / Фещен-ко Ю. І., Яшина Л. О., Ігнатьєва В. І., Ільїнська І. Ф., Матвієнко Ю. О., Москаленко С. М., Сідун Г. В.; заявник Інститут фтизіатрії і пуль-монології ім. Ф. Г. Яновського Академії медичних наук України. — № а 200503501; заявл. 14.04.2005; опубл. 15.09.2006, Бюл. № 9, 2006 р.

Додатки

У даному розділі розміщують допоміжний матеріал, що стосується виконання курсової роботи і допомагає сприйняттю і оцінці її змісту. Це можуть бути роздруковані результати обчислень, виконані за допомогою прикладних програм на ПК, копії патентів, опис та роз‘яснення суті оригінальних методик тощо.

Ілюстративна частина роботи

Дана частина наочно і сконцентровано ілюструє результати, отримані магістрантом під час виконання курсової роботи і використовується під час захисту.

Ілюстративна частина складає 3 аркуші паперу А1 (549 х 841 мм) або іншого формату у вертикальній (книжковій) орієнтації. Формат ілюстративної частини не носить принципового характеру і узгоджується безпосередньо між магістрантом і керівником роботи.

Аркуш перший

На першому аркуші відображається тема роботи, мета, задачі, об‘єкт та предмет досліджень, а також подаються результати огляду конструкцій робочих органів машин, згідно завдання.

Це можуть бути схеми машин (робочих органів), таблиці з їх характеристиками, показниками роботи, схематичні класифікації тощо.

Приклад оформлення першого аркушу наведено у додатку Г.

Аркуш другий

На другому аркуші відображають отримані результати досліджень. Тут наводять заповнену таблицю «Умови проведення і результати дослідів», отримане кінцеве рівняння регресії, результати перевірки відтворюваності дослідів, адекватності моделі та значущості коефіцієнтів.

Приклад оформлення другого аркушу наведено у додатку Д.

Аркуш третій

На третьому аркуші наводять отримані поверхні відгуку.

У випадку проведення двофакторного експерименту і наявності всього однієї поверхні відгуку, на третьому аркуші можна розмістити ще й загальні висновки.

Приклад оформлення третього аркушу наведено у додатку Е.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабицкий Л.Ф., Булгаков В.М., Войтюк Д.Г., Рябец В.И. Основы научных исследований. Учебное пособие для студентов и магистров высших аграрных вузов ІІІ–IV уровней аккредитации по специальности 7.091902 – «Механизация сельского хозяйства». – К.: Изд-во НАУ, 1999. – 227с.

2. Василенко П.М., Погорелый Л.В. Основы научных исследований. Механизация сельского хозяйства. – К.: Вища школа. Головное изд-во, 1985. – 266с.

3. Веденяпин Г.В. Общая методика экспериментального исследования и обработки опытных данных. – М.: Колос, 1973. – 199с.

4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М.: Колос, 1979. – 416с.

5. Завалишин Ф.С., Мацнев М.Г. Методы исследований по механизации сельскохозяйственного производства. – М.: Колос, 1982. – 231с.

6. Комаров М.С. Основы научных исследований. – Львов: Выща школа, 1982. – 312с.

7. Мельников С.В., Алёшкин В.Р., Рощин П.М. Планирование эксперимента в исследованиях сельскохозяйственных процессов. – М.: Колос, 1972. – 200 с.

8. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з курсу «Статистичні методи обробки даних» для студентів спеціальності 8.097902 – Механізація сільського господарства. – Кіровоград, 2014.

9. Петренко М.М. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. – Кіровоград, 1997.– 170 с.

10. Хайлис Г.А., Коновалюк Д.М. Основи проектування і дослідження сільськогосподарських машин. – Київ, НМК ВО, 1992. – 319с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Значення критеріюКохрена G(0,05; n; f_u)

	Число ступенів вільностіfu=(m0–1)
	0,9985 0,9669 0,8065 0,8412 0,7808 0,7271 0,6798 0,6385 0,6020 0,3894 0,2929 0,2370 0,1737 0,0998	0,9750 0,8709 0,7679 0,6838 0,6161 0,5612 0,5157 0,4775 0,4450 0,2705 0,1980 0,1576 0,1131 0,0632	0,939 0,798 0,684 0,598 0,532 0,480 0,438 0,403 0,373 0,220 0,159 0,126 0,089 0,049	0,906 0,746 0,629 0,544 0,480 0,431 0,391 0,358 0,331 0,192 0,138 0,108 0,076 0,042	0,977 0,707 0,589 0,506 0,445 0,397 0,359 0,329 0,303 0,173 0,124 0,097 0,068 0,037	0,853 0,677 0,560 0,478 0,418 0,373 0,336 0,307 0,282 0,160 0,114 0,089 0,062 0,031

Додаток Б

Значення коефіцієнтів Фішера F(0,05; f_ad; f_y)

	161,45 18,51 10,13 7,709 6,608 5,987 5,591 5,318 5,117 4,965 4,351 4,171 4,085	199,50 19,00 9,55 6,944 5,786 5,143 4,737 4,459 4,256 4,103 3,493 3,316 3,232	215,71 19,16 9,28 6,591 5,409 4,757 4,347 4,066 3,863 3,708 3,098 2,922 2,839	224,58 19,25 9,12 6,388 5,192 4,534 4,120 3,838 3,633 3,478 2,866 2,690 2,606	230,16 19,30 9,01 6,256 5,050 4,387 3,971 3,687 3,482 3,326 2,711 2,534 2,449	233,99 19,30 8,94 6,163 4,950 4,284 3,860 3,581 3,374 3,217 2,599 2,420 2,336

 

 

 

Додаток В

Значення коефіцієнтів Стьюдента t(0,05; f_y)

Число ступенів вільності	Значення при a, яке дорівнює
0,2	0,4	0,6	0,8	0,9	0,95	0,98	0,99	0,999
	0,33 0,29 0,28 0,27 0,27 0,27 0,26 0,26 0,26 0,26 0,26 0,26 0,26 0,26 0,26	0,73 0,62 0,58 0,57 0,56 0,55 0,55 0,54 0,54 0,54 0,54 0,54 0,54 0,54 0,54	1,38 1,06 0,98 0,94 0,92 0,90 0,90 0,90 0,88 0,88 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87	3,1 1,9 1,6 1,5 1,5 1,4 1,4 1,4 1,4 1,4 1,4 1,4 1,4 1,3 1,3	6,3 2,9 2,4 2,1 2,0 1,9 1,9 1,9 1,8 1,8 1,8 1,8 1,8 1,8 1,8	12,7 4,3 3,2 2,8 2,6 2,4 2,4 2,3 2,3 2,2 2,2 2,2 2,2 2,1 2,1	31,8 7,0 4,5 3,7 3,4 3,1 3,0 2,9 2,8 2,8 2,7 2,7 2,7 2,6 2,6	63,7 9,9 5,8 4,6 4,0 3,7 3,5 3,4 3,3 3,2 3,1 3,1 3,0 3,0 2,9	636,6 31,6 12,9 8,6 6,9 6,0 5,4 5,0 4,8 4,6 4,5 4,3 4,2 4,1 4,0

Додаток Г

Приклад оформлення першого аркушу ілюстративної частини для досліджень решітного сепаратора

Додаток Д

Приклад оформлення другого аркушу ілюстративної частини з досліджень подрібнювача стебел

Додаток Е

Приклад оформлення третього аркушу ілюстративної частини з досліджень повітряного сепаратора

Поиск по сайту:

---