АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ставлення єврейської громади міста до українсько-польської збройної боротьби за Львів у листопаді 1918 р

Читайте также:
  1. Біженці / ребіженці часу Першої світової та українсько-польської воєн.
  2. Виникнення міста в Європі
  3. Виникнення міста Рима та правління царів
  4. Г) Львівська система бездефектної праці (СБП, 1967 p.).
  5. Герб міста Дублін
  6. ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
  7. Греко –католицька митрополія. Центр-Львів
  8. Громадські слухання як форма діяльності територіальної громади
  9. Економічні функції міста
  10. за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 3 (4 поверх)
  11. Комплексної зеленої зони міста
  12. Конфлікт інтересів у фаховій практиці рекламіста та фахівця із зв’язків з громадськістю

Проблема конкретного вибору постала перед єврейською громадою зі всією гостротою після подій 1.11.1918, коли владу у місті та на теренах Сх. Галичини обійняла Укр Нац Рада, а у Львові розпочався укр.-пол конфлікт. Єрейське населення і насамперед його суспільно-політичні провідники не були готові стати на боці того чи іншого табору. Причини полягають не у рівні політичної зрілості єврейської спільноти чи навіть у політичній поляризації єврейського суспільства. Йдеться про євр ментальність яка формув упродовж 2 тис років розсіяння і вигнання, гноблення і утисків. Замкнене коло суто євр проблем подолати було занадто важко. До того ж, львів євреї пам’ятали погроми, що вчинили під час окупації Сх. Галичини рос. козачі підрозділи. З перших днів листопадових боїв у Львові утворився Комітет єврейської безпеки, що проголосив нейтральність єврейського населення в українсько-польському конфлікті. На єврейське населення міста, особливо ту його частину, що була сіоністично орієнтована, не могли не впливати декларації Укр Нац Ради щодо признання іншим народам прав нації. Так, у відозві до народу від 1 листопада 1918 p. проголошувалось надання усім громадянам Української держави, не залежно від національности і віросповідання, рівних громадянських прав. Природно, що українці у своїх визвольних змаганнях шукали союзників. Вони з радістю вітали кожний прояв підтримки, здійснений в той чи инший спосіб. Широкого розголосу набуло повідомлення Начальної команди українських військ про допомогу відділу єврейської міліції в районі вулиці Клепарівської. Повідомлялося про спільні бойові дії єврейської міліції з українськими відділами проти польських сил. З часом, після окупації Сх Галичини польськими військами, повідомлення такого типу перетворились на підставу для низки звинувачень державної адміністрації проти львівських євреїв. Упродовж певного періоду, вже після листопадових подій, у польських державних колах вперто обговорювались так звані антипольські вчинки євреїв. Так, повідомлялося, що вони у листопаді 1918 р. були озброєні і стріляли у польських військових. Єврейська інтелігенція, яка підтримувала сіоністські ідеї, хоча й була вихована на польській культурі, розуміла слушність національно-визвольних українських змагань. Проголошення нейтральности не означало іґнорації єврейською стороною боротьби українців за створення власної держави. Внаслідок українсько-польської війни єврейське населення опинилось між двох сил, а громадськість була поставлена перед альтернативою. Окрім того вибір цей мусив бути не лише політичним, а у воєнний час і суто практичним, тобто з врахуванням долі цивільного населення. Тому у політичному сенсі сіоністські кола підтримували ідеї української державности, а випадках небезпеки для мирного населення ті ж кола проголошували нейтралітет. Характерно, що єврейські діячі декларували нейтралітет щодо воюючих сторін не залежно від того, яка з них була при владі: чи то у Львові, що з кінця листопада 1918 р. був під польським контролем, чи у Станіславові, новій столиці ЗУНР. Єврейська преса відзначала, що укр адміністрація визнає право представництва Єврейських національних рад, а Єврейська рада Східної Галичини у Станіславові визнана верховним представницьким органом, який має право визначати кількість податків, що стягуються державою з єврейського населення14. Однак, єврейське населення надалі було у небезпеці, тому з’їзд Єврейських національних рад, що проходив у Станіславові 18-20 грудня 1918 p., також проголосив нейтралітет в укр-пол. війні. Проголошення нейтралітету не означало повного невтручання євреїв у боротьбу на тому чи иншому боці. Можна наводити приклади допомоги євреїв українцям, що мали місце під час збройної боротьби, згадувати конкретних осіб, які брали у ній участь, проте навряд чи це буде доказом одностайних симпатій щодо української справи, оскільки також можна навести приклади участи євреїв у боротьбі на польському боці. Це було природно у політично поляризованому єврейському суспільстві.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)