Давньоримське суспільство

Виникнення міста Риму

Легенда пов'язує виникнення міста з іменами двох братів-близнюків Ромула і Рема. Їхній дід був царем, якого позбавив влади власний брат. А близнюків він наказав у кошику викинути в Тибр. Та малюки не загинули. Їх вигодувала вовчиця, а виховав пастух. Коли брати підросли, вони, дізнавшись про своє царське походження, повернули собі трон.

Капітолійська вовчиця

Правити разом братам не довелося. Ромул, обраний богами, став царем. Брати вирішили побудувати місто там, де їх годувала вовчиця. Та вони посварилися, і Ромул убив Рема. Заснованому в 753 р. до н.е. місту він дав власне ім'я Рим.

Діонісій Галікарнаський про владу царя

«...Ромул дав цареві такі права: щоб він очолював священнодійства і жертвопринесення, щоб зберігав закони та звичаї батьків, тяжчі злочини розбирав сам, а легші доручав сенатові; збирав сенат і скликав народ та мав вищу владу під час війни...»

Які обов’язки перед суспільством мав цар?

Давньоримське суспільство

Члени давньоримської общини поділялися на патриціїв, плебеїв і рабів. Патриції, що належали до латинських родів, мали право володіти землею і брати участь у народних зборах. Плебеї належали до підкорених латинами народів (зокрема, етрусків) або переселенців. Вони, на відміну від патриціїв, не мали права володіти землею та брати участь у народних зборах. Шлюби між плебеями і патриціями були заборонені.

У давньоримському суспільстві вже тоді була досить складна система управління. З VIII ст. до н.е. римську общину очолював цар – рекс, якого обирали на народних зборах. Він був також військовим вождем і жерцем. Символами влади царя були трон, прикрашений слоновою кісткою і 12 охоронців – лікторів. Хранителем звичаїв і традицій, укладачем особливого календаря, де позначалися сприятливі та несприятливі для Риму дні, був великий понтифік.

Ліктори, почесна варта посадових осіб Рима

Ще одним органом влади був сенат. Сенат – рада старійшин, куди входили глави родів – патриції. До його складу входили 300 патриціїв з 300 найдавніших родів. Оскільки вважалося, що саме ці 300 родів заснували римську державу, сенаторів називали «батьками». Їхнім основним обов'язком був захист закону від царя і самих громадян Риму. Сенат міг відмовити народним зборам чи цареві у прийнятті рішення, якщо воно суперечило звичаям. Посади сенаторів були по-життєві. На чолі сенату стояв принцепс – найстарший за віком сенатор. Сенат оголошував війну або укладав мир, обговорював законопроекти, відав скарбницею. Коли цар помирав, то до обрання нового правителя сенат щодня за жеребом визначав «виконувача обов'язків». Йому передавали ключі від скарбниці, печатку Риму, символи царської влади.

Голосування у сенаті відбувалося досить незвично для нас: ті, хто виступав за те чи інше рішення, відходили в один бік, хто проти – в інший.

Але вся повнота влади в Римі зосереджувалася не у рекса або сенату, а в народних зборах. Вони ухвалювали закони та здійснювали судочинство. Тут обирали царя, милували засудженні на смерть. Народні збори відбувалися по куріях і мали назву «куріальні коміції». До кожної курії належало 38 родів. Збори відбувалися в центрі міста. Щоб ухвалити рішення, потрібно було більше половини голосів.

Поняття і терміни

Пролетарі – найбідніші громадяни Риму, багатством яких були тільки їхні нащадки.

Асе – давньоримська мідна монета.

Давньоримська монета

Поиск по сайту: