А) проголошення ЗУНР

ТЕМА Революційні події на західноукраїнських землях

ПЛАН

І. ЗУНР:

а) проголошення ЗУНР;

б) внутрішня та зовнішня політика уряду;

В) війна з Польщею.

ІІ. Революційні події на Буковині.

ІІІ. Революційні події на Закарпатті.

І. ЗУНР:

а) проголошення ЗУНР.

Таємний додаток Брестського мирного договору (09.02.1918 р.) між Австро-Угорщиною й УНР містив пункт про поділ Галичини на українську та польську частини і приєднання першої з Буковиною в один український коронний край не пізніше 31 липня 1918 р. Проте Відень у липні 1918 р. відмовився від своїх зобов'язань в односторонньому порядку.

Осінь 1918 р. – активізація національних рухів у Австро-Угорській імперії.

16.10. 1918 р. – маніфест австрійського цісаря "До моїх вірних австрійських народів" (намір перетворити імперію на федеративну державу). Маніфест санкціонував утворення національних рад.

18.10.1918 р. – утворення Української Національної ради у Львові, яка виконувала функції представницького, законодавчого органу влади. До УНРади увійшли посли до австрійського парламенту від Галичини та Буковини, Галицького та Буковинського сеймів, представники від політичних партій, церкви. Представники від закарпатських українців не змогли прибути у Львів, проте повідомляли листом, що Угорська Україна солідаризується з Галичиною.

19.10.1918 р. – проголошення УНРадою української держави на українських землях Австро-Угорщини – Східній Галичині, Північній Буковині, Закарпатті (Прокламація УНРади від 19.10.1918). У прокламації проголошуються демократичні свободи, національно-культурна автономія для меншин, право національних меншин на представництво в УНРаді та уряді. Президентом УНРади обрано Є.Петрушевича.

Головною силою, хто виступав проти української державності в краї, були поляки. 28.10.1918 у Кракові виникла польська Ліквідаційна комісія. МЕТА – розпустити окупаційні органи влади й передати всі повноваження полякам. Із цією метою польська комісія планувала приїхати до Львова 1 листопада.

Українці вирішили перехопити ініціативу.

01.11.1918 р. – захоплення Львова українськими вояками ("Листопадовий зрив"). Збройний виступ очолив Д.Вітовський. Львів проголошено "столичним містом". У другій половині дня представники австрійських властей у Львові погодилися передати владу УНРаді. Вона майже без перешкод перебрала владу в головних центрах Східної Галичини.

– відозва УНРади від 01.11.1918 р. – заклик до українців перебрати владу на місцях, створювати українське військо, належність вищої влади в українській державі УНРаді, заклик до представників національних меншин направити депутатів до УНРади, оголошено про збереження дії тих австрійських законів, що не суперечать основам української держави.

– 09.11.1918 р. – утворення уряду ЗУНР – Державного секретаріату (14 осіб – з них 8 націонал-демократи) на чолі з Костем Левицьким. (У літературі зустрічаються різні дати утворення Державного Секретаріату – від 06 до 11 листопада. Запропонована дата зустрічається найчастіше)

13.11.1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР): видання "Тимчасового Основного закону про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії" УНРадою від 13. 11. 1918 р.

■ Тимчасовий основний закон:

– проголошує самостійність української держави;

– приймає назву ЗУНР (раніше вживалася назва Українська держава);

– визначає кордони (Сх. Галичина з Лемківщиною, Північна Буковина, українське Закарпаття);

– проголошує демократичні засади нової держави;

– визначає повноваження УНРади та Державного секретаріату до Установчих зборів;

– визначає символіку (прапор, герб – золотий лев на синьому полі).

Поляки не визнали українську державність, а євреї і німці зайняли очікувальну позицію.

Отже, з розпадом Австро-Угорщини активізувалися українські державницькі сили в Східній Галичині внаслідок чого було проголошено ЗУНР.

Поиск по сайту: