Пов'язані з іудаїзмом і ісламом

Через іконоборство візантійські імператори хотіли знищити одну з головних перешкод для зближення християн з іудеями і мусульманами, які негативно відносилися до ікон Через це планувалося полегшити підкорення імперії народів, що сповідають ці релігії.

2. Боротьба з владою церкви

До VIII століття політична роль церкви в імперії значно посилилася, спостерігалося значне зростання церковної власності і монастирів Духовенство почало брати активну участь в справах управління імперією, так, в 695 році міністром фінансів став авва Феодот, а в 715 році диякон собору Святої Софії був призначений головнокомандуючим військами. З цієї причини імператори-іконоборці вважали за необхідне відвернути людські сили і грошові кошти від церкви і направити все в державну казну і зробити це паралельно із зменшенням впливу монастирів, вилученням у них землі, релігійною реформою.

Результатом іконоборства стало зникнення в східній церкві скульптурних зображень святих і сцен Священної історії. Іконоборці знищили і значний пласт образотворчого мистецтва Візантії попередніх століть. Образи замінювалися необразотворчим мистецтвом на рослинно-зооморфну тематику Так, євангельський цикл у Влахернській церкві був знищений, замінений квітами, деревами і птахами, Сучасники говорили, що він перетворений на овочеву лавку і пташник. В Святій Софії розкішні мозаїки були замінені простими хрестами (слайд 37) Єдиними мозаїками, що пережили період іконоборства, є мозаїки базиліки Святого Дімтрія в Салониках (слайд 38). Основною тематикою зображень стали пасторалі. (слайд 39)

Відбувся підйом світського живопису, який повернув собі традиції колишньої римської імперської тематики: портрети імператорів, сцени полювання, циркових вистав, спортивної боротьби, скачок — оскільки заборона на зображення людських образів торкалася лише сакральної тематики. Відомо, що імператор Костянтин V наказав на стінах одного з храмів замінити композиції зі сценами шести Вселенських соборів на зображення свого улюбленого візника

Після відновлення іконошанування церковне мистецтво не повернулося до таких форм священних образів як раніше, ряд дослідників бачать в цьому часткову перемогу іконоборців над непомірними іконошанувальниками. Головні пам'ятники цього періоду не збереглися оскільки їх тепер планомірно знищували іконошанувальники, які перемогли., покриваючи мозаїкою і фресками аскетичні роботи іконоборців

Протягом 100 років тривали ці гоніння. За цей час в православному богослов’ї було розроблено вчення про архетип. Іконний образ, виконаний відповідно до канону, став розглядатися як символ, що мав містичний зв'язок з божественним прототипом, архетипом. Особливий вклад в це вчення вніс Іоанн Дамаскін. (слайд 40) Воно зіграло вирішальну роль у відновленні шанування ікон,.

Історична роль візантійського мистецтва, що в свій час репрезентувало мистецьку культуру світу, надзвичайно велика, її значення – в розвитку цивілізації не тільки близьких сусідів (України, Росії, Вірменії,
Грузії). Культура Західної Європи, Близького Сходу, Північної Африки бере
свій початок також у візантійській культурі. В історії світової культури
Візантія відкрила еру Європейського Середньовіччя. Протягом багатьох
століть вона була наймогутнішою країною християнського світу, центром
різнопланової, неповторної видатної цивілізації.

Честь винаходу слов'янського алфавіту належить вихованцям Лева Математика -
братам Кирилу-Костянтину та Мефодію. У їх рідному місті Фесалоніках (сучасне місто Салоніки) слов'янською мовою розмовляла половина населення. Мефодій певний час був губернатором однієї із слов'янських земель, потім - настоятелем монастиря на горі Олімп. Костянтин викладав філософію
в патріаршій школі. Брати брали участь у дипломатичній місії до Хозарського каганату.
Перебуваючи в Криму, вони натрапили на "руські" рукописи, написані слов'янською
мовою. За рекомендацією патріарха Фотія, імператор Михаіл ІІІ (842-867) доручив
солунським братам упорядкувати слов'янський алфавіт. Створену Костянтином абетку
назвали глаголицею. Але вона була занадто складною, і пізніше його учні на основі
грецького письма розробили нову абетку - кирилицю.

Поиск по сайту: