|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Станція 7. На перехресті вулиць Коперніка, Стефаника, СловацькогоЗа перші чотири дні боїв утворилась лінія фронту, яка протрималась з незначними змінами аж до відступу українців зі Львова. На півдні вона йшла вздовж вулиці Стрийської, звертала до трамвайних майстерень і по вулиці Коперніка сягала Духовної семінарії, Головної пошти, Сейму, далі через Єзуїтський парк і сад собору Св. Юра виходила на вул.. Бема (сьогодні Ярослава Мудрого), потім по Янівській (Шевченка) і через Клепарів до залізничного полотна. Головними опорними пунктами українських військ у місті стали казарми на вулиці Яблоновських (Шота Руставеллі), Сейм, Цитадель, Головна пошта, казарми Фердинанда на Городоцькій, вокзал, Підзамче, міська різня. Під вечір 1 листопада біля трамвайних майстерень наприкінці вулиці Коперніка зав’язалися перші збройні вузли польського опору. Польські загони зайняли райони Політехніки, собору Св.Юра, костел Св. Єлизавети, оточили Головну пошту і Цитадель.
В третій день листопада о другій годині дня розпочався польський наступ на центр міста. Діяли три ударні групи. Перша рухалась від костелу Св. Єлизавети по вул.Городоцькій, але особливого успіху не досягла, друга група намагалась ударити від школи Марії Магдалини вниз по вул.Коперніка, але зустріла сильний вогонь українців з бастіонів Цитаделі і теж практично залишилась на місці. Найбільш небезпечним виявився наступ третьої групи, яка з верхньої частини вул.Сапєги (С.Бандери) наступала на церкву Св.Юра, Єзуїтський город і будинок Сейму.
Станція 8. Цитадель. У 50-х роках ХІХ століття на височинах трьох гір (Калічої, Шембека та Вороновських) споруджено військову австрійську фортецю. У листопадові дні 1918 року вона стала справжньою українською фортецею. Командування українськими підрозділами очолив старшина УСС Ілько Цьокан. 4 листопада до Цитаделі підійшла сотня УСС О.Букшованого, вибивши поляків з трамвайного парку і навколишніх кварталів. 9 листопада задіяли артилерію – гармати та гаубиці на Високому Замку, Цитаделі, Кайзервальді. Поляки намагались знищити гаубиці за допомогою авіації. На Цитаделі знаходився санітарний пост УСС, а також в Сеймі та на станції Підзамче. Українці утримували Цитадель аж до 21 листопада, до наказу залишити місто. Українці воювали справді шляхетно. Незважаючи на вуличні бої, у місті продовжували працювати кав’ярні, ринки, під час українсько- польських переговорів сторони зобов’язалися не обстрілювати будівлі з табличками Червоного Хреста, санітарні патрулі, поштарів, електростанцію, газівню. Влада намагалась порозумітись з поляками, євреями, німцями. Делегації німців та євреїв висловили «симпатію до Української держави». Коли зав’язався бій біля Оссолінеума (бібліотека ім.Стефаника), керівник уряду Кость Левицький просив отамана Коссака якнайпильніше оберігати книгосховище.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |