Стратегія детінізації української економіки

В умовах, коли в українській економіці утверджується позитивна динаміка, важливо усвідомити нагальну необхідність зосередження основних акцентів економічної політики на досягненні відчутних якісних зрушень, зокрема на подоланні тих глибоких деформацій, що сформувалися в період майже десятирічної кризи. Без сумніву, ключовою є проблема обмеження глибокої тінізації економічної діяльності. Відповідні акценти було зроблено у щорічному Посланні Президента України до Верховної Ради (2002 p.). У березні 2002 р. Указом Президента України було затверджено "Заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 pp." Водночас було б необачною помилкою припускатися, хоча б якоюсь мірою, спрощеного підходу до вирішення зазначеної проблеми, не помічати масштабності та багатополярності процесів, про які йдеться.

Потрібно виходити з того, що саме тінізація економіки реально загрожує національній безпеці та демократичному розвитку держави. Значні масштаби тіньової економічної діяльності позначаються на обсягах і структурі ВВП, гальмують соціально-економічні реформи, спотворюють офіційні дані про стан економіки. Одним із найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є криміналізація суспільства. Слід усвідомлювати і посилення впливу тіньового капіталу на різні сфери суспільного життя, його зрощування з державним апаратом, зростання корупції.

Слід враховувати і глобальні аспекти тінізації. Процеси глобалізації виводять тінізацію української економіки за суто національні рамки. Посилення боротьби з "відмиванням" коштів, отриманих злочинним шляхом, та перекриття каналів фінансування тероризму є однією з обов'язкових умов, які випливають із міжнародних правових актів та угод, зокрема Конвенції Ради Європи "Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом", Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з "відмиванням" грошей (FATF) та інших документів. Це покладає на нашу країну зобов'язання міжнародного рівня щодо запобігання тінізації та криміналізації економічних процесів.

Небезпечним для суспільства є поширення тіньових відносин практично на всі неекономічні сфери. Йдеться про тіньовий політичний та соціальний ринок, наявність тіньового політичного лобізму, тінізацію виборчої системи, неформальну кадрову політику, тіньовий ринок освіти, медичних послуг, науки, захист замовних (куплених) наукових дисертацій тощо. Це призводить до значних морально-етичних втрат, правової незахищеності громадян та суб'єктів господарювання, утвердження негативного міжнародного іміджу держави, звуження торговельно-економічних відносин українських підприємств із зарубіжними партнерами, стримує євроінтеграційні зусилля України.

Усе це потребує опрацювання та здійснення нової стратегії детінізації української економіки, максимальної концентрації зусиль органів влади та місцевого самоврядування, здійснення комплексу радикальних економічних, правових, організаційних і силових заходів, спрямованих на рішуче обмеження тінізації. Мета цієї доповіді - ще раз привернути увагу владних структур усіх рівнів, наукових та громадських організацій до зазначеної проблеми.

Поиск по сайту: