Системний підхід до управління операціями

Менеджери, особливо вищого рівня, повинні бачити перспективу для організації в цілому і для зв'язків організації з зовнішнім середовищем. Менеджери мають знати не просто свою власну роботу, але і те, як їх власна робота і робота інших членів організації впливає на цілі, які організація прагне досягти. Вони повинні приймати до уваги вплив зовнішнього середовища на організацію, і навпаки. Використання теорії систем до управління полегшило керівникам завдання побачити організацію в єдності складових її частин, які тісно переплітаються із зовнішнім світом. Вона також допомагає інтегрувати внески всіх інших шкіл управління.

Система - це деяка цілісність, що складається із взаємозалежних частин, кожна з яких вносить свій внесок в характеристики цілого. Системи бувають закритими і відкритими. Закрита система має жорсткі фіксовані межі, її дії відносно не залежні від оточуючого середовища (наприклад, годинник).

Відкрита система характеризується взаємодією із зовнішнім середовищем. Всі організації - відкриті системи. Виживання будь-якої організації залежить від зовнішнього світу. На рисунку 2.5. представлене спрощене уявлення про організацію, як відкриту систему.

Рисунок 2.5. Організація, як відкрита система

Внутрішнє середовище організації, як системи, складається з п'яти елементів: структури, задач, технології, людей та цілей. Зовнішнє середовище, якщо і його розглядати як систему, складається із підсистем прямого (постачальник, споживачі, конкуренти, незалежні профсоюзи, закони та державні органи) та непрямого (міжнародні події, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні фактори) впливу.

Модель взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовища організації представлена на рис. 2.6. Зовнішнє середовище само по собі є дуже складною системою, яка характеризується чотирма основними показниками:

1) взаємодією факторів, або рівнем сили, з якою один фактор діє на інші фактори;

2) складність, під якою розуміють кількість факторів, на які організація повинна реагувати, а також рівень варіативності кожного фактора;

3) рухомістю - швидкістю, з якою відбуваються зміни в оточенні організації;

4) невизначеністю, що є функцією кількості інформації, якою володіє організація (або фізична особа) з приводу конкретного фактора, а також функцією впевненості в цій інформації.

Рисунок 2.6. Модель впливу непередбачених обставин на організацію: 1 — зовнішня межа організації; 2 - зовнішнє середовище

Поиск по сайту: