Гра «Паровозик з ім'ям»

Діти сидять на стільчиках, розташованих біля стіни в один ряд. Дитину, яка перша зображатиме паровозик, вибирають за допомогою лічилки.

«Паровозик відправляється в путь» — дитина встає зі стільчика й повільно біжить по колу, по­перемінно працюючи зігнутими в ліктях руками й вимовляючи: «Гух-гух-гух». Зробивши коло, «паровозик» зупиняється біля одного з дітей і ви­мовляє його ім'я.

Тепер ця дитина — «паровозик» істає попе­реду, а перша — уже «вагончик». Тепер вони удвох «їдуть» по колу зі словами «Гух-гух-гух» і, «під'їжджаючи» до дітей, вибирають новий «паро­возик». Гра закінчується після того, як останній із дітей побуде «паровозиком».

При потребі психолог просить «паровозик» рухатися повільніше, щоб «вагончики» не від­чепилися.

Гра «Зіпсований телефон»

Діти і психолог беруть стільчики й сідають уколо.

Психолог. Давайте ще пограємо в «Зіпсований телефон».

Дітям пояснюються правила гри: психо­лог придумує слово й дактилює (або показує картку зі словом ) дитині праворуч від нього, та теж дактилює вже без картки - передає «SMS» сусідові праворуч і т. д. Остання дитина вимовляє слово, яке може не збігатися з написаним на картці. Всі разом виправляють «SMS» спряжено.

Комунікативна вправа «Несподівані картинки»

Учасники сідають у коло, одержують воскові крейди й підписаний аркуш паперу. За командою інструктора діти починають малювати якусь кар­тинку, потім, за наступною командою, передають її сусідові праворуч, одержують від сусіда ліворуч незакінчену картинку і домальовують її далі. Пе­редача недомальованих картинок триває доти, доки вони не зроблять повне коло й діти не одер­жать картинку, яку почали самі. Кожен учасник може побачити свій внесок у кожну картинку. Гру можна пожвавити музичним супроводом.

Релаксація «Засмагаємо»

Психолог. Уявіть собі, що ноги засмагають на сонечку (витягніть ноги вперед, сидячи на під­лозі). Підніміть ноги, потримайте їх так. Ноги напружилися (можна запропонувати дитині са­мій помацати, якими твердими стали її м 'язи). Напружені ноги стали твердими, кам'яними. Опустіть ноги. Вони втомилися, а тепер відпо­чивають, розслаблюються. Як добре, приємно стало. Вдих — пауза, видих — пауза.

Ми прекрасно засмагаємо!

Вище ноги піднімаємо!

Тримаємо... Тримаємо... Напружуємо...

Загоряємо! Опускаємо (ноги різко опустіть на підлогу).

Ноги не напружені, розслаблені.

Заключний етап

Діти сідають на підлогу, утворюють коло. Пси­холог просить їх сказати, яке завдання сьогодні було найважчим. Діти, передаючи одне одному кубика, по черзі висловлюють свою думку.

ЗАНЯТТЯ 10

Мета: розвивати уміння керувати своїми емоціями через спільні дії, елементи гумору й жарту.

Завдання: розвивати увагу, уяву, пам'ять, емоційну сферу, самоконтроль і довільність; удосконалювати комунікативні навички; усува­ти імпульсивність і агресію; формувати тактильні відчуття.

Матеріали: шарф, м'яч.

Гра «Піжмурки»

За допомогою лічилки вибирають ведучого. Психолог зав'язує йому очі шарфом. Завдання ведучого — піймати когось із гравців, який стає новим ведучим.

Цю відому гру рекомендуємо дітям зі страхом темряви, вона вчить орієнтуватися у просторі, навчає краще відчувати своє тіло, розвиває ко­ординацію рухів, довільну поведінку. Але задля безпеки ведучий коригує напрямок дитини легкими доторками, або постукуванням ноги об підлогу.

У ролі ведучого має побувати кожна дитина. Якщо гравець «попався» вдруге, йому пропону­ють сісти на стільчик, а нового ведучого обирає психолог.

Поиск по сайту: