АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Інфляція: сутність та кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки

Читайте также:
  1. Артефакт: поняття і сутність. Коллекція документів як артефакт.
  2. Банківська система та грошовий мультиплікатор: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кільк-на визначеність грош. мульт-ра.
  3. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
  4. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
  5. Безробіття як економічне явище і його наслідки. Закон Оукена.
  6. Безробіття, його причини, види,форми, та соціально-економічні наслідки.
  7. Безробіття, його сутність і види. Закон Оукена.
  8. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально – економічні наслідки.
  9. Валовий внутрішній продукт: сутність, зміст його елементів за виробничим методом.
  10. Валютний курс: сутність та типологія.
  11. Валютний курс: сутність, режими курсоутворення, паритет купівельної спроможності та зв’язок з платіжним балансом.
  12. Валютний курс: сутність, режими курсоутворення, парітет купів.спроможності та зв’язок з платіжним балансом.

Інфляція – це приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно до випуску товарів та послуг. Вона вимір.за допомогою індексу цін. Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім указує на інфляцію, а зменш.індексу цін – на дефляцію. Показником інфляції є темп інфляції. Для обчисл.темпу інфляції (ТІ) застосов. 2 методи. Перший – на основі індексу цін базового періоду. В цьому випадку інфляція показ.відсоток приросту цін в аналізованому періоді (році) стосовно базового періоду (року): ТІ= –100,де – індекс цін аналізованого періоду (року); 100 – індекс цін поперед.періоду (року). Другий – на основі індексу цін поперед.періоду. В цьому випадку інфляція показ.відсоток приросту цін в аналізов.періоді (році) стосовно поперед.періоду (року): ТІ= .

Однією з закономірн.інфляції є постійне зростання цін та знецінення грошей. В залежності від темпу приросту цін інфляцію умовно можна поділ.на 3 види: помірну (повзучу), галопуючу (високу) і гіперінфляцію (дуже високу). Помірна (повзуча) інфляція виник.тоді, коли річний приріст цін склад.не більше 10%.Певний час ціни можуть зрост.повільними темпами, що не має негат.наслідків і не відчутним для економ.суб’єктів. Але з часом темпи зрост.цін збільш. Наслідки цього явища стають відчутними насамперед у монополізов.секторах економіки, де почин.прискорено підвищ.ціни на товари у відповідь зростання попиту. Галопуюча інфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимір.десятками або сотнями відсотків. На цій стадії окремі групи економ.суб’єктів добив.різкого підвищ.цін, що змушує й інших посил.свої економ.та соц.вимоги. Тому зростання цін набуває стрибкоподібного характеру, стає важко передбаченим і не піддається регулюванню. Інфляція виходить з-під контролю держави. Гіперінфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимір.тисячами відсотків. На цій стадії гроші почин.втрачати здатність викон.свої функції. У залежності від характеру кінцевих причин, які виклик.інфляцію, слід розрізн.2 її види: інфляцію попиту і інфляцію витрат. Інфляція попиту виникає тоді, коли ціни зрост.внаслідок випереджаючого зростання сукупн.попиту стосовно сукупн.пропозиції. Таке зрост.сукупн.попиту може бути викликане збільшенням пропозиції грошей, держ.витрат, а також ін вест.витрат та ін. Інфляція витрат, як правило, супрводж.падінням вир-ва. Таке явище дістало назву стагфляції. Отже, стагфляція виник.тоді, коли одночасно зрост.ціни і скороч.вир-во. У залежності від можливості передбачити зрост.цін розрізн.очікувану і неочікувану інфляцію. Очікув.інфляція спричин.певними тенденціями в економіці або заходами, заплонов.державою. Тому вона очікується і може бути врахована заздалегідь. Неочікув.інфляція є результатом не передбач.змін в економіці, наслідком виникнення незапланов.змін у сукупн.попиті та сукупн.пропозиції. ЇЇ соц.-економ.наслідки прояв.у слідуючому: 1) Зниж.реальні доходи населення. При зрост.цін їхні реальні доходи зменш.і навпаки. 2) Знецінюються фінансові активи із сталим доходом. Інфляція зниж.їхню реалюну вартість. У цьому випадку скороч.також і реальні доходи, що їх отрим.власники таких фінансов.активів. 3) Поруш.норм.розподіл доходів між дебіторами та кредиторами. Від інфляції виграють дебітори, тобто позичальники кредиту, і прогр.кредитори (позичкодавці). Це обумов.тим, що в умовах інфляції кредит надається за однієї купів.спроможності грошей, а поверт.за іншої, нижчої. 4) Зниж мотивація до інветув.довгострокових програм. Довго строк.інвестиції стають ризикованими, тому що прибуток, який очік.отрим.при поточних цінах, у майбут.внаслідок інфляції може суттєво зменш.в реальному вимірі. 5) Прискор.матеріалізація грошей. Під час інфляції зрост.ціни на товарно-матер.ресурси і нерухомість. Тому домашн.господарства та підприємства намаг.позбут.грошей і вкласти їх у запаси товарно-матер.цінностей і нерухомість. 6) Інфляція як фактор зайнятості та безробіття. В умовах неповн.зайнятості інфляція може викон.і позитив.функцію, якщо воно набуває вигляду інфляції попиту. В цих умовах держава, збільшуючи сукупн.витрати, може ціною помірн.інфляції стимулюв.збільш.вир-ва та зниж.безробіття. Але помірн.інфляція попиту може також самопримнож., якщо стає затяжною. За цих умов до неї звик.продавці і тому автоматично наперед підвищ.ціни на свої товари та послуги. 7) Зниж.мотивація до праці. Падіння життєвого рівня населення внаслідок інфляції, а також спотвор.структури і диференціації доходів негатив.вплив.на мотивацію підприєм.та трудов.діяльності. Це пов’язано з вел.диференціацією міжгалузев.зароб.плати, розривом у рівні оплати праці в держ.і недерж.секторах економіки, великим відставанням мінім.зароб.плати від середньої. 8) Інфляція відрив.управлінський механізм економіки. Інфляція знецінює не тільки гроші, а й усю систему регулювання економіки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)