|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ОПИС ВЛАСНОГО ДОСВІДУА. Дістервег Передавання знань є складовою людської діяльності, тому застосування новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлені двома чинниками. З одного боку, це необхідність підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого – необхідність більш ефективної передачі знань, до швидкого сприйняття й обробки інформації,яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у ЗНЗ, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства. Сьогодні гострою є потреба розробки і впровадження нових технологій формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення в цілому. Впровадження ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору – одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики.На це націлює Указ Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» №1497/2005, рішення колегії МОН України від 21.03.2008 р, наказ МОН України від 24.03.2009 р. №54 "Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі "1 учень – 1 комп'ютер". Тому проблема, над якою я працюю, «Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з трудового навчання» є актуальною. Основною метою ІКТ навчання є підготовка учнів до життєдіяльності, яка відповідає умовам інформаційного суспільства. Педагогічним завданням ІКТ навчання є підвищення якості, інтенсивності і ефективності уроку; розвиток творчості учня; формування інформаційної культури учня. Технології повинні бути наповнені предметним змістом: вони мають стати для школяра засобом, який полегшує процес набуття нових знань і вмінь. Використання на уроках трудового навчання ІКТ дає ряд переваг: Ø економія часу; Ø можливість багатогранної і комплексної перевірки знань учнів; Ø підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального процесу до уроків; Ø можливість учневі обирати свій темп роботи; Ø самостійність роботи та ін. Використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій допомагає вирішувати наступні задачі: v забезпечення диференційного підходу до навчання; v організація колективної та групової роботи; v підвищення наочності уроків трудового навчання (використання ілюстративного матеріалу, схем, статистичних даних); v моделювання процесів, що вивчаються (інтерактивні плакати, відео фрагментів; презентацій; рекламних роликів; ТВ – програм); v пошук інформації з різноманітних джерел (використання мультимедійних енциклопедій, відкритої багатомовної мережевої енциклопедії Вікіпедії; електронних підручників) v забезпечення зворотного зв’язку, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу (тести різних рівнів, як на CD – дисках, випробуваних тестів ресурсу Internet); v пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо); v забезпечення міжпредметних зв’язків при викладанні (інформатика робота з програмами – Power Point, Microsoft Word, Excel, Publisher). ІКТ одна із основних видів креативних технологій, важливою властивістю якої є інтерактивність, що надає користувачеві можливість зворотного зв'язку, можливість підвищити зацікавленість до предмету (за допомогою анімації, показу відеороликів, красивих зразків виробів), можливість використання різноманітних прийомів та методів при проведенні уроків та сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Мультимедійні проекти сприяють якісному проведенню вступних уроків до кожної нової теми, оскільки надають можливість скомпонувати і конкретизувати основний матеріал, зробити його викладення більш чітким, структурованим, а значить і більш зрозумілим для учнів. При цьому вдається поєднати у загальному плані не лише кольорові яскраві та досить ретельні зображення, а й супроводжувати ці зображення багатоаспектною довідковою текстовою інформацією, а також відповідними музичними вставками, телевізійними кліпами та анімацією. Все це створює значний емоційний вплив на учнів, розвиває естетичні смаки і водночас дає змогу отримати за відносно короткий час необхідні знання з галузі мистецтва, історії розвитку різних видів рукоділля, та інших різноманітних аспектів з обслуговуючої праці. Наприклад, при вивченні теми «Виготовлення швейного виробу» у 5 класі, для повторення правил техніки безпеки при роботі з колючими та ріжучими інструментами можна пограти у гру «Чарівна скринька», суть якої в тому, що під картинками із зображенням різних інструментів схована назва і коли діти називають правило безпечної роботи, що стосується даного інструменту картка зникає і відкривається ключове слово. Використовувати цей ігровий прийом доцільно і при проведенні такого етапу уроку як актуалізація опорних знань на початку вивчення теми «Вишивка» в шостому класі, коли дітям необхідно нагадати види допоміжних швів, що вивчалися у попередньому класі; при вивченні тем з матеріалознавства в шостому, сьомому, восьмому та дев’ятому класах, де учні пригадують види волокон натурального походження, види переплетіння ниток у різних видах тканин, та ін. Для підвищення зацікавленості учнів до вивчення будь якої нової теми з обслуговуючої праці доцільно вступний урок проводити із застосуванням мультимедійної презентації. Так, наприклад, при викладені вступного уроку з теми «Макраме», мультимедійна технологія дає можливість продемонструвати і історію розвитку вузликового плетіння, і історію перетворення вузликового плетіння в окремий вид рукоділля – макраме, і продемонструвати фрагменти картин відомих художників, де зображені прикраси та інші вироби із макраме, і продемонструвати застосування виробів виконаних у техніці макраме в наш час – аксесуарів, одягу та предметів побутового ужитку. Застосування ІКТ в цьому випадку дало можливість за короткий час викласти достатньо великий об’єм інформації, з яскравим художньо-естетичним оформленням, що сприяє кращому засвоєнню учнями побаченого матеріалу, виховує естетичний смак у дітей, створює умови до розвитку фантазії. Дуже багато різноманітної теоретичної інформації, кращих зразків моделей виробів, що вивчаються за програмою, можна подати при вивченні тем з моделювання та виготовлення одягу. Особливо важливим є те, що яскрава картинка, яка відображає послідовність виконання того чи іншого прийому (особливо тоді коли недостатньо відповідної літератури), що вивчається на уроці, може зберігатися перед очима учнів стільки, скільки це необхідно для успішного виконання його учнями. Так при вивченні тем «Вишивка» «В’язання гачком», «В’язання спицями», «Виконання машинних швів» та інших, зображена на екрані послідовність виконання прийомів, що застосовуються при тій чи іншій технології допомагає учням повторити їх та швидше і краще засвоїти. При виготовлені швейного виробу мультимедійні технології дають можливість наглядно продемонструвати дітям всі етапи цієї роботи та прийоми обробки окремих деталей і виробу у цілому. Цікавим видом роботи з учнями є створення на уроках обслуговуючої праці учнівських мультимедійних презентацій. Таку роботу я проводжу із дев’ятикласниками, оскільки діти цього віку вивчають інформатику, вони вміють добирати інформацію із різноманітних джерел, Інтернету, компонувати її у цікаві презентації. Отримавши індивідуальні завдання, дівчатка під керівництвом учителя підбирають інформацію та оформляють свої презентаційні роботи, які надалі можливо використовувати при поясненні нової теми, при повтореннях. Використання інформаційно-комунікаційних технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує ефективність освіти, готують молоде покоління до життя в інформаційному просторі, дає можливість для розвитку творчого потенціалу учнів. Підвищення якості навчання учнів досягається шляхом створення педагогічних умов навчання, таких, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання. Прикладом таких ефективних педагогічних технологій є використання інтерактивних, проектних технологій на уроках, зокрема трудового навчання. Одним з напрямків рішення забезпечення саморозвитку та самореалізаціїучнів вважаю метод проектів. Метод проектів дозволяє мені, використовуючи найменші затрати ресурсів в навчально-виховному процесі, умови навчання максимально наблизити до реальних, стимулювати практичну діяльність учнів та формувати життєві компетентності. Впроваджуючи метод я намагаюсь сприяти розвитку пізнавальних і творчих навичок учнів; уміння самостійно конструювати свої власні знання, висловлювати свої власні думки усно та письмово, на основі власної розумової та пошукової діяльності, та презентувати її, враховувати точку зору інших людей, толерантно ставитися до них, розв’язувати проблеми; здатність самостійно займатися самоосвітою; уміння співробітничати та працювати в групі; чітко та коректно уникати конфліктних ситуацій; здатність будувати конструктивні відносини з членами групами. У ході здійснення будь якого проекту допомагаю учням у пошуку джерел інформації, координую їх діяльність: консультую, підтримую, заохочую їх. Перед захистом ще раз разом з ними стисло розкриваємо тему (проблему), відзначуючи її значення. Наприклад, проект з теми «Українська народна вишивка», є довгостроковим, протягом навчання у 5 – 9 класах. У процесі вивчення української народної вишивки я намагаюсь прищепити учням любов до народної творчості, розуміння її художньої цінності і необхідності бережливого ставлення до неї, осмислення життя, навколишнього світу, краси і фантазії, звичаїв та уявлень наших предків, бажання самому розвивати народні художні традиції. В ході проекту, велику увагу приділяю добору об’єктів проектування, які б зацікавили дітей, та щоб вони не повторювалися на протязі виконання. 5 клас – картинка «Дитячі забави» виконується початковими швами, оформляється в рамку. 6 клас – серветка або картинка-мініатюра, виконується технікою хрестик. Картинка оформляється в рамку; серветка оздоблюється китицями, тасьмою. 7 клас – український рушничок 40см на 60см, виконується технікою мережки, хрестика, оздоблюється орнаментами. 8 клас – серветка 40см х 40см, виконується техніками мережки, хрестика або лічильної гладі, оздоблюється китицями, тасьмою, мереживом.. 9 клас – український рушник 60см х 1м50см, виконується технікою хрестик, оздоблюється в’язаним мереживом. Так, учні 5-х класів виконують виріб – картинку «Дитячі забави». На основі готового виробу вони повинні розробити власну модель або вдосконалити модель картинки за своїм задумом. Учні 6-х класів виконують серветку. Кожен учень виконує власний орнамент характерний для будь-якої регіону України. Вони розробляють свої композиції за допомогою додаткової літератури. Учні 7-х класів виготовляючи український рушничок, ускладнюють композицію розроблену в 6-му класі, включаючи більш складні елементи вишивки. Діти 8-х класів при вишиванні своєї серветки повинні показати свої вміння та навички здобуті в попередніх класах: це і техніка хрестика, техніка мережки або виконати серветку новою технікою, яку вони вивчили у 8-му класі – лічильна гладь. При зборі інформації про вишивки відібраного регіону України, яку вони виконують, діти оформляють доповідь, де вони описують традиції тієї області, колірну гаму, описують орнаментальні мотиви. З кожним роком навички дітей зростають, так учениці 9-х класів повинні виконати український рушник за будь-яким призначенням. На уроках ми вивчаємо призначення рушників (весільний, побутовий, дитячий, пасхальний та інші). Дівчата самостійно складають композиції для своїх робіт. Вони намагаються внести у кожну свою роботу щось нове, оригінальне, властиве саме своїй творчості, передати різні почуття: радість і сум, сподівання і надії. Застосування методу проекту дає можливість на мою думку створити суспільно активну, творчу особистість здатну для самоосвіти, саморозвитку та самоорганізації свої діяльності. Молоду людину, яка орієнтується в реаліях сучасного світу, яка контролює свої потреби, вміє керувати своїми думками, яка критично оцінює себе та оточуючих, приносить користь суспільству. Результатами роботи є активна участь дітей в різноманітних творчих конкурсах, де вони з успіхом демонструють свої таланти. Ставали неодноразово переможцями районної олімпіади з трудового навчання, переможцями районного конкурсу «Таланти твої, Україно», «Дерево життя», «Різдвяна свічка». За творчий пошук та ініціативу, за створення належних умов для всебічного розвитку дітей за результатами роботи зайняла VІІ місце у регіональному конкурсі «Галицький проект – 2010» з проектом «Чарівний світ кулінарії», ІІІ місце у районному конкурсі «Дерево життя» в номінації «Паперова пластика», була нагороджена грамотою відділу освіти за вагомий внесок в організацію навчально-виховного процесу. Враховуючи все вище сказане можна підсумувати, що використання інформаційно-комунікаційних технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує ефективність освіти, готують молоде покоління до життя в інформаційному просторі, дає можливість для розвитку творчого потенціалу учнів. Дотримуючись народної мудрості яка говорить: «Не бійся, що не знаєш – бійся, що не навчишся», хочу досягти успіху у справі впровадження проектів так, щоб усе, що підлягає вивченню за програмою предмету, вивчалось легко, швидко, ґрунтовно.
ОПИС ВЛАСНОГО ДОСВІДУ Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |