Види власного капіталу

Корпорація може й сама викуповувати у акціонерів раніше випущені й продані акції, тобто формується "Портфель власних акцій".

Акціонери не зобов'язані продавати акції компанії-емітенту, вони можуть продавати їх іншим інвесторам, ціна оборудки визначається умовами ринку.

Ціна, за якою продаються акції на ринку, називається ринковою ціною, і вона не обов'язково буде відповідати їх номінальній вартості. Якщо номінальна вартість акції $1, то її ринкова ціна може бути якою завгодно.

Деякі компанії крім грошей випускають акції під майно або послуги. Відповідно МСБО, в цьому випадку операції відображаються або за ринковою вартістю активу, або за ринковою вартістю акцій, залежно від того, що можна більш об'єктивно та достовірно оцінити.

Якщо при організації компанії Рада директорів прийняла рішення розрахуватися 100 акціями за надані підприємству послуги, то, враховуючи вартість аналогічних послуг, за які компанія сплатила $1,500, необхідно здійснити трансакцію:

Організаційні витрати 1,500

Неоплачений капітал (100 х $10) 1,000

Додатково оплачений капітал 500

Через два роки компанія обміняла 1000 акцій на ділянку землі. На дату обміну акція на ринку продавалась за $16, а ситуацію з цінами на землю визначити важко. Бухгалтерський запис матиме вигляд:

Земля (1000* $16) 16,000

Неоплачений капітал (1 000* $10) 10,000

Додатково оплачений капітал 6,000

Серед працівників компанії акції можуть бути розповсюджені на пільгових умовах.

Адміністрація акціонерної компанії та її працівники підписали угоду (опціон) про розповсюдження акцій серед службовців на пільгових умовах, за цінами, близькими до ринкових на день продажу.

Якщо компанія 20 грудня 2003 р/ преміювала вищий управлінський апарат правом придбання протягом року 50,000 простих акцій номіналом $10 за ринковою ціною на цю дату $15, то враховуючи те, що віце-президент компанії скористався правом опціону 12 травня 2004 р/ і придбав 2,000 акцій при ринковій ціні на цю дату в $25, ніяка винагорода бухгалтерією не фіксується і бухгалтерський запис матиме вигляд:

Грошові кошти 30,000

Прості акції (Неоплачений капітал) 20,000

Додатково оплачений капітал 10,000

У результаті успішної господарської діяльності компанія отримує прибуток. Рада директорів може прийняти рішення виплатити акціонерам частину прибутку у вигляді дивідендів. Виплата дивідендів призводить до зменшення капіталу.

Дивіденди - частина прибутку, розподілена між акціонерами компанії.

З виплатою дивідендів пов'язані три важливі дати:

1) Дата оголошення дивідендів.

2) Дата реєстрації власників акцій.

3) Дата виплати дивідендів.

Перша - дата офіційного оголошення Радою директорів про намір виплатити дивіденди.

Друга - дата визначення власників акцій, які мають право на отримання частки прибутку. Слід зазначити, що дивіденди виплачуються тільки тим акціонерам, у яких акції були на руках на момент реєстрації. Після цієї дати акція втрачає право на дивіденд, тобто, якщо акціонер продає свої акції після дати реєстрації, то право на отримання дивідендів не переходить до нового власника.

Третя - дата фактичної виплати дивідендів акціонерам.

Операції щодо виплати дивідендів слід відобразити в обліку таким чином:

Рада директорів прийняла рішення про виплату дивідендів у сумі $60,000. Про це було оголошено 23 лютого, а 31 березня вони були виплачені акціонерам, зареєстрованим на 8 березня.

23.02.2004.

Нерозподілений прибуток 60,000

Дивіденди до виплати 60,000

08.03.2004.

ніякого бухгалтерського запису немає

31.03.2004.

Дивіденди до виплати 60,000

Грошові кошти 60,000

Як правило, дивіденди виплачуються грошима, але інколи дивіденди виплачуються у вигляді акцій корпорації, які називаються акції-дивіденди. Величина акцій-дивідендів складає від 5 до 10% загальної кількості акцій, що знаходяться у власності акціонерів. Оскільки кількість додаткових акцій, отриманих кожним із акціонерів у вигляді акцій-дивідендів, пропорційна кількості акцій, що знаходяться у власності цих акціонерів, то частка загального капіталу корпорації, яка знаходиться у власності кожного акціонера, в результаті виплати акцій-дивідендів не зміниться.

Корпорація отримує певну частину капіталу завдяки не­розподіленому прибутку, крім того, вона отримує капітал у результаті:

а) випуску та реалізації своїх акцій, які є власним капіталом;

б) випуску та реалізації облігацій, які є залученим капіталом. Корпорація не зобов'язана щорічно виплачувати дивіденди по акціях та не зобов'язана повертати акціонерам їх інвестиції.

Корпорація має фіксовані зобов'язання щодо власників ви­пущених нею облігацій:

а) виплата процентів;

б) повернення номіналу облігацій.

Емісія облігацій - більш ризикований спосіб отримання капіталу, ніж емісія акцій. В той же час інвестори ризикують значно більше, ніж кредитори.

Розробляючи структуру свого довгострокового капіталу, корпорація повинна визначити прийнятне для себе співвідношення між залученим капіталом, який має високий рівень ризику, та власним капіталом, який має низький рівень ризику, але більш високу вартість порівняно із залученим.

Питома вага залученого капіталу для більшості виробничих компаній США, як правило, менша за п'ятдесят відсотків.

Придбавши акції, інвестор має:

· значний або суттєвий вплив;

· контроль за операційною й фінансовою політикою іншої компанії;

· або ніякого значного впливу чи контролю не має.

Контроль - це повноваження керувати фінансовою та операційною політикою підприємства для отримання вигоди від його діяльності.

Контроль має місце тоді, коли компанія-інвестор володіє більш ніж 50% випущених акцій з правом голосу іншої компанії.

Дочірнє підприємство - це підприємство, що контролюється іншим підприємством (відомим як материнська, холдингова, компанія).

Материнська компанія - підприємство, яке має одне або кілька дочірніх підприємств.

Більшість крупних корпорацій мають дочірні компанії. Оскільки консолідована фінансова звітність дає найбільш точну інформацію про господарську структуру групи корпорацій, найбільш ефективним фінансовим документом є консолідована фінансова звітність.

Консолідовані фінансові звіти - фінансові звіти групи, подані як фінансові звіти єдиного підприємства. Таке визначення дає МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства".

Компанія заробляє прибуток при реалізації своєї продукції або послуг зовнішнім клієнтам. Корпорації, що входять у консолідовану групу, можуть продавати один одному та купувати один в одного. Результати внутрішньогосподарських трансакцій не повинні показуватись у консолідований фінансовій звітності.

Консолідовані фінансові звіти слід складати з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо неможливо використовувати єдину облікову політику при складанні консолідованих фінансових звітів, цей факт слід розкривати разом із часткою статей у консолідованому фінансовому звіті, до яких застосовується різна облікова політика.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:

· Капітал фірми класифікується на: залучений капітал та власний капітал.

· Значну частку залученого капіталу компанія отримує шляхом емісії облігацій.

· Облігації зобов'язують виплачувати процент та номінал у встановлений строк.

· Власний капітал компанія отримує шляхом емісії акцій та використання нерозподіленого прибутку.

· Номінальна вартість акцій - сума кожної акції, яка відображається на рахунках акцій і складає статутний капітал корпорації.

· Частина прибутку, розподілена між акціонерами компанії, називається дивідендами.

· Виплата дивідендів грошовими коштами призводить до зменшення власного капіталу.

· Нерозподілений прибуток - це різниця між чистим прибутком і сумою виплачених дивідендів.

· Материнська компанія - підприємство, яке має одне або кілька дочірніх підприємств.

· Дочірнє підприємство це підприємство, що контролюється іншим підприємством (відомим як материнська, холдингова, компанія).

· Консолідовані фінансові звіти - фінансові звіти групи, подані як фінансові звіти єдиного підприємства.

· Результати внутрішньогосподарських трансакцій не повинні показуватись у консолідованій фінансовій звітності.

· Консолідовані фінансові звіти слід складати з використанням єдиної облікової політики.

Поиск по сайту: