Оцінка інвестиційних проектів

Основу прийняття управлінських рішень з інвестицій становить порівняння обсягу інвестицій із щорічними надходженнями коштів, коли проект запрацює після пуску його в експлуатацію. Для того, щоб зіставити розмір інвестицій і майбутні грошові надходження, потрібно врахувати різночасність припливів і відтоків коштів у результаті здійснення інвестиційного проекту, з цією метою всі майбутні грошові потоки необхідно "довести" до моменту інвестування засобів, тобто виконати процедуру дисконтування потоків платежів. Різні методи порівняння інвестиційних проектів спираються на наявність інформації, що може бути отримана в результаті наступних дій:

насамперед, потрібно визначити розмір очікуваних грошових надходжень від пропонованого проекту з розподілом їх за термінами надходження;

далі обґрунтувати ставку дисконтування майбутніх грошових надходжень, що відображала б очікувану інвестором прибутковість від проекту і ступінь ризику вкладень засобів;

Розрахована в такий спосіб величина PV характеризує доведену до моменту інвестування засобів (якщо вони одноразові) вартість грошових доходів від інвестицій, отриманих у різні періоди. Тепер ця величина може бути зіставлена з розміром інвестицій.

Формула показує, що при оцінці інвестиційних рішень важливого значення набуває аналіз розміру і терміну виникнення грошових доходів у результаті капіталовкладень: велику привабливість будуть мати ті інвестиційні проекти, що дають досить великі доходи вже через короткі проміжки часу;

наступним кроком є підрахунок необхідних для інвестиційного проекту капіталовкладень.

Кожний з перерахованих вище кроків в оцінці інвестиційних проектів є дуже складним і трудомістким процесом, ступінь надійності оцінок недостатньо високий, оскільки високий рівень невизначеності у встановленні кожного з параметрів — розмірів грошових потоків і ставки дисконтування.

Особливо складно скласти фінансовий розділ бізнес-плану в умовах економічної нестабільності і високого рівня інфляції. Необхідно враховувати також досить широке коло факторів, що характеризують тенденції розвитку галузі, можливості зміни становища підприємства на наявному ринку і перспективи виходу на нові ринки, зміну фінансових можливостей партнерів, доступність додаткових обсягів матеріальних і фінансових ресурсів і т.д.

Чим більша величина тим менше дисконтована вартість потоку CF,,тим раніше будуть надходити великі за розмірами грошові потоки, тим більшою буде наведена вартість.

Ці фактори стають другорядними в тому випадку, коли необхідність інвестицій визначається розуміннями економічної безпеки країни чи пов'язана з екологічними проблемами.

Розглянемо деякі формалізовані методи, що служать основою прийняття рішень в інвестиційній політиці.

У вітчизняній і зарубіжній літературі найбільш розповсюдженими методами є:

визначення строку окупності інвестицій (payback period — РР);

розрахунок середньої прибутковості інвестицій (average return on book value — AR);

розрахунок чистої наведеної (поточної) вартості (net present value — NPV);

визначення внутрішньої норми прибутковості (internal rate of return — Ш?).

Під строком окупності розуміється кількість років, необхідна для повернення первісних капіталовкладень, У недалекому минулому цей показник був одним з найбільш широко використовуваних методів в оцінці інвестиційних проектів. Його безсумнівна перевага полягає в достатній простоті обчислень та інтерпретації.

У найпростішому варіанті визначення строку окупності не враховується вартість грошових потоків з урахуванням фактора часу. Загальна формула розрахунку показника РР записується так:

РР = min n при якім

£CF, >IC,;=і

де 1С — розмір капіталовкладень.

Один з головних недоліків показника строку окупності полягає в тому, що він не враховує впливи грошових потоків за рамками періоду окупності. Крім того, у випадку застосування недисконтованих грошових потоків цей метод не враховує розходження між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів, але з різним розподілом цих доходів за роками періоду окупності.

Цей недолік усувається при використанні, другого варіанта розрахунку строку окупності, коли при його визначенні використовуються дисконтовані грошові потоки.

Метод визначення строку окупності досить широко використовується, коли мова йде про інвестиції з високим ступенем ризику. У цьому випадку основним критерієм ухвалення рішення слугує швидкість, з якою окупляться інвестиції.

Величина строку окупності характеризує той період, коли на вкладені кошти не було отримано ніякого додаткового доходу. Ці додаткові доходи повинні надходити в роки, що знаходяться за точкою окупності. Тому величина строку окупності повинна бути зіставлена з величиною життєвого циклу інвестицій'. Якщо передбачуваний життєвий цикл інвестиції перевищує розрахований строк окупності, то визначається період, протягом якого підприємство буде мати додатковий прибуток на інвестиції в основний капітал. Якщо ж строк окупності і життєвий цикл інвестицій співпадуть, то підприємство понесе втрати у вигляді схованих витрат, оскільки на інвестовані засоби міг би бути отриманий певний дохід хоча б у розмірі безкризових вкладень.

За принципами розрахунку до показника строку окупності близький метод розрахунку середньої прибутковості інвестицій (average return on book value). Цей показник визначають розподілом середньої річної величини чистого прибутку на середню вартість інвестицій. Середня величина інвестицій визначається при наявності ліквідної (залишкової) вартості як напівсума розміру первісних інвестицій і ліквідної вартості.

Цей метод, так само, як і строк окупності, має головний недолік, який полягає у тому, що він не враховує тимчасову складову грошових потоків.

Два наступних методи оцінки ефективності інвестиційних проектів засновані на зіставленні величини стартових інвестицій із загальною сумою дисконтованих грошових потоків протягом життєвого циклу інвестицій. Під грошовим потоком (CF,) розуміється чистий прибуток плюс сума амортизаційних відрахувань:

CF, = Я, + А„ де П,— чистий прибуток t-го періоду;

А,— сума амортизаційних відрахувань?-го періоду.

Якщо в даний момент ми маємо у своєму розпорядженні засоби для інвестування (позначимо їхню величину Р), то через п років, поклавши ці гроші, наприклад, на ощадний рахунок, ми змогли б одержати на рахунку наступну суму (CFn):

CF, = Р{1 + і)",

Життєвий цикл інвестицій — період, протягом якого інвестиційний проект повинен буде давати дохід.

У цьому випадку говорять, що величина Р отримана дисконтуванням майбутнього грошового потоку CFn (тут ми маємо справу з методом математичного дисконтування).

Якщо за результатами розрахунків буде отримане позитивне значення чистої наведеної вартості (NPV > 0), можна рекомендувати прийняти позитивне рішення за інвестиційним проектом. Якщо ж величина NPV негативна, то проект варто відхилити.

Позитивна величина NPV показує, що сумарний грошовий потік протягом життєвого циклу інвестиції перекриє капіталовкладення, забезпечить бажаний рівень прибутковості на вкладені кошти і збільшення ринкової вартості підприємства. Якщо ж чиста наведена вартість негативна, бажана ставка прибутковості і покриття капіталовкладень не можуть бути забезпечені прогнозованими грошовими потоками.

Наведені формули для розрахунку 7VPJ7 показують, що при високих ставках дисконтування наведена вартість грошових потоків, що надходять у більш пізній термін, буде дуже істотно відрізнятися від надходжень у відповідний період. А це, в свою чергу, означає, що при високих ставках дисконтування навряд чи можна розраховувати на окупність довгострокових проектів і перевага віддається проектам з відносно швидкою окупністю. Крім того, проекти, що характеризуються припливом коштів у більш ранній термін, менше піддані негативному впливу високих процентних ставок. При низьких розмірах ставок дисконтування можливості для довгострокових інвестицій стають більш імовірними.

Усе вищевикладене пояснює той факт, що при дефіциті джерел фінансування інвестиційних проектів перевага віддається короткостроковим програмам, що забезпечують досить високі грошові потоки в якнайбільш ранній термін.

Розрахунок внутрішньої норми прибутковості базується на тих же методологічних передумовах, що і визначення чистої наведеної вартості. Однак у цьому випадку ставиться завдання визначити той рівень прибутковості інвестицій, що забезпечить рівність дисконтованих величин доходів і витрат протягом життєвого циклу інвестицій. Виходячи з цього визначення внутрішньої норми прибутковості (IRR), можна сказати, що IRR відповідає ставці дисконтування грошових потоків, при якій NPV= 0.

Можна також інтерпретувати внутрішню норму прибутковості як максимально допустимий відносний рівень витрат за даним інвестиційним проектом. Так, якщо реалізація проекту здійснюється за допомогою кредиту комерційного банку, то внутрішня норма прибутковості відповідає тій допустимій величині ефективної процентної ставки за кредитом (annual percentage rate — APR), перевищення якої позбавляє проект доцільності.

Поиск по сайту: