Загальна оцінка адаптаційного потенціалу (АП)

Недоліком донозологічної моделі є те, що дезадаптація та зрив адаптації можуть виникнути, незважаючи на значні резерви функцій (наприклад, в екстремальних умовах) або, напроти, при низькому рівні здоров’я (наприклад, під час ремісії при хронічному захворюванні) може визначатися стадія задовільної адаптації.

Найбільш точно кількість фізичного здоров'я можна визначити за максимальною аеробною здатності організму, досліджуючи максимальне споживання кисню (МСК) за допомогою газоаналізатора. Однак такі дослідження вимагають спеціальної апаратури. Вони трудомісткі і можливі тільки в добре оснащених лабораторіях, центрах спортивної медицини, кабінетах функціональної діагностики лікарсько-фізкультурних диспансерів і лікувальних установ. Тому такий шлях виміру здоров'я малодоступний.

Максимальну аеробну здатність організму можна оцінити і без газоаналізатора визначенням МСК за допомогою непрямих методів. Для цього визначають загальну фізичну працездатність. Про неї прийнято судити за потужністю фізичного навантаження, при якій частота серцебиття досягає 170 уд/хв чи за потужністю, що відповідала би частоті серцебиття 170 уд/хв при екстраполіруванні, виходячи із значень, отриманих при фізичних навантаженнях меншої інтенсивності. У молодих чоловіків ця працездатність відповідає приблизно 80% максимальної аеробної здатності. Знаючи показники загальної фізичної працездатності по номограмі або по формулах розраховують ймовірне значення МСК та оцінюють кількість фізичного здоров'я. Такий принцип більш простий, його можна застосовувати при заняттях по програмі фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів України.

Кількісну оцінку фізичного здоров'я можна також провести з урахуванням потужності фізичного навантаження (за Преварським Б.П.) чи частоти пульсу (за Shephard) на рівні від 20 до 100% належного МСК. Така можливість обумовлена тим, що між потужністю фізичного навантаження та частотою серцевих скорочень при велоергометрії чи степ-ергометрії і величиною споживання кисню є прямий лінійний зв'язок.

Найпростіший метод кількісної оцінки фізичного здоров'я з обліком МСК заснований на залежності життєвої ємності легень і аеробної здатності. Чим вище життєва ємність легень, тим більше максимальна вентиляція, а отже, тим вище й аеробна здатність. Між цими фізіологічними величинами існує певне співвідношення: кожен літр життєвої ємності легень забезпечує в середньому максимальну вентиляцію 20 л/хв і дебіт кисню 0,7 л/хв. Дослідження і розрахунок МСК можна провести без фізичного навантаження в будь-якому кабінеті, де є водяний чи сухий спірометр. На жаль, цей метод недостатньо точний. Він придатний лише для первинної, орієнтовної оцінки МСК і фізичного здоров'я.

Крім того, про МСК та фізичне здоров'я можна судити за допомогою так званих "польових тестів": по довжині дистанції, яку удалося подолати обстежуваному за 12 хвилин, чи за часом пробігання трьох чи двокілометрової дистанції чоловіками та жінками, оскільки між максимальною аеробною здатністю людини і результатами тестування його загальної витривалості існує прямолінійна залежність. Однак "польові тести" небезпечні для осіб з латентними формами серцево-судинних захворювань. Тому їх застосовують при обстеженні спортсменів і фізкультурників, що займаються в спортивних секціях, групах здоров'я і за загальною програмою фізичного виховання в навчальних закладах. Іншими словами, так можна обстежувати тільки тих, хто має попередній 6-тижневий досвід тренувальних занять. Це стосується і тредміл або тредбан-тесту.

Для проведення скринінгу створені різні експрес-системи оцінки рівня фізичного здоров'я, які не потребують складного устаткування. Але, одночасно, вони відрізняються достатньою інформативністю. 3 метою обґрунтування такого підходу професором Г.Л. Апанасенко (1985), а в подальшому і іншими дослідниками, були проаналізовані деякі морфофункціональні показники декількох груп обстежуваних осіб з різною потужністю велоергометричного навантаження на рівні толерантності ("терпимості") цього навантаження. Їх аналіз свідчить про наявність низки закономірностей, що супроводжують зростання толерантності до фізичного навантаження. Зокрема, знижується "подвійний добуток" (індекс Робінсона) в спокої і ваго-зростовий показник при збільшенні “силового" і “життєвого" індексів. На підставі подібних досліджень була розроблена експрес-система оцінки рівня фізичного здоров'я. Вона включає кілька простих морфофункціональних показників, передбачає їх ранжирування, де кожному рангу відповідає певна кількість балів. Важливо, що це відповідає визначеному рівню енергопотенціалу. Підсумкова оцінка рівня фізичного здоров'я визначається сумою балів.

Таким чином, у даний час існують різні можливості кількісної оцінки фізичного здоров'я, про що свідчать охарактеризовані вище методи. Професором Г.Л. Апанасенко й іншими дослідниками встановлено, що існує чітка залежність між рівнем фізичного здоров'я і станом здоров'я, яке визначають звичайними методами (зокрема, за показником поширеності хронічних соматичних захворювань). Доведено, що чим нижче рівень фізичного здоров'я індивіда, тим ймовірніше розвиток хронічного соматичного захворювання і його маніфестація. Це важливо враховувати на етапі зниження рівня фізичного здоров'я у практично здорових осіб. Крім того, експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я виявилася придатною для оцінки ефективності реабілітаційних заходів при превентивній фізичній реабілітації, коли резерви фізичного здоров'я нижче «безпечного рівня».

Поиск по сайту: