Фізіологічний механізм тренувальних ефектів

В основі розвитку ефекту фізичної тренованості організму лежить фізіологічний механізм тренування. Як показали численні дослідження Г.В. Фольборта і його учнів, фізичне тренування є процесом, організованим так, щоб викликати втому з метою стимуляції найважливішого в оздоровчому плані процесу відновлення. Здоров'я і працездатність людини пов'язані зі стимуляцією відновних процесів, проте не існує іншого природного способу їх стимуляції, крім власне стомлення, пов'язаного з фізичними навантаженнями.

Цікаво, що на початку XX століття фізіологи відстоювали абсолютно протилежну позицію відносно проблеми фізичного тренування. Видатний німецький фізіолог Макс Рубнер стверджував, що фізичні навантаження, викликаючи стомлення, витрачають енергетичний потенціал організму і тому, щоб бути працездатним, потрібно берегти сили й не намагатись стомлюватись.

Помилка знаменитого ученого полягала у тому, що він не бачив стимулюючого впливу втоми на відновні процеси. Сьогодні ж, знаючи цей вплив, можна з упевненістю порадити: хочете підвищити власні сили — стомлюйтесь!

Механізм тренування можна представити у такий спосіб. З початком навантаження розвивається стомлення, що активізує відновний процес. Під час напруженої роботи, проте, цей процес не може компенсувати стомлення, і працездатність організму знижується. Як тільки робота припиняється, відключається і процес стомлення. Це відразу змінює ситуацію: процес відновлення поступово виводить працездатність стомленого органу на колишній рівень, а потім (якщо навантаження було достатнім, але не надмірним) і на вищий рівень. На певний час, отже, працездатність виявляється підвищеною, характеризуючи фазу надпочаткового відновлення, або фазу суперкомпенсації стану втоми. Якщо в цій фазі повторити навантаження, то подальші зміни, що розвиваються за тією ж схемою, ще більше підвищують працездатність організму.

У реальному житті нерідко відбувається «збій», коли збільшуванні навантаження перевищують можливості організму, тобто кожне подальше навантаження припадає на період невідновленої через недостатній відпочинок працездатності. В цьому випадку замість подальшого її зростання відбувається спад. Такий стан називають перетренуванням і виявляється він у м'язовій слабкості, що поступово розвивається, швидкій стомлюваності, погіршенні загального стану організму. Якщо протягом тренування одноразове навантаження перевищує можливості організму, відбувається перенапруження. Такий «збій» викликає короткочасне порушення тренувального процесу.

Розглянувши три варіанти подій, що можуть мати місце в процесі тренування, де діють достатньо сильні фізичні навантаження, оцінимо ситуацію іншого роду. Дуже часто фізичні навантаження за своєю величиною або інтенсивністю виявляються замалими. Такі навантаження у вигляді легких видів м'язової діяльності властиві особам, основний вид діяльності яких розумова праця, вони не займаються спеціально фізичними вправами. Ці навантаження виявляються недостатніми для стимуляції відновних процесів, внаслідок чого загальний рівень м'язової працездатності знижується. Таким шляхом — детренованості — йде, на жаль, більшість людей, зокрема значна частина молоді й людей зрілого віку.

Поиск по сайту: