АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Психологічна структура особистості

Читайте также:
  1. B) социально-стратификационная структура
  2. III. СТРУКТУРА И ОРГАНЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРИХОДА
  3. VI. Рыночный механизм. Структура рынка. Типы конкурентных рынков
  4. VIII. Формирование и структура характера
  5. А. Лінійна організаційна структура
  6. Автоматизовані банки даних (АБД), їх особливості та структура.
  7. Адміністративна структура БМР має три органи: загальні збори акціонерів, рада директорів і правління.
  8. Адхократическая структура
  9. Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура
  10. АЛЕКСИТИМИЯ И ПСИХОСОМАТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА
  11. Анормальная структура мозга
  12. Антигенная структура бактерий. Серотипирование.

Особистість:

1)характер;

2) темперамент;

3) здібності;

4)спрямованість;

5) мотивація;

6) емоції;

7) вольові якості;

8) соціальні установки.


Спрямованість особистості - це система спонукань і ціннісних орієнтацій, яка визначає вибіркове ставлення та активну поведінку людини, тобто спрямованість, по суті, - це стійка система мотивів, які орієнтують життєдіяльність особистості. Причому один із мотивів, залежно від ситуації, може бути домінуючим, а решта - підпорядкованими.. Залежно від сфери виявлення домінуючої спонуки розрізняють морально-етичну, професійну та побутову спрямованість особистості.

Морально-етична спрямованість особистості полягає у високій морально-етичній зрілості. Люди з цією домінуючою спонукою всі події, що відбуваються, вчинки людей пропускають крізь моральні категорії; прагнуть діяти у відповідності із законом, цінують таких самих людей. Вони виявляють гуманність, колективізм, відповідальність і принциповість. їх привертає громадська діяльність, боротьба за справедливість тощо.

Професійна спрямованість особистості - це властивість, яка виявляється в активному і стійкому прагненні займатися певною професійною діяльністю, вдосконалюватися в ній. Це особи, які в своєму житті на перший план ставлять роботу (сім'я, наприклад, для них може бути на другому плані).

Побутова спрямованість виявляється в матеріальних, сімейних, а також культурних індивідуальних прагненнях. Для таких людей головним є створення добрих побутових умов, сімейного затишку, а не громадська діяльність чи професійні успіхи.

Безумовно, та чи інша спрямованість характеризується інтенсивністю, стійкістю, широтою і певним рівнем. Інтенсивність спрямованості пов'язана з емоційним забарвленням, яке може виявитися у вигляді нечітких потягів чи глибокої впевненості. Стійкість - це передусім тривалість і збереження спонуки. Коло інтересів людини звичайно фіксується в понятті широта спрямованості, яка є важливим показником для діагностики низки інтересів особистості і насамперед тих, що домінують у життєдіяльності людини.


Потреба - це стан організму, особистості чи суспільства, зумовлений необхідністю в об'єктах для існування, розвитку, який виражає залежність від об'єктивних умов їхнього існування. Так, без задоволення елементарних потреб людина не могла б існувати як живий організм. Потреби людини дуже різноманітні. Це потреба в їжі, теплі, кисні, безпеці, продовженні роду, одержанні інформації, спілкуванні, любові, визнанні, повазі, авторитеті тощо.

Моральні потреби - це стан особистості, який виражає необхідність в стосунках з іншими людьми. Серед моральних потреб особистості розрізняють потребу надавати допомогу людям, співпереживати, працювати, керувати, підкорятися тощо.

До естетичних потреб відносять ті, що відбивають стан постійного бажання особистості сприймати прекрасне, гармонійне в природі, у творах мистецтва, в сто­сунках між людьми.

Інтелектуальні потреби відображають необхідність людини в пізнанні нового, в вирішенні проблем, нерозв'язаних завдань. Формування інтелектуальних потреб - найважливіше завдання дитячих закладів, загальноосвітньої школи та медичних вузів. Безумовно, в розвитку інтелектуальних потреб зацікавлене не тільки суспільство, а й сама особистість. Високий рівень інтелектуальних потреб викликає в людини задоволення, позитивні емоції, що спонукає до подальшого пошуку.

Мотив - спонукальна сила дій і вчинків людини. Мотив чи причину дій людини встановити не складно, коли він один. Але, як правило, поведінку людини визначають багато факторів. Однак у будь-якому випадку мотиви в чистому вигляді не існують, вони лише результат відображення у психіці потреб організму, викликаних зовнішніми чи внутрішніми умовами. Тому кажуть, що мотив - це усвідомлена потреба і лише в певному випадку він стає основою цілеспрямованих дій особистості. Так, у нашому прикладі медичний працівник відчуває потребу надати допомогу ближньому, сформовано і відповідний мотив, але він має ще потребу в добротному одязі, смачній їжі, мотив також наявний. Задовольнити другу потребу об'єктивно він не може через низьку заробітну плату. Що ж відбудеться? Очевидно, боротьба мотивів. Вона може тривати довго і бути досить тяжкою. Самозвинувачування скінчиться, коли ввести додатковий мотив, наприклад, високу оплату праці. Ієрархія мотивів буде відновлена.

Потреби і мотиви тісно пов'язані з інтересами, переконаннями та ідеалами особистості.

Мотивація. Протягом життя у людини виникає безліч різних потреб, тобто вона потребує чогось для відновлення фізіологічної та психічної рівноваги. Потреби людини дуже різноманітні, вельми часто формуються під впливом зовнішнього середовища, яке значною мірою детермінує їх.


Термін "мотивація" - це більш широке поняття, яке означає систему мотивів. Уявлення про мотивацію виникає за спроби пояснити поведінку. Це пошук відповідей на запитання: "чому?", "заради чого?", "з якою метою?" здійснювалась будь-яка діяльність

Значить мотивацію можна визначити як сукупність
причин психологічного характеру,що пояснюють
поведінку людини,ЇЇ початок,спрямованість і
активність. Термін "мотивація" тісно пов'язаний з
поняттям спрямованості особистості.

Інтерес є формою прояву пізнавальних потреб. Він виражається в особливому ставленні особистості до певних предметів і явищ реального світу та бажанні пізнавати їх. Інтересі і дають змогу людині швидше, повніше і глибше відобразите дійсність. Предмети, які потрапляють до кола інтересів людини, привертають особливу увагу, інтереси людей, як і потреби, дуже різноманітні. їх також поділяють на матеріальні (до їжі. одягу, різних речей) та духовні (до навчання, праці, спілкування). Інтереси в процесі свого розвитку можуть перетворюватися у схильність. їх розрізняють за змістом, глибиною та стійкістю.

За змістом інтереси характеризуються тими об'єктами, на які вони спрямовані (інтерес до музики, фізики тощо). Глибокийінтерес часто охоплює всю сферу особистості і означає бажання ґрунтовно вивчити чи пізнати об'єкт у всіх деталях, тонкощах і проявах. Поверховий інтерес проявляється лише в загальному знайомстві з тим чи іншим предметом або явищем.

Враховуючи часову характеристику, розрізняють стійкі і не стійкі інтереси. Стійкі інтересі зберігаються тривалий час, вони відіграють істотну роль у житті людини і є важливим компонентом спрямованості особистості, нестійкі швидке виникають і так само швидко зникають. Інтерес може стати найсильнішим мотивом діяльності людини.


Поєднання інтересів за обсягом у людей різні. Одні мають широкі, але поверхневі інтереси, інші - глибокі, але дуже вузькі за своєю спрямованістю, треті - широкі, різнобічні й глибокі. Найменшу групу складають люди із всебічними інтересами.

У процесі життєдіяльності людини її інтереси змінюються, піддаються зовнішньому впливові. Дуже важливо формувати різнобічні й суспільно значущі інтереси (до науки, техніки, мистецтва) у дітей. Такі інтереси сприяють тому, щоб діти стали повноцінними членами суспільства.

Поряд з інтересом людина має переконання та ідеали. Переконання є усвідомленою потребою особистості, яка спонукає діяти відповідно до її ціннісних орієнтацій.

Переконаність особистості - це глибока й обґрунтована віра людини в принципи та ідеали, якими вона керується в своєму житті. Як упорядкована система поглядів, сукупність переконань виступає у вигляді світогляду особистості, який формується на певному етапі її онтогенетичного розвитку. Переконання органічно пов'язані зі знанням і практичними діями.

На основі інтересів, переконань людини складається власний ідеал, який є основним стимулом її самовдосконалювання та формування.

Ідеал - це модель, яка є еталоном в усіх проявах життєдіяльності людини. Виховання тих чи інших ідеалів залежить від вольових якостей особистості і соціального середовища.

 

У віковій і педагогічній психології використовують таку періодизацію вікового розвитку:

Пренатальний період — від зачаття до пологів.

Натальний період — пологи.

Період новонародженості — від народження до 2 місяців.

Вік немовляти — від 2 місяців до 1 року.

Ранній дитячий вік — від 1 до 3 років.

Дошкільний вік — від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:-- молодший дошкільний вік — 4-й рік;— середній дошкільний вік — 5-й рік;— старший дошкільний вік — 6/7-й рік.

Молодший шкільний вік (зріле дитинство) — 1—4 класи (від 6/7 до 10/11 років).

Дорослішання:-- підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;— рання юність (старший шкільний вік) — 10—11 класи (від 15/16 до 17/18 років);— зріла юність — від 18 до 20 років.

 

Дорослість:-- рання дорослість — від 20 до 40 років;— зріла дорослість — від 40 до 60 років.

Старість — після 60 років. У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей. Хронологічні межі вікових періодів відносні, потребують уточнення, що зумовлене психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)