Розвиток психіки тварин як передісторія становлення психіки людини

Розуміння психіки людини, її пізнавальних процесів значною мірою визначається тим, наскільки ми знаємо передісторію її виникнення і розвитку. Передісторія ця непроста і часом досить суперечлива, Однак без ознайомлення з нею ми не зможемо достатньо осмислити природу людської психіки як результат еволюції людини. Більше того, завдяки лише тим елементам психіки, які виникли у процесі руху різних форм матерії, можлива і складна психічна діяльність сучасної особистості.

З матеріалістичної точки зору феномен психіки обумовлений еволюцією живої природи, і його існування повинно розглядатися як якість високоорганізованої матерії. Необхідно підкреслити, що існує велика кількість цих форм живої матерії, але всі вони розрізняються за рівнем розвитку психічних якостей. Цей рівень напрямку залежить від величини розвитку способів відображення психічно об'єктивних образів, які знаходяться у зовнішньому середовищі.

Елементарна здатність вибірково реагувати на дію зовнішнього середовища (подразливість) спостерігається у найпростіших формах живої матерії: одноклітинні, амеба тощо. Зовні вона виглядає як вимушена активність живого організму (тропізм), якаспрямована лише на біологічно значущі для організму фактори дії зовнішнього середовища (подразника). Причому ця активність за своїм характером реактивна, це означає, що живий організм проявляє її тільки після прямої дії подразника. Чим вищим є рівень розвитку організму, тим в більш складній формі проявляється його активність у випадку зміни зовнішнього середовища.

Подальший розвиток живої матерії був причино обумовлений (детермінований) зміною комплексу факторів зовнішнього середовища на більш складний рівень, що призвело до виникнення більш складної форми реагування на дію подразника - чутливості. Чутливість характеризується тим, що дає живій матерії реагувати і на біологічно нейтральні подразнення, причому ще до безпосереднього контакту з ним. Чутливість притаманна таким видам тварин як черви, молюски, кишковопорожні.

Розглядаючи розвиток живої матерії, можна зазначити, що її біологічний розвиток прямо-пропорційно взаємопов'язаний з розвитком психіки. Це означає чим більш ускладнюється біологічна структура організму, тим вищий рівень психіки їм притаманний. Розрізняють такі основні стадії розвитку психіки тварин: елементарна сенсорна психіка, перцептиена психіка, інтелект. З виникненням чутливості в живих організмах, ускладненням структури нервової системи на певному етапі адаптації організму до навколишнього середовища виникла психіка, яка дала змогу живій істоті повніше відобразити дійсність і легше вижити в боротьбі за самозбереження. Тут йдеться передусім про інстинкти, навички та інтелектуальну поведінку. Саме завдяки цим психічним утворенням тварини благополучно пристосовуються до змін навколишнього середовища.

Інстинкт -сукупність природжених компонентів поведінки і психіки тварин та людини. В основі інстинктів знаходяться безумовні рефлекси, тобто йдеться про природжені форми реагування організму, що виникають у процесі природного добору як результат нагромадження і закріплення в ньому тих властивостей, які допомагають йому пристосуватися до певних умов навколишнього середовища. Розрізняють інстинкти самозбереження, живлення, розмноження тощо. Проте було б неправильно думати, що ті чи інші інстинкти абсолютно незмінні. Так, потрапивши в нові умови, тварини змушені змінювати свою поведінку. Як наслідок, у деяких з них виникають нові особливості поведінки, що з часом можуть закріпитися, перетворитися у природжену форму поведінки (змінений інстинкт). Але тварини не можуть успішно пристосовуватися до умов середовища, яке постійно змінюється лише за допомогою інстинктів. Тому, якими б складними не були інстинкти, це завжди шаблонна, автоматична поведінка за генетично заданою програмою. Зміна хоча б однієї із зовнішніх умов цього поетапного процесу призводить до того, що інстинкт може не спрацювати. Оскільки навколишнє середовище повсякчас ставить нешаблонні, несподівані завдання тваринам у процесі еволюції, виникає необхідність у кращому пристосуванні їх до середовища. Так, у ссавців на перший план виступає більш пластична форма поведінки - навичка.

Навички – це дії тварин, що ґрунтуються на умовних зв’язках, які функціонують автоматично

Інтелектуальна поведінка - вершина психічного розвитку тварин. Аналіз поведінки дельфінів і вищих мавп свідчить, що вони можуть переносити засвоєний досвід у нові ситуації (але тільки той, що набувається в природних умовах їхнього життя). Вони наслідують не результат дії, а саму дію. їхній інтелект, як і психіка в цілому, має якісну відмінність від інтелекту людини. Людина може сама виготовляти знаряддя праці й використовувати його для різних потреб, передусім для зміни і пізнання світу, планувати свою діяльність, передавати свій досвід тощо. Отже, для розвитку і становлення психіки людини потрібні інші умови.

По-перше, для формування психіки людини необхідне людське суспільство. Наукові дослідження доводять однозначно, що поза суспільством людина за своїми психологічними параметрами, поведінкою не стає нею по суті. Тварина, виростаючи в людському суспільстві, залишається твариною.

По-друге, для становлення психіки людини потрібна активна трудова діяльність. Лише в процесі її відбуваються якісні зміни у психіці. Йдеться перш за все про гру, навчання і працю.

По-третє, без розвитку людського мовлення, абстрактного мислення і свідомості повноцінне становлення психіки людини неможливе.

По-четверте, головною умовою становлення психіки людини є те, що у неї мають бути високоорганізовані мозок, нервова система, які нормально функціонують.

Поиск по сайту: