Рефлекторна природа психіки

Яскравим прикладом взаємозв'язку мозку і психіки є рефлекторна теорія психіки. Великий внесок у розвиток цієї теорії зробили такі вчені, як І.М.Сеченов, І.П.Павлов, В.М.Бехтерев, М.М. Ланге, А.Р.Лурія.Наші найпростіші рухи регулює спинний мозок. Довгастий мозок керує процесами травлення, дихання, кровообігу та іншими життєво важливими функціями. Підкіркова і кіркова частини головного мозку керують усією психічною діяльністю людини. В основі будь-якої регуляції зрештою лежить рефлекс (від лат. гепехиз - відображення), тобто реакція організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою нервової системи. І.М.Сеченов розробив природничо-наукову теорію психічної регуляції поведінки ("Рефлекси головного мозку", 1863). Спираючись на свої відкриття в галузі фізіології нервової системи, він твердив, що всі акти свідомого і несвідомого психічного життя за своєю структурою і динамікою є рефлекторними. І.М.Сеченов сформулював положення рефлекторної теорії, яку експериментально розробили І.П.Павлов, О.О.Ухтомський, В.М.Бехтерев, Н.Є.Введенський.

Анатомо-фізіологічний механізм рефлекторної діяльності забезпечує:

1) сприймання зовнішніх подразників:

2)перетворення їх у нервові імпульси (кодування) та передання в мозок;

3)декодування й переробка сприйнятливої інформації; подання команд у вигляді нервових імпульсів до м'язів та залоз;

4)прийом та передання в мозок інформації про наслідки виконаного акту (зворотний зв'язок);

5) корекція повторних дій з урахуванням даних зворотного зв'язку.
Рефлекторний принцип психічної діяльності в подальшому вивчав І.П.Павлов.

Зупинимось коротко на питаннях про безумовні та умовні рефлекси і першу та другу сигнальні системи.

Існує два види рефлексів: безумовні та умовні. Безумовні рефлекси виникають несвідомо (безумовно), коли на організм діють зовнішній і внутрішній подразники. Умовні рефлекси з'являються за певних умов. Безумовні рефлекси є природженими, видовими, а умовні утворюються в процесі життєдіяльності організму, в результаті неодноразових впливів подразника, тобто вони набуті, індивідуальні.Взаємодія організму з навколишнім середовищем не може відбуватися без подразників або сигналів. Щоб змінити поведінку тварин сигналом, існують конкретні образи предметів (зорові, слухові тощо) або безумовні подразники, які І.П.Павлов назвав сигналами першої сигнальної системи. Ці образи-сигнали допомагають адаптуватися до навколишнього середовища також і людині. Проте остання має і другу сигнальну систему, якої немає в тварин. Сигнали другої сигнальної системи - слова (сигнали сигналів).Таким чином, слова і словосполучення сигналізують корі великого мозку людини про предмети та явища. Вони є пусковим механізмом дій і вчинків людини, основою пізнання і спілкування між людьми. Разом з тим перша і друга сигнальні системи постійно взаємодіють. Якщо сигнали сигналів не базуються на першій сигнальній системі, то стають незрозумілими, оскільки вони не наповнені конкретним змістом, як, наприклад, іноземні слова. Але й сигнали першої сигнальної системи (образи) самі по собі людині мало що дають, бо їх недостатньо, і вони не можуть забезпечити необхідне пізнання світу.

Психіка і свідомість. Психіку мають як люди, так і тварини. Свідомість же виникла на певному історичному етапі становлення психіки людини і є результатом і продуктом її трудової діяльності. Свідомість - вищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах. Передусім слід звернути увагу на те, що виникнення свідомості у людини, поява мовлення і можливості працювати були підготовлені еволюцією людини як біологічного виду. Прямоходіння звільнило передні кінцівки від функцій ходіння і сприяло розвитку їх спеціалізації, яка пов'язана з хватанням предметів, їх затриманням і маніпулюванням ними, що в цілому допомагало створенню для людини можливості працювати. Водночас з цим відбувався розвиток органів відчуття. У людини зір став домінуючим джерелом отримання інформації про навколишній світі.Свідомість можна правильно зрозуміти і адекватно пояснити, якщо розглядати її як продукт і результат розвитку діяльності. Свідомість і діяльність не протилежні одна одній, але вони й не тотожні. Тут існує певна єдність і взаємозалежність. Єдність свідомості та діяльності полягає в тому, що 1) свідомість виникає і виявляється в процесі трудової діяльності, а діяльність формує свідомість; 2) діяльність є формою активності свідомості.

І.М.Сеченов вважав, що свідомість виникла відразу у двох формах: свідомості предметної та самосвідомості Якщо результатом першої є знання про світ, то друга - самосвідомість - відображає знання людини про саму себе і свої реальні та потенціальні можливості. Але щоб краще зрозуміти поняття "свідомість", слід розглянути підсвідомі явища.

ВЛАСТИВОСТI СВIДОМОСТI:

1. Об’єм - певна кiлькiсть зв’язкiв чи переживань, що виникають пiд впливом рiзних подразникiв i знаходяться у свiдомостi у нинiшнiй час, тобто це широта обсягу свiдомiстю навколишньої ситуацiї та власних переживань.

2. Змiст - значення асоцiацiй, що виникають пiд впливом рiзних подразникiв i певний час знаходяться у свiдомостi (змiст думок, переживань та iн.).

3. Неперервнiсть - поєднання переживань минулого, теперiшнього i майбутнього.

4. Яснiсть - наявнiсть чiткого i послiдовного сприйняття навколишнього i правильної орiєнтацiї у ньому (усвiдомлення навколишнього середовища, мiсця, часу та iн.), наявнiсть самосвiдомостi зi збереженням пам’ятi на минуле i теперiшнє, активної уваги та мислення (тобто можливiсть утворювати зв’язки мiж наявними подразниками та минулим досвiдом), адекватностi емоцiй i поведiнки, збереження здатностi усвiдомлювати свої дiї i керувати ними.

Яснiсть свiдомостi вiдповiдає сучасному термiну «рiвень бадьорості». Рiвень бадьоростi має добовi коливання: сягає максимуму мiж 10 i 16 годинами, потiм знижується на 2-3 години (у 16-18 годин) i незначно пiдвищується мiж 19-22 годинами, не досягаючи початкового рiвня. Цю закономiрнiсть добових коливань рiвня бадьоростi необхiдно враховувати при розподiлi добового навантаження, оскiльки вони супроводжуються змiнами багатьох сторiн психiчної дiяльностi (уваги, пам’ятi, осмислення, швидкостi i точностi рухових реакцiй, та iн.).

Поиск по сайту: