 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Буддизм. Останній у ряду пророків – Вардхамана, який жив у VI ст
|
Читайте также: |
Джайнізм
Останній у ряду пророків – Вардхамана, який жив у VI ст. до н. е., отримав прізвисько «переможець» – Джина. Але в ній було і багато спільного з брахманізмом: це віра в сансару, карму, дхарму. Мета вчення джайнізму – звільнитися від страждання. На відміну від брахманізму, джайнізм стверджує, що закони карми не можна подолати жертвою богам, але можна перемогти. Джина – це той,хто переміг закон карми, звільнився від сансари. Для звільнення від сансари ще при житті необхідні правильна поведінка, правильне пізнання, правильна віра. Джайнізм у своїй головній частині – це етичне вчення, яке вказує на шлях «звільнення» душі від підкорення пристрастям. «Звільнення» як мета вчення джайнізму має привести до
повного відділення душі від тіла. Досягається це шляхом аскетизму. У числі неживих субстанцій особливого значення надається матерії (пудгала). Космос, згідно з джайнізмом,вічний, він ніким не створений і не може бути знищений. У ній абсолютизовані принципи неможливості чинити зло всім живим істотам, принципи статевого утримання, відчуження від мирського багатства.
Буддизм
Вчення буддизму грунтується на легенді про засновника релігії – принца Сіддхартха Гаутами. Перша спроба систематизації буддизму надана у книзі
«Трипітака», тобто «Три кошики вчень». У бесідах мудреці буддизму вчать, що мета пізнання – звільнення людини від страждань, пізнання шляху, який веде до цього звільнення.
Буддизм висуває чотири положення:
[1] життя виповнене страждань;
[1] існує причина виникнення страждань;
[1] є можливість припинення страждань;
[1] існує шлях звільнення від страждань.
гідно з вченням буддизму, життя – це суцільна низка страждань. Причина цих страждань – у самій жадобі до життя, у потягу до існування. Смерть не веде до припинення страждань, бо за нею настає нове переродження. Подолати страждання, врятуватися від вічного кола перевтілення (сансари) можна тільки шляхом подолання в собі потягу до існування. Таке припинення страждань називаєтьсяу буддистів нірваною. Під нірваною (санскр., букв. охолодження, загасання) буддисти розуміють стан блаженного небуття, звільнення від усього, що приносить біль, відволікання від зовнішнього світу, від світу думок.
вчення про «восьмирічний шлях», про вісім «доблестей», які досягаються тими,
хто пройде цим шляхом. Ці доблесті зводяться до правильних поглядів, суджень, мови, поведінки, устремлінь, життя, уваги,зосередження. Засуджується як життя, присвячене чуттєвим задоволенням, так і шлях аскези та самознищення.
Поиск по сайту: