Оцінка привабливості середовища: різноманітність місць прикладення праці, наявність історико-культурних та природних пам'яток тощо

Одним із важливих факторів, які впливають на цінність того чи іншого оціночного району населеного пункту, є його соціальна-містобудівна привабливість (престижність), котра відтворює задоволеність жителів архітектурно-естетичними, соціально-інфраструктурними, транспортними умовами проживання, розмаїттям місць прикладення праці, рівнем озеленення

мікрорайонів, наявністю умов для розвитку дітей, загальним культурним рівнем оточення. Для оцінки соціально-містобудівної привабливості території оціночних районів населеного пункту застосовуеться експертна оцінка за такими показниками: забезпеченість магазинами продтоварів, забезпеченість магазинами промтоварів, забезпеченість закладами культурно-побутового обслуговування та спортивними закладами, забезпеченість дитячими садками, естетика архітектурної забудови, престижність району для проживання.

Агрегована середня бальна оцінка соціально-містобудівної привабливості i-го району визначалась за формулою:

N k=7

Σ Σ Wkf Bkj

j=1 k=1

Pi

f = -------------------------, (4.7)

N

де Pif – агрегована середня оцінка соціально-містобудівної привабливості i-го району, який характеризується переважаючим f- тим видом функціонального використанням території;

- k – номер фактору соціально-містобудівної привабливості (k = 1—7);

- j – номер експерта;

- Wkf – ваговий коефіцієнт k-го фактору для оціночних районів з переважаючим f-тим видом функціонального використанням території;

- Bkj – бальна оцінка k-го фактору j-м експертом;

- N – кількість експертів.

Індекси соціально-містобудівної привабливості оціночних районів міста (Сi)

визначаються за формулою:

Pi

Ci = ---------, (4.8)

Pсер.

де Ci – індекс соціально-містобудівної привабливості i-го району;

Pi – агрегована бальна оцінка соціально-містобудівної привабливості i-го району;

Pсер – середньозважена по площі районів агрегована бальна оцінка соціально-

містобудівної привабливості по населеному пункту.

Результати розрахунків представлені в додатку Ж.1.

6.6 Розрахунок комплексного індексу цінності території та виділення економіко-планувальних зон

Зважувальні коефіцієнти для кожного з індексів визначаються експертним шляхом з урахуванням переважної функції оціночного району.

Результати представлені в додатку А.

Наступною стадією виконання нормативної грошової оцінки є економіко-планувальне зонування території населеного пункту – об’єднання оціночних районів в економіко-планувальні зони.

Здійснюється це з метою узагальнення результатів оцінки території окремих оціночних районів та виділення однотипних за споживанням і функціональним використанням зон. При об’єднанні оціночних районів у зони враховувалась дія трьох факторів:

1. Суміжність районів

2. Переважно однотипне функціональне використання

3. Близькість значень індексу Ii (величини індексів окремих оціночних районів не

повинні відрізнятись між собою більше ніж на 20%).

Значення зонального коефіцієнту Км2 для окремої економіко-планувальної зони

визначається як середньозважене (за часткою площі району) індексів Ii оціночних районів, які входять до цієї зони.

Опис меж економіко-планувальних зон наводиться у додатку Ж.6.

Результати розрахунків представлені в додатку Ж.2 та на карто-схемі економіко-

планувальних зон (додаток К) за рівнем ціни 1 кв.м землі для функціонального коефіцієнту Кф, що дорівнює 1,0.

Поиск по сайту: