Сфера використання результатів нормативної грошової оцінки земель та нормативно-методичні документи, які її визначають та регулюють

Сферу застосування нормативної грошової оцінки земель визначють Земельний Кодекс України, Закон України "Про оцінку земель", Закон України "Про плату за землю" від 19 вересня 1996 року №378/96-ВР. Стаття 24 цього Закону становлює, що нормативна грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України. Стаття 2 визначає, що плата за землю, яка справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, розраховується залежно від нормативної грошової оцінки земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 року №99 "Про несення

змін до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру..." нормативна грошова оцінка визнана невід’ємною складовою державного земельного кадастру. Згідно статті 5 Закону України «Про грошову оцінку», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні, даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Сферу застосування нормативної грошової оцінки земель визначає законодавча база: Земельний Кодекс України, Водний Кодекс України, Лісовий Кодекс України; Закон України "Про оцінку земель", Закон України "Про плату за землю". Стаття 24 цього Закону встановлює, що нормативна грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України, Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату за землю».

Нормативно-методичну базу нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складають:

- Стандарт державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2009 р. «Оцінка земель. Правила розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», СОУ ДКЗР 00032632- 012:2009;

- «Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення

та населених пунктів;

- Методичні основи грошової оцінки земель в Україні. Наукове видання,

Київ, 2007. Процедура виконання нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена "Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27 січня 2006 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за №388/12262.

В населених пунктах рентний дохід виникає, перш за все, завдяки інфраструктурному облаштуванню території та перевагам місця розташування відносно ринків сировини, збуту та робочої сили. На розмір рентного доходу впливають: місцеположення населеного пункту у територіальних системах виробництва і розселення та особливості місцерозташування земельної ділянки в його межах; рівень інженерно-транспортного облаштування, природно-кліматичні та інженерно-геологічні умови, архітектурно-ландшафтна та історико-культурна цінність, екологічний стан території населеного пункту;

характер функціонального використання земельної ділянки.

За «Порядком…» нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земель

населеного пункту Цн визначається за формулою:

В х Нп

Цн = ------------- х Кф х Км, (2.1)

Нк

В – витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на 1 кв. м (у гривнях);

Нп – норма прибутку (6%);

Нк – норма капіталізації (3%);

Кф – коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки

(під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км – коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до

постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 (783-2000-п) «Про проведення індексації грошової оцінки земель».

Витрати на освоєння та облаштування території (В) включають відновну вартість як первісну вартість, що змінюється після переоцінки інженерної підготовки, головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (у тому числі зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту на початок року проведення оцінки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) враховує відносну прибутковість наявних в її межах видів економічної діяльності і встановлюються для певних категорій забудованих земель:

- житлової забудови;

- промисловості;

- гірничої промисловості та відкритих розробок;

- комерційного використання;

- громадського призначення;

- землі змішаного використання;

- транспорту та зв'язку;

- технічної інфраструктури;

- ландшафтно-рекреаційні території та інші відкриті землі;

- ліси та лісовкриті землі;

- водойми;

- тощо.

Згідно п.3.5. «Порядку…» віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням проводиться згідно з «Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель» (форми №№ 6-зем, 6б-зем, 2-зем), відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного

використання визначається як середньозважене (за площею) значення оефіцієнтів

функціонального використання окремих частин земельної ділянки різного функціонального використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою. Коефіцієнт місцеросташування окремої земельної ділянки Км обумовлюється трьома групами рентоутворюючих факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою:

Км = Км1 х Км2 х КмЗ, (2.2)

де Км 1 – регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення;

Км2 – зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 – локальний коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Поиск по сайту: