Латиноамериканський культурний регіон

Термін «латинський» відображає спільну латинську основу ро­манських мов (іспанської, португальської та французької), якими роз­мовляє більшість населення регіону, і він, звичайно, є умовним.

Територія Латинської Америки була заселена близько 25-30 тис. (за деякими даними, 60—70 тис.) років тому вихідцями з Азії. III-IX ст. н.е. в регіоні склались два центри цивілізації - Мезоамерика та Андська область

Формування історичного обличчя латиноамериканського регіону відбу­валось на основі взаємодії різноманітних етнонаціональних і расових елементів: з одного боку, тубільного населення, а з другого — вихідців з європейського (іспанці, порту­гальці, англійці, французи, голландці), африканського, да­лекосхідного та індійського регіонів.

До відкриття Америки європейцями її населяли індіан­ські племена і народності, серед яких були творці високо­розвинутих цивілізацій: майя та ацтеки - в Мезоамериці, інки - в Андській області. Вони освоїли величезні те­риторії, домоглися значних успіхів у землеробстві, знали багато ремесел, володіли будівельною технікою, мали вели­кі пізнання в мореплавстві, астрономії, математиці, меди­цині, зробили значний внесок у світове мистецтво. Завдяки американським індіанцям в практику світового землероб­ства увійшли кукурудза, картопля, квасоля, помідор, гар­буз, какао, ананас, соняшник, арахіс, ваніль та ін. Ними були відкриті каучук, винайдене письмо, створені доско­налі календарні системи. Народи стародавньої Америки створили багатоманітну за жанрами літературу, що дійшла до нас у вигляді фрагментів рукописів: міфологічний та історичний епос, філософська і любовна лірика, пісні, каз­ки тощо. Високого рівня розвитку досягло мистецтво архі­тектури, кам'яної скульптури, настінного живопису, роз­писної і фігурної кераміки.

Внаслідок колоніальних завойовницьких війн більшість племен індіанців були знищені. Лише деякі народи (кечуа, аймара, гуарані, науа та ін.) зуміли частково зберегти свою культуру та етнічну територію. Досвід тубільних на­родів утримував чимало цінного. Це і почуття колективіз­му, взаємодопомоги, відчуття нерозривного життєвого зв'язку з рідною землею і дивна стійкість до життєвих не­згод, вироблене протягом віків вміння виживати в умовах жорстокого гноблення.

Іспанська культура була перенесена в Америку як су­перечлива єдність консервативного та прогресивного. Перше пов'язане з деспотизмом королівської влади, відсутністю навіть елементарних правових гарантій, повною регламен­тацією життя суспільства, а також спадщиною фанатизму та релігійної нетерпимості, уособленої в інквізиції. Прогре­сивна тенденція була представлена гуманістичними колами діячів іспанської культури і позначена волелюбним духом іспанського народу, що загартувався впродовж 800-річної боротьби за визволення, традиціями общинних та міських вольностей, особистої волі селянства й муніціпального самоуправління.

Одним із суттєвих компонентів духовної культури ре­гіону є специфічна система філософських поглядів. У доколумбовий період філософські уявлення і поняття знайшли відображення, головним чином, у міфології.

Специфіка сучасної філософії даного регіону позначена прагненням латиноамериканських народів до самоосмислення, самовизначеності у всесвітній історії як повноправного і автономного суб'єкта.

Процеси взаємодії, «врощення» різноманітних духовних елементів у канву культури латиноамериканських народів добре простежуються у мистецтві регіону. Розглянемо це на прикладі музичної культури. У ній представлені різні музичні традиції. Динамічна взаємодія трьох етнокультур­них елементів - тубільного, європейського та африкан­ського привела до виникнення своєрідних різновидів на­родної музичної творчості. Відповідно до цього на території сучасної Латинської Америки виділяють такі основні музичні зони: тубільна, афроамериканська та креольська.

У найбільш чистому вигляді музика тубільців існує в тих частинах регіону, де збереглись центри їхніх культури. Це частини території Еквадору, Перу, Болівії, північного заходу Аргентини, де поширені музичні жанри яраві, багуаля, уайно, карнаваліто, панують традиційні духові (численні види флейт) та ударні інструменти. Відмінна риса тубільної музики - ізольоване функціонування в межах даної етнічної групи, її консервативний характер.

На противагу цьому афроамериканська і креольська музика представлені пісенно-танцювальними жанрами, які розвивались у процесі взаємовпливу контрастних елементів, головним чином, на міському грунті. Афроамериканська музика, що домінує в країнах Карібського басейну і в Бразилії, синтезувала африканські та європейські корені.

Отже, культурна самобутність латиноамериканського регіону не зумовлена будь-яким одним з учасників взаємо­дії культур -тубільним, іспанським, португальським або західноєвропейським началом. Вона полягає в особливому характері взаємозв'язку, переплетінні, зрощенні різних етнокультурних елементів, що утворюють неповторні, інди­відуальні сполучення в кожній з латиноамериканських країн. Загальне явище культурно-цивілізаційної неоднорід­ності варіює від положення, при якому безумовно доміну­ють архетипи європейської культури, а тубільні, африкан­ські чи інші елементи перебувають на периферії свідомості, майже не мають жодного впливу на поведінку людей (це характерно для Буенос-Айреса, анлантичного ужбережжя Аргентини, Уругваю, півдня Бразилії та центральної частини Чили), до ситуації, при якій на периферії свідомості опиняються вже елементи європейської культури (це простежується у деяких общинах тубільного населення андських країн і Гватемали).

Таким чином, сьогодні є підстави говорити про виникнення у регіоні внаслідок взаємодії різних цивілізацій і культур цілком особливого типу свідомості, в межах якого ця взаємодія інтеріоризувалася, тобто її «учасники» проникли у внутрішній світ латиноамериканця, причому жоден з них не зміг повністю витіснити звідти інших.

Регіональний підхід до аналізу світової культури дав змогу нам, хоч і частково, показати, що кожна культура, як певна цілісність, неповторна та унікальна. І ця неповтор­ність, незамінність означає, що в певному відношенні різні культури рівні та зіставимі між собою.

Поиск по сайту: