Економічний і культурний розвиток давньоруської держави

Економічний розвиток. За часів Київської Русі у східнихслов’ян сформувалося феодальне суспільство. У цілому становлення феодальних відносин на Русі відбувалося взагальноєвропейському руслі: від державних форм до вотчинних (сеньйоральних). У цьому процесі науковцівиокремлюють три етапи. Спочатку (в IX ст.) формується система експлуатації всього вільного населеннявійськовою знаттю (князем, дружиною). Основним елементом цієї системи була ненормована данина,„полюддя”. Пізніше (у X ст.) стався переворот у поземельних відносинах: князі захоплюють і концентруютьу своїх руках общинні землі, внаслідок чого виникає вотчинне землеволодіння великого князя. Наступнимкроком у процесі феодалізації стала поява в XI ст. земельної власності верхівки служилої знаті - бояр таправославної церкви. Варто зазначити, що у X-XII ст. активно формувалися васальні відносини на Русі: за вірну службукнязь дарував своїм боярам та дружинникам міста і села. Однак при цьому дарувалася не територія, а правостягувати податки. Тобто, помісна форма феодального землеволодіння не передбачала передачі землі вспадок та її відчуження без згоди князя. Пізніше, в умовах ослаблення князівської влади, посиленнямвідцентрових тенденцій у державі дедалі більшого поширення набирає вотчина – спадкове володіння, щомогло вільно відчужуватися (продаватися, передаватися, даруватися).Науковці звертають увагу на особливі формування феодальних відносин у Київській Русі. О.Бойко,О.Субтельний та інші акцентують увагу на те, що: по-перше, феодалізм на Русі зароджувався на основіпервіснообщинного ладу, минаючи рабовласницький етап розвитку; по-друге, темпи феодалізації булиуповільненими порівняно з Європою, де ще з античних часів існувала традиція приватної власності; по- третє, формування великого феодального землеволодіння не призвело до масового обезземелення селян,оскільки існувала значна кількість не заселеної, господарськи неосвоєної землі.Відомо, що в умовах феодалізму земля була основним засобом виробництва. Право володіння неюстало юридичним підґрунтям, економічною основою отримання феодалами земельної ренти від залежнихселян. В Київській Русі на різних етапах її розвитку існувало три вида ренти: на ранньому етапі феодалізмудомінувала натуральна рента (оброк продуктами), формою якого була данина ("полюддя"); пізніше – іззахопленням феодальною елітою общинних земель та формування вотчини призвели до появи відробітковоїренти; подальший розвиток товарно - грошових відносин зумовив зародження в X ст. ще однієї форми ренти– грошової, яка згодом стала найпоширенішою.Провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство. Особливо великогорозвитку досягло землеробство. Основними зерновими культурами на Русі були жито, просо, ячмінь,пшениця й овес. Для обробки землі застосувалися різні системи залежно від ґрунту і кліматичних умов. Улісовій зоні застосовували пересічну систему. Ліс вирубували, спалювали. Таким чином готувалися посівніплощі. У лісостепових і степових районах використовували перелогову систему: розорювалися вільніділянки землі й засівалися. Коли земля виснажувалася залишали її на кілька років (перелогом) під випасхудоби – для відновлення родючості.У землеробстві використовувалися різноманітні знаряддя праці. Основним знаряддям обробіткуземлі був плуг із залізним наральником. Він не тільки розпушував, а й перевертав пласт ґрунту. Дляборонування використовували борони виготовлені із стовбурів невеликих дерев з коротко обрубанимигілками. Використовувалося багато ручних знарядь: заступи, молотки, серпи, коси та інші.Поряд із землеробством розвивалося скотарство. Загалом розводили коней і волів, якихвикористовували для обробки землі; овець і кіз, які забезпечували селян м’ясом, хутром і вовною.Допоміжними галузями господарства були промисли: бджільництво, мисливство, рибальство.Важливе місце в господарському житті Русі належало ремеслу. Всього існувало понад 60 видівремесл, найпоширенішими з них були: залізообробне гончарне, ювелірне, ткацьке виробництва. Існувалотри категорії ремісників: сільські, вотчинні та міські. На ранньому етапі переважають сільські і вотчинніремісники, з розвитком товарно-грошових відносин – міські. Найбільших успіхів давньоруське ремеслодосягло в металургії та обробці заліза. За даними археологічних досліджень, асортимент виробів із залізацього періоду налічує до 150 назв. Розвиток господарства, відокремлення ремесла від землеробства, концентрація та організаціяремісників зумовили піднесення торгівлі та зростання міст. Розвитку торгівлі сприяло й те, що черезтериторію Русі проходили ряд важливих міжнародних торговельних шляхів. Одним із найдавніших інайбільш освоєних був "грецький" шлях ("із варяг в греки"), що через Дніпро зв’язував Прибалтику таПричорномор’я. Від Києва через Галич проходив "соляний" шлях. "Шовковий" шлях, який пролягав черезНаддніпрянщину, з’єднував Центральну Європу з Середньою Азією та Китаєм. Основними товарами які вивозилися з Русі були в основному сільськогосподарська продукція тавироби первинної переробки: шкіра, хутра, вироби із заліза тощо. В обмін на свої товари Русь отримувалапредмети розкоші, дорогі тканини, олію, вино, пряності, предмети церковного вжитку. Активні торговельні відносини сприяли становленню грошової системи. Перші монети на територіїУкраїни (головним чином, римські), з’явилися у II-III ст. З часом східні слов’яни впровадили власнугрошову одиницю – "куну" (хутро куниці або білки). Зі зростанням обсягу торгівлі з’являється новагрошова одиниця – гривня, яка в XII ст. дорівнювала 50 кунам. Гривня являла собою зливки срібла вагою160-196г. Лише наприкінці XIII ст. виникає карбованець – срібний злиток, вагою 1/2 гривні. За часів князя Володимира почали карбувати золотники і срібляники перші вітчизняні монети. Проте хутро залишилосяважливим ціновим еквівалентом майже до XIV ст., коли почалося масове, систематичне карбування монет. В умовах піднесення Київської Русі відбувався інтенсивний процес урбанізації. "Гради" (городища)виникають у східних слов’ян ще в VI ст. Тоді вони виконували роль міжплемінних центрів де відбувалися:збір данини, общинні культові зібрання тощо. З розвитком ремесла і торгівлі ці тимчасові поселенняперетворюються на постійні міста, що стають економічними, політичними, адміністративними такультурними центрами. В IX-X ст. існувало понад 20 міст. Напередодні монгольської навали на Русіналічувалося понад 300 "градів", з яких майже 100 були справжніми містами. Варяги ще на межі IX-X ст.називали Русь "Градаріки" – країна міст.

Культура Київської Русі Культура Київської Русі досягла високого рівня, що зумовлено значними здобутками попередніхетапів розвитку східних слов’ян, розвитком Київської держави та творчим засвоєнням досягнень Візантії ізахідної Європи.Величезне значення для розвитку культури мала поява писемності. Країна мала свою писемність щедо прийняття християнства. Існували найдавніші рукописи, які написали "руські письменники", вели записикняжих указів та міждержавних договорів тодішньою мовою. Пізніше, близько 863 р. була прийнятаслов’янська азбука, котру склали болгарські просвітителі Кирило та Мефодій (кирилиця, яка лежить воснові сучасних українського та російського алфавітів). Поширення писемності на Русі сприялорозповсюдженню освіти, яка опікувалася церквою та князем і зосереджувалася переважно в монастирях.Перша школа в Києві була відкрита князем Володимиром при Десятинній церкві, і ще більшого поширеннянабули школи за правління Ярослава Мудрого (в Києві діяла школа, де навчалося більше трьохсот дітей).Навчання грамоті розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на восковій дощечці за допомогою писал –стрижнів із загостреним кінцем.Високий рівень освіченості населення сприяв розвитку літератури. Ще до виникнення писемності усхідних слов’ян існували: обрядові пісні, легенди, загадки, сказання, заклинання, епічні й ліричні пісні.Багатою і різноманітною була усна народна творчість. Один із старіших фольклорних жанрів – це народніперекази, билини. Найпопулярнішими героями билин були Ілля Муромець, Добриня Нікітич, АльошаПопович, Микула Селянинович. У билинах оспівувалася мужність і хоробрість богатирів, які боронилирідну землю від ворогів.Серед найдавніших зразків літератури є "Слово про закон і благодать", написане першим київськиммитрополитом Іларіоном близько 1050 р. У ньому підноситься значення християнства, яке протиставляєтьсяязичництву. Видатним письменником свого часу був князь Володимир Мономах, який написав "повчаннядітям". Цей твір є автобіографією князя, і разом з тим, викладом його політичних та філософсько-етичнихпоглядів. Володимир вважав, що князь сам повинен входити в усі галузі управління, не кривдити людей,зберігати мир, єдність держави.Найчудовішим поетичним твором княжої доби є "Слово о полку Ігоревім" (1185-1187 рр.). У цьомутворі викладено історію походу 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців,який закінчився поразкою князя. Головна ідея твору заклик до єдності князів у боротьбі з іноземнимиворогами.Значна частина літератури належить до релігійної. Найбільш відомими є створені у другій половиніXI ст. "Житіє Бориса і Гліба" та "Житіє Феодосія Печерського".Одним із найвидатніших зразків писемної літератури є літописи. Вважають, що найдавнішийлітопис було створено за часів Аскольда у другій половині IX ст. Проте він, як і інші літописні зведення незберігся. Першим літописом, що дійшов до нас, є "Повість минулих літ" (1113 р.), складений у Києво- Печерському монастирі ченцем Нестором. При складанні цього твору використано давніші літописи. У"Повісті минулих літ" викладено події від 860 р. до 1111 р. "Повість" є загальноруським літописом, що відбиває минуле східних слов’ян на всій території їх розселення. Історія Русі розглядається в контекстісвітової історії. Основна ідея Нестора – ідея єдності руської землі. "Повість" збереглася у багатьох списках.Найстаріші з них – Лаврентіївський (1377 р.) та Іпатіївський (перша половина 15 ст.).Видатний розвиток одержало давньоруське ремесло. Ремісники працювали по більше ніж 60спеціальностям. Відомі ремісники, що займалися литтям дзвонів, ювеліри, склодуви, зброярі. Давньоруськіремісники виробляли досить складні вироби, зокрема знайдені замки, що складалися більш ніж з 40 деталей.Значного розвитку набуло будівництво, удосконалювалася архітектура. До кінця X ст. на Русі небуло монументального кам’яного будівництва. Будівлі були дерев’яні або дерев’яно-земляні. Одна ізперших кам’яних споруд в Києві, зведена грецькими майстрами наприкінці X ст. (988-996 рр.) – цедвадцятипятиглава церква на честь Богородиці, відома більше як Десятинна церква. У середині XI ст. приЯрославі Мудрому був збудований Софіївський собор (1037 р.), що мав 13 купонів. Тоді ж були спорудженіЗолоті ворота в Києві. Відомими культовими спорудами були ансамблі Михайлівського золотоверхогособору (збудовано князем Святополком у 1008-1113 рр.), церква Спаса на Берестові (1125 р.) тощо.Унікальною була Успенська церква в Києво-Печерській лаврі (1073-1078 рр.). Вона була зразком прибудівництві соборів Московського Кремля.Значного розвитку на Русі досягли живопис і художнє різьблення. Так, мозаїки Софії Київськоївиконані зі скла 177 кольорових відтінків. Особливого розвитку набув іконопис. Видатним живописцемXII ст. був Алімпій, який написав знамениту ікону "Богоматір велика Панагія". Зразками високого рівнямистецтва книжкової мініатюри є «Остромирово Євангеліє» (1056-1057 рр.) та «Ізборник Святослава»,прикрашені чудовими заставками і мініатюрами.На високому рівні було декоративно – прикладне мистецтво. Цінувалися твори ремесла, виготовленів техніці черні, срібні браслети тощо. Крім виробництва прикрас із золота й срібла розвивалося художнєлитво металу, різьблення по каменю тощо.На досить значному рівні знаходилося мистецтво. Найвідомішим музичним виконавцем XI ст. бувБоян. Особливу групу акторів і музикантів становили скоморохи – виконавці усної поезії, музичногофольклору. На Русі існували струнні інструменти (гуслі, гудки), духові (труби, флейти, сопілки), ударні (бубни,металеві тарілки). Музика, танці супроводжували всі родинні, хліборобські та культові свята. До моменту прийняття християнства русичі вже були знайомі з десятковою системою лічби відодного до десяти тисяч, а також із дробами.

Поиск по сайту: