Конституція України-основний закон України

У жовтні 1990 р. Верховна Рада, спираючись на Декларацію продержавний суверенітет, створила Конституційну комісію для розробки проекту Конституції. Комісіюочолив Л.Кравчук. У червні 1991 р. Верховна Рада ухвалила концепцію нової Конституції. Так розпочавсяконституційний процес – розробка й обговорення різних варіантів нової Конституції. Конституційний процес умовно поділяють на два періоди. У перший період (1992-1994 рр.)Конституційна комісія на чолі з Президентом Л.Кравчуком і Головою Верховної Ради І.Плющем, зученими-правознавцями, суддями, працівниками правоохоронних органів, народними депутатами в їїскладі розробила два варіанти проекту Конституції, які були винесені на всенародне обговорення. Однакжоден із них не був прийнятий. Верховна Рада дванадцятого скликання (1990-1994 рр.) намагаласяобмежити вплив Президента Л.Кравчука на внутрішні справи в країні. Протистояння Президента іВерховної Ради на тлі загальної кризи й зростаючого соціального протесту закінчилося рішенням сторінпро дострокове припинення їхніх повноважень. Навесні 1994 р. пройшли вибори до Верховної Ради.Головою Верховної Ради (1994-1998 рр.) став лідер Соціалістичної партії України О.Мороз. Майжетретину мандатів у парламенті отримали ліві партії. Улітку 1994 р. відбулися вибори Президента України.Перемогу здобув Л.Кучма, який у другому турі набрав понад 52 % голосів виборців.У другий період (1994-1996 рр.) Конституційну комісію очолили Президент України Л. Кучма іГолова Верховної Ради О.Мороз. Нові проекти Конституції створювалися представниками різнихполітичних партій. Найгострішими були питання про механізм прийняття Конституції, форму правління вУкраїні, питання власності, виборчої системи, державної мови і символіки. 8 червня 1995 р. міжВерховною Радою і Президентом було підписано Конституційний договір, який регулював основні засадиорганізації та функціонування державної влади і місцевого самоуправління до прийняття новоїКонституції. У лютому 1996 р. Верховна Рада почала обговорення нового проекту Конституції. Унаслідоксуперечностей між Президентом і Верховною Радою Л.Кучма видав Указ про проведення у вересні 1996 р.Всеукраїнського референдуму щодо прийняття Конституції України, намагаючись прийняти Конституцію,обминувши парламент. У пошуках компромісу було створено узгоджувальну комісію на чолі з народнимдепутатом М.Сиротою. Було розв'язано спірні питання. У ніч на 28 червня 1996 р. більшістю голосівдепутатів Верховної Ради Конституцію України було прийнято, її текст підписали Президент України іГолова Верховної Ради. Був виданий Указ Президента про введення в дію Конституції України.У діючій Конституції Україна визначена як незалежна, суверенна, демократична, соціальна іправова держава. За формою правління Україна є республікою, державного устрою – унітарною, тобто єдиною,соборною державою. Система прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією, відповідаєміжнародним демократичним стандартам. Із прийняттям Конституції завершилося формування інститутівзаконодавчої, виконавчої і судової влади в Україні.8 грудня 2004 р. Верховна Рада України прийняла поправки до Конституції України, якіпередбачають перехід до парламентсько-президентської форми правління.Конституція складається із 15 розділів (розділ ХV містить перехідні положення) і 161 статті.Згідно із Конституцією, Україна є унітарною державою (ст.2) з єдиним громадянством (ст.4). Державна владаздійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст.6). Державною мовою в Україні єукраїнська (ст.10). У ст. 20 визначаються державні символи України, про які вже говорилося вище.Проголошений у ст.8 принцип верховенства права означає, що вся поведінка державних органів ідержавних осіб повинна відповідати вимогам права, що є втіленням вищої справедливості.Ключовою для всієї Конституції є ст.3, яка проголошує людину найвищою соціальною цінностюв Україні. Утвердження і збереження її прав є головним обов'язком держави.Розділ ІІ присвячений правам, свободам та обов'язкам людини і громадянина. Кожна людина маєправо на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи іншихлюдей, та має обов'язки перед суспільством, у якому забезпечується вільний і всебічний розвиток їїособистості (ст.23). Кожна людина має невід'ємне право на життя (ст.27), свободу та особисту недоторканність(ст.23); кожному гарантується недоторканність житла (ст.30), таємниця листування, телефонних розмов (ст.31),свободи пересування, вільний вибір місця проживання (ст.33), свобода думки і слова (ст.34). Важливою єст.41, у якій проголошується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєювласністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Кожен має право на працю (ст.43), навідпочинок (ст.45), на житло (ст47), на охорону здоров'я (ст.49). Україна є парламентсько-президентською республікою. Значні права надані президенту України(розділ V). Він є головою держави (ст. 102) і обирається на основі загального, рівного та прямого виборчогоправа шляхом таємного голосування терміном на 5 років, може бути переобраний, але не більше, ніж двастроки підряд (ст. 103). Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройної Сили України, віннагороджує державними нагородами, здійснює помилування. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Він призначаєтьсяВерховною Радою України за згодою Президента. Кабінет Міністрів забезпечує проведення фінансової,цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці й зайнятості населення, соціальногозахисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування (ст. 116). Єдиним органом законодавчої влади України є парламент – Верховна Рада, яка складається із 450депутатів, обраних на 5 років (розділ ІV, ст. 75-76). Верховна Рада може вносити зміни до Конституції України, приймати закони, затверджувати Державний бюджет, розглядати і приймати рішення щодоПрограми діяльності Кабінету Міністрів України.

Поиск по сайту: