Початок Великої Вітчизняної війни.Оборонні бої на території України

22 червня 1941 р. нападом фашистської Німеччини на Радянський Союз розпочалася ВеликаВітчизняна війна. Відразу ж після вторгнення Німеччини на територію СРСР війна стала для ньоговітчизняною, визвольною, справедливою.Німецький план «Барбаросса» передбачав бліцкриг – блискавичну війну: протягом 2-2,5 місяцязнищити Червону армію і вийти на лінію Архангельськ – Астрахань. Німецька армія наступала в трьохголовних напрямках: західному – на Ленінград, центральному – на Москву, південному – на Київ. Згідно зпланом передбачалося загарбання України вже в перші тижні війни і створення плацдарму для прориву наКавказ і Закавказзя. Наступ на Україну здійснювала група німецьких армій «Південь» під командуваннямгенерал-фельдмаршала Г.Рундштедта. Для оборони України були створені Південно-Західний фронт підкомандуванням генерала М.Кирпоноса та Південний фронт, під командуванням генерала М.Чередніченка.23-29 червня в районі Луцьк – Рівне – Броди відбулася найбільша танкова битва початковогоетапу війни. Війська Південно-Західного фронту змушені були відступити, залишивши Західну Україну. 30червня німці окупували Львів і вже на кінець третього тижня війни вони просунулися углиб України на300-350 км. На північному напрямку німецькі війська просунулися углиб радянської території на 500 км, нацентральному напрямку – на 600 км. Червона армія за перші три тижні війни втратила 850 тис. військових(у 10 разів більше, ніж Німеччина).Початковий період війни склався для Радянського Союзу вкрай невдало. Основні причинипоразок:– прорахунки радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної ситуації, переоцінка значеннярадянсько-німецьких договорів, прорахунки у визначенні дати нападу Німеччини на Радянський Союз;– неукомплектованість Червоної армії кваліфікованими командирськими кадрами, кращі з яких сталижертвами сталінських репресій (знищено 20 % командного складу Червоної армії); нові командири були слабкопідготовлені, некомпетентні: лише 7 % командного складу мали вищу освіту;– незавершеність заходів щодо зміцнення західних кордонів, немобілізованість частин Червоноїармії (Сталін боявся спровокувати напад Німеччини).– повільне переозброєння і впровадження розробок нової військової техніки;– жорстка централізація управління військами з боку вищого державного керівництва привідсутності належної системи зв’язку і управління, що позбавило фронтових командирів можливостіприймати оперативні рішення, виходячи з конкретної бойової обстановки;– Німеччина, яка завоювала більшу частину Європи, за воєнно-економічним потенціалом значноперевищувала Радянський Союз, на початку війни мала перевагу в живій силі й техніці (армія Німеччинита її союзників, що виступила проти СРСР, налічувала 5,5 млн солдатів і офіцерів, у той час як радянськівійська – 2,9 млн). Воєнні дії. Друга половина 1941 р. характеризуються важкими, кровопролітними боями натериторії Уукраїни. Осболиво жорстокою була боротьба за столицю України. Оборона Києва, яка тривала з7 липня до 26 вересня 1941 р., відволікала значні сили ворога. Німецьким арміям вдалося оточити великеугруповання захисників Києва: у полон потрапило понад 665 тис. солдатів і офіцерів, було знищенокомандування Південно-Західного фронту. Причиною такої трагедії стали прорахунки вищого військовогокомандування, те, що Сталін не давав згоди на відведення військ.Ціною величезних жертв, героїчного опору народу план «блискавичної війни» був зірваний.Оборона Одеси тривала з 5 серпня до 16 жовтня 1941 р., оборона Севастополя – з 30 жовтня 1941 р. до 4липня 1942 р. Після розгрому Південно-Західного фронту основні сили ворог кинув на Москву, де з 30вересня по 5 грудня точилися важкі оборонні бої. 5-6 грудня радянські війська перейшли в контрнаступ,розгромивши німців і відкинувши їх на захід на 100-250 км. Перемога під Москвою остаточно поховалагітлерівський план бліцкригу, розвіяла міф про непереможність вермахту.Успіх під Москвою Сталін вирішив використати для розвитку загального наступу і дав указівкупро проведення численних розрізнених наступальних операцій. Погано продумані й слабко забезпечені вматеріально-технічному відношенні, всі вони були невдалими. Трагічні наслідки мала наступальнаоперація під Харковом у травні 1942 р.: загинуло три армії, у полон потрапило 240 тис. солдатів і офіцерів.Трагічно завершилася і спроба розгромити гітлерівців у Криму.Поразки в Україні різко змінили воєнно-стратегічну ситуацію, ініціатива знов перейшла до рукворога. У червні 1942 р. німецькі війська великими танковими з'єднаннями за підтримки авіації почалинавальний наступ на воронезькому напрямку. Наслідком цього був прорив фронту вглиб на 200-400 кмпротяжністю 600-650 км. 22 липня 1942 р. після захоплення міста Свердловська Ворошиловградськоїобласті гітлерівці остаточно окупували всю територію Української РСР, яка знаходилась в окупаціїпротягом одного року й одного місяця.

Поиск по сайту: