З кінця 20-х років політика українізації почала гальмуватися, що пояснювалося офіційною владою небезпекою націонал-ухильництва і націоналізму

47.Індустріалізація в Україні і її наслідки.

У 1920-ті рр. за темпами промислового розвитку СРСР суттєво відставав від передових країнЄвропи. ВКП(б) узяла курс на «побудову соціалізму в окремо взятій країні», перетворення СРСР наіндустріальне суспільство. У грудні 1925 р. на XIV з'їзді ВКП(б) було оголошено курс на проведенняіндустріалізації. XV з'їзд ВКП(б) грудень (1927.) затвердив директиви першого п'ятирічного плану (1928- 1932 рр.), в якому підтверджувалася генеральна лінія на прискорення індустріалізації народногогосподарства. Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на створення великого машинного виробництваі прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння і зміцнення обороноздатностікраїни. Метою індустріалізації було технічне переозброєння економіки и перетворення СРСР з аграрноївідсталої країни на високорозвинену промислову державу.Причини проведення індустріалізації:– необхідність створення матеріально-технічної бази для економічної самостійності країни за умовворожого оточення і можливої економічної ізоляції;– прагнення влади до зміни соціально-класової структури населення в бік збільшення кількісногоскладу робітничого класу.Проведення індустріалізації мало низку труднощів:– країна могла розраховувати тільки на внутрішні джерела фінансування;– суттєво бракувало кваліфікованих кадрів.– однією з головних вад проведення індустріалізації було й те, що вона почалася не з легкої, а зважкої промисловості, а також мала надзвичайно прискорені темпи.Джерела індустріалізації:– інвестиції у важку промисловість за рахунок легкої та харчової;– примус населення до придбання облігацій державної позики;– збільшення випуску й продажу горілчаних виробів.– продаж за кордон нафти, газу, деревини, хутра за низькими цінами.– використання позаекономічних примусів до праці (соціалістичні змагання, стаханівський рух,неоплачувана праця на суботниках, недільниках).– широке використання праці в'язнів;– жорсткий режим економії бюджетних коштів.Індустріалізація в Україні здійснювалася відповідно до п'ятирічних планів розвитку народногогосподарства й мала свої особливості:– інвестування в промисловість республіки, особливо в початковий період індустралізації,значної частини загальносоюзних коштів. За роки першої п'ятирічки в розвиток промисловості Українибуло інвестовано понад 20% загальносоюзних капіталовкладень;– побудова і реконструкція в Україні на початку індустріалізації великих промислових об'єктів.У 20-30-ті роки в промисловості СРСР основними вважалися 35 об'єктів, серед них в Україні знаходилося7 новобудов і 5 докорінно реконструйованих підприємств. У роки першої п'ятирічки (1928-1932 рр.) булозбудовано заводи «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», Харківський тракторний завод, у наступніп'ятирічки – Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування та іншіпідприємства;– нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки. У роки першоїп'ятирічки з 1500 промислових підприємтсв, що споруджувалися в СРСР, 400 (26,7%) будувалося вУкраїні, у другій п'ятирічці відповідно 4500 і 1000 (22,2%), у третій – 3000 і 600 (20%) заводів;– поява в промисловому комплексі України нових галузей: електрометалургія, кольорова металургія,хлібопекарська, комбікормова, молочна, маслопереробна галузі та інші;– значне відставання модернізації легкої та харчової промисловості від важкої індустрії. У першійп'ятирічці у важку індустрію України передбачалося вкласти 87,5% асигнованих коштів, а в легку тахарчову – лише 12,5%;– темпи витіснення приватного сектора в економіці України були вищими, ніж в СРСР загалом.Підсумки індустріалізації:– республіка з аграрної перетворилася на індустріально-аграрну;– зміцнилась обороноздатність країни;– відбулися структурні зміни в промисловості: перевага була віддана не легкій, а важкійпромисловості.– було ліквідовано безробіття, але знизився життєвий рівень населення (інфляція, картковасистема, нестача товарів широкого вжитку);– було установлено монополізм державної власності;– відсутність конкуренції та матеріальної зацікавленості призвели до сповільнення темпіврозвитку економіки;– створено нову модель керівництва економікою — адміністративно-командну.

Поиск по сайту: