Рух опору на окупованій території України

Із перших днів окупації на території України розгорнулася антифашистська боротьба. Існували двітечії руху Опору: радянська і націоналістична.Військова доктрина Радянського Союзу припускала ведення війни малою кров'ю на чужійтериторії. Тому партизанська війна вважалася недоцільною, і в 1930-ті рр. було ліквідовано партизанськібази в прикордонних районах.Фашисти дуже швидко просувалися Україною, тому в їхньому тилу залишилися цілі підрозділирадянських військ. Саме ці підрозділи стали базою радянського партизанського руху. Організаційнеоформлення радянського партизанського руху відбулося у 1941-1942 рр. З початком війни на територіїУкраїни були залишені для боротьби в німецькому тилу 3500 партизанських загонів і диверсійних груп, вяких налічувалося, за різними підрахунками, від 200 до 600 тис. чол. 30 травня 1942 р. для координаціїпартизанського руху було створено Центральний штаб партизанського руху, а через місяць – Українськийштаб партизанського руху на чолі з Т.Строкачем.Основні райони боротьби партизанів – Полісся, Чернігівщина, Сумщина. Діяльність партизанськихзагонів як правило підпорядковувалася та узгоджувалася з потребами фронту: диверсії на залізницях, ударипо воєнним об’єктам, розвідка, допомога в переправі через річку тощо.У перший рік війни дії партизан і підпільників мали неорганізований характер, бракувалопідготовлених командних кадрів і фахівців. У 1941 р. партизани мали на озброєнні тільки гвинтівки,карабіни, револьвери, пляшки із запалювальною сумішшю. Вибухівки й мін було обмаль. Більшістьпартизанів захоплювали зброю у ворога. У з'єднанні С. Ковпака трофейна зброя складала 80 % усьогоозброєння. Пізніше чпартизанський рух значно розширився, підвищилася його ефективність. Так,наприкінці 1942 р. в німецькому тилу вже діяли великі добре озброєні партизанські з’єднання підкерівництвом О.Федорова, С.Ковпака, О.Сабурова, М.Наумова. Особливої активності дії партизанів набулиу 1943 р. під час так званої „рейкової війни”: цього року вони в окупаційній зоні підірвали 3688 ешелонів,1469 залізничних мостів.Партизани діяли активно, самовіддано, організовували диверсії, знищували окупантів, велиагітацію серед населення. Однак ефективності їхніх дій заважала позиція Й. Сталіна. Він не довірявактивним діям народних мас. Центральний штаб партизанського руху кілька разів розформовували, а всічні 1944 р. його було повністю ліквідовано.Найбільше піднесення партизанського руху припадає на початок 1944р. у Вінницькій,Житомирській, Кам'янець-Подільській, Кіровоградській, Тернопільській і Чернівецькій областях. У містах іселах України діяло комуністичне й комсомольське підпілля («Молода гвардія», місто Краснодон;«Партизанська іскра», село Кримки Миколаївської області та ін.).Представники націоналістичного руху у роки війни намагалися відновити незалежність України.Вони воювали і проти фашистів, і проти радянських військ. Політичним центром націоналістичного рухубула ОУН.До початку війни ОУН співробітничала з німцями. У німецькій армії був утворений Легіонукраїнських націоналістів. Керівництво ОУН розраховувало на сприяння Німеччини у відновленніукраїнської державності. Проте, спроба проголошення у Львові 30 червня 1941 р. самостійної українськоїдержави не була підтримана Німеччиною. Гестапо заарештувало всіх членів новоствореного уряду на чоліз Я.Стецьком, а також керівника радикального крила ОУН С.Бандеру. Проти ОУН розпочалися репресії. У відповідь керівники ОУН почала створювати партизанські загони, які в жовтні 1942 р. об'єдналися підназвою Українська повстанська армія.УПА розраховувала лише на власні сили і підтримку місцевого населення. Мережа оунівськогопідпілля охопила передусім західні райони України. Українська повстанська армія та інші загони, підпілляОУН переважно діяли як самооборона населення: витіснення окупаційної адміністрації і створенняукраїнської; захист населення від сваволі німців; зрив спроб вивозу до Німеччини продовольства, робочоїсили; проведення оборонних боїв з карателями. Напади на воєнні об’єкти здійснювалися в основному зметою оволодіння зброєю.Партизанські дії УПА були спрямовані проти німців та їхніх союзників, польських військовихформувань і населення, вони активно воювали проти радянських партизанських загонів, а згодом іпідрозділів Червоної армії. Зокрема, лише у жовтні-листопаді 1943 р. УПА провела 47 боїв проти німців і54 бої проти радянських партизанів. Кількість членів УПА за різними даними становила від 30 тис. до 100тис. бійців.Із приходом Червоної армії в Західну Україну радянське командування для боротьби з УПАстворило окрему армію НКВС. Боротьба сторін продовжувалася до середини 1950-х рр. і мала надзвичайножорстокий характер.

Поиск по сайту: