Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності

Державне будівництво незалежної України ускладнювалося відсутністю відповідної законодавчоїбази, перш за все нової Конституції, відповідно до якої необхідно було розробляти й приймати всі іншінормативно-правові акти. Конституція УРСР 1978 р. залишалася діючою до 1996 р., до неї в умовахрозбудови самостійної держави було внесено понад 200 поправок. Закони, які приймалися, нерідкосуперечили чинній Конституції, що підривало принципи законності.Основними державотворчими подіями й процесами в незалежній Україні були:– заміна назви «Українська Радянська Соціалістична Республіка» на назву держави «Україна»(Закон від 17 вересня 1991 р.);– визначення правового статусу населення Законом від 8 жовтня 1991 р. «Про громадянствоУкраїни»: громадянство України надавалося всім, хто проживав на її території, не був громадянином іншоїдержави і не заперечував проти прийняття українського громадянства;– прийняття Закону «Про Державний кордон України» (4 листопада 1991р.), якимвстановлювалися кордони, порядок їх охорони і перетину;– прийняття Верховною Радою «Декларації прав національностей України» (1листопада 1991 р.), уякій підкреслюється, що Україна гарантує всім народам, національним групам, громадянам, щопроживають на її території, рівні економічні, політичні, соціальні й культурні права;– формування Збройних сил на основі Закону «Про збройні сили України» (6 грудня 1991 р.) івоєнної доктрини України (19 жовтня 1993 р.), яка базується на без'ядерному статусі України, принципірозумної достатності озброєння, відмові від визнання будь-якої країни потенційним противником;– створення Служби безпеки України (СБУ), компетенція якої полягає у захисті державногосуверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного та оборонногопотенціалу України, у боротьбі з організованою злочинністю у сфері управління й економіки;– затвердження Верховною Радою державної символіки України (січень-лютий 1992 р.):Державний Герб (тризуб), Державний Прапор (синьо-жовтий), Державний Гімн (музика МихайлаВербицького (1815-1870 рр.) до національного гімну «Ще не вмерли України...», текст Павла Чубинського(1853-1884 рр.);– створення Національного банку України, української фондової біржі, посольств і консульств,експортно-імпортних організацій;– формування трьох гілок влади – законодавчої, виконавчої і судової, відповідних владнихінститутів;– формування багатопартійної системи; розробка й прийняття нині діючої Конституції України(1996 р.).

Соціально-економічний розвиток України на сучасному етапі.

В економічному розвитку сучасної України мають місце як негативні, так і позитивні тенденції. Основними проблемами є реформування промисловості і сільського господарства, забезпечення стабільного зростання виробництва, створення надійної системи соціального захисту, інтеграція в європейське і світове співтовариство.

Нинішні позитивні тенденції в розвитку економіки держави пов'язують з припиненням падіння промислового виробництва. Стабілізація відбувається в основному за рахунок експорт орієнтованих та базових галузей.

Поиск по сайту: