АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види загальновійськового бою та їх характеристика

Читайте также:
  1. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  2. Архитектурные школы XII в. на территории Беларуси. Общая характеристика.
  3. В29. Система мирных средств разрешения международных споров: краткая характеристика.
  4. В52. Совет Европы: общая характеристика.
  5. Варварские королевства. Общая характеристика.
  6. Види економічних циклів за тривалістю, їх характеристика.
  7. Виды насилия, их характеристика. Признаки и последствия насилия над ребенком.
  8. Виды периферийного оборудования компьютера, их краткая характеристика.
  9. Виды предприятий и их характеристика.
  10. Византийское искусство XI – XII вв. Общая характеристика. Основные произведения.
  11. Водная среда жизни и ее характеристика. Классификация гидробионтов

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ. З початком війни оборона буде найважливішим і найбільш розповсюдженим видом бою.

Оборона - здійснюється навмисно або змушено з головною метою – відбити наступ противника; нанести йому втрати; утримати важливі райони місцевості; створити умови для переходу своїх військ у наступ.

Вона буде широко застосовуватися не тільки з початком, але і в ході війни. Однак, однією обороною досягти перемоги неможливо.

Оборона - в залежності від бойового завдання. наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості може бути позиційною і маневреною.

Позиційна оборона – основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає головній меті оборони і ведеться шляхом нанесення максимальних втрат противнику в ході стійкого утримання підготованих до оборони районів місцевості. Цей вид оборони застосовується на більшості напрямків, і передусім там, де втрата території недопустима.

Маневрена оборона – застосовується з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених і ешелонованих вглиб рубежах у поєднанні з короткими контратаками.

Вона допускає залишення частини території.

У ході маневреної оборони частини (підрозділи) у взаємодії з іншими підрозділами змушують противника наступати в напрямку, на якому підготована стійка позиційна оборона, або противник затягується в район, який забезпечує вигідні умови для його розгрому контратаками.

Оборона може застосовуватися навмисно або вимушено. Вона може підготовлятися завчасно до початку бойових дій або організовуватися в ході бою.

Перехід до оборони може здійснюватися в умовах відсутності зіткнення з противником і або безпосереднього зіткнення з ним.

Підрозділи повинні стійко обороняти свої позиції навіть в умовах повного оточення і відсутності тактичного зв’язку із сусідами. Вони не мають права залишати їх і відходити без наказу старшого командира.

Наступ - проводиться з метою повного розгрому противника і оволодіння важливими районами (об’єктами) місцевості.

Найбільш типовим для військ з початком війни буде перехід в наступ в умовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, з положення оборони.

Наступ, в залежності від обстановки і поставлених задач, може вестися:

- на противника, що обороняється;

- на противника, який наступає;

- на противника, який відходить;

Наступ на противника, що обороняється, звичайно починається проривом його оборони і здійснюється з ходу або із положення безпосереднього зіткнення з ним. Особливості кожного способу переходу будуть розглянуті в наступних лекціях.

Наступ на противника, який наступає, ведеться шляхом зустрічного бою, а на противника, що відступає – шляхом його переслідування.

Наступ полягає в ураженні противника всіма засобами, які є, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ в глибину його бойового порядку, знищенні і полоненні його живої сили, захопленні озброєння, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості.

Розгром противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) досягається:

- вмілим застосуванням всіх засобів ураження;

- швидким використанням результатів ударів авіації і вогню артилерії;

- своєчасним нарощуванням зусиль в глибину;

- широким застосуванням охоплень, обходів та проведення атак у фланг і в тил противнику.

Наступ ведеться з повним напруженням сил, у високому темпі, безупинно вдень і вночі, в будь-яку погоду, при тісній взаємодії підрозділів всіх родів військ та спеціальних військ.

Підрозділи повинні вміло використовувати місцевість для маневру з метою швидкого виходу на фланги і в тил противнику, проведення рішучих атак, розчленування його бойового порядку і знищення по частинах.

Висновок: Мета загальновійськового бою полягає у розгромі тактичних угруповань противника і захопленні (утриманні) важливих районів місцевості. В залежності від поставлених цілей та способів їх досягнення, дії військ поділяються на оборону та наступ. Види бойових дій тісно пов’язані між собою. Будь-яка оборона включає в себе елементи наступу, а наступ – елементи оборони. Це потребує від командирів всіх ступенів швидкого орієнтування в обстановці і застосування таких способів дій, які забезпечують найкраще виконання поставлених задач.

Висновок до заняття: Сучасна військово-політична обстановка вимагає від майбутніх офіцерів систематичного і творчого вивчення сучасних засобів збройної боротьби та способів ведення бою в нових умовах, систематично удосконалювати уміння та бойову готовність військ, щоб бути готовими виступити на захист своєї Батьківщини.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

- визначається ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та дається загальна оцінка організації його проведення;

- зосереджується увага на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;

- оголошуються оцінки студентів за заняття, відзначаються не тільки кращі, а й ті, хто має гірші результати;

- даються відповіді на запитання студентів;

- доводиться під запис завдання студентам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;

- оголошується час і місце відпрацювання завдань (звітування за засвоєння матеріалів теми) тими студентами, які були відсутні на занятті;

- записується завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)