Сутність, зміст та складові частини сучасного загальновійськового бою, основні принципи та риси загальновійськового бою

Під сутністю сучасного загальновійськового бою слід розуміти те головне, що відрізняє його від інших явищ і процесів збройної боротьби і передусім від боїв, що велися під час попередніх воєн. В сутності бою закладений його внутрішній зміст, який виражається у єдності усіх його складових частин, елементів.

Бій à основна форма тактичних дій підрозділів, частин і з’єднань. Це організовані і узгоджені по цілі, місцю та часу удари, вогонь і маневр з’єднань, частин та підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі і протягом короткого часу.

Мета бою досягається могутніми ударами усіх видів зброї, активними і рішучими діями військ, які приймають у ньому участь, повним напруженням моральних і фізичних сил особового складу, його бойовою згуртованістю і непохитною волею до перемоги.

Зміст бою визначається передусім рівнем розвитку озброєння та військової техніки. Основним змістом сучасного загальновійськового бою є ядерні удари, якщо бойові дії ведуться із застосуванням ядерної зброї; вогонь звичайних засобів ураження; удар і маневр військ; радіоелектронне подавлення противника, його систем управління військами та зброєю.

Складовими частинами сучасного загальновійськового бою є удар, вогонь і маневр.

Удар à одночасне ураження угрупувань військ і об’єктів противника шляхом могутнього діяння на них усіма засобами або військами, які є в наявності.

Удари можуть бути, в залежності від застосовуваної зброї та сил, які приймають участь:

- ядерні; - вогневі; - удари військ.

Ядерний удар являє собою один або декілька ядерних вибухів, які проводяться на протязі невеликого періоду часу в інтересах вирішення тактичної задачі. Однак якою б могутньою не була ядерна зброя, нею одною не можна вирішити усіх завдань бою, та це і недоцільно.

Вогневі удари звичайних засобів ураження, міць і ефективність яких різко зросла, є важливим засобом завершення розгрому противника, якщо бій ведеться із застосуванням ядерної зброї, і основним засобом ураження його при веденні бойових дій без застосування ядерної зброї.

Сила вогневого удару – в узгодженому використанні вогню артилерії, ударів авіації, бойових вертольотів, ракет у звичайному спорядженні, а також вогню танкових, механізованих підрозділів і частин, повітряних десантів. Зрослі можливості вогневих засобів дозволяють успішно вести дальній вогневий бій.

Удар військ являє собою сполучення вогню та руху танкових, механізованих підрозділів і частин, повітряних десантів з метою завершення розгрому противника і оволодіння призначеним районом (рубежем, об’єктом). Сила удару атакуючих (контратакуючих) підрозділів (частин) визначається передусім вогневою могутністю їх озброєння.

Вогонь à один з основних засобів знищення (ураження) противника в бою на суші, на морі і в повітрі. Ефективність вогню досягається його зосередженням, раптовістю застосування, влучністю та вмілим управлінням.

Вогонь – ураження противника стрільбою з різних видів зброї. Він ведеться з метою знищення, подавлення, виснаження або руйнування його об’єктів. Він розрізняється:

- за тактичними завданнями, що вирішуються – на знищення, подавлення, виснаження, руйнування, задимлення (осліплення), освітлення тощо;

- за видами зброї – вогонь із стрілецької зброї, танків (танкових гармат і кулеметів), БМП (БТР), вогонь артилерії, мінометів, комплексів ПТКР, зенітних засобів тощо;

- за способами ведення – прямого, напівпрямого наведення, з закритих вогневих позицій тощо;

- за інтенсивністю стрільби – одиночними пострілами, короткими та довгими чергами, безперервний, кинджальний, методичний, залповий тощо;

- за напрямком стрільби – фронтальний, фланговий та перехресний;

- за способами стрільби – з місця, з зупинкою, з ходу тощо;

- за видами вогню – по окремих цілях, зосереджений, загороджувальний тощо.

Вогонь, міць якого різко зросла, підготовлює і супроводжує удар військ, крім того, він є невід’ємною частиною цього удару, яка забезпечує його розвиток, створює сприятливі умови для здійснення маневру.

Маневр à організоване пересування військ в ході бою з метою зайняття вигідного положення відносно противника і створення необхідного угрупування сил та засобів, а також перенос та перенацілювання (масування, розподіл) ударів і вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Він може здійснюватися військами, вогнем або ударами.

Поиск по сайту: