АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Класифікація витрат на виробництво продукції

Читайте также:
  1. Аграрне виробництво в національній економіці. Форми господарювання і земельні відносини
  2. Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, інші витрати та їх облік
  3. Аксіома про потенційну небезпеку. Класифікація небезпек
  4. Аналіз виконання договірних зобов’язань і реалізації продукції
  5. Аналіз витрат на 1 грн. продукції
  6. Аналіз відвантаження та реалізації продукції
  7. Аналіз обсягів і структури виробництва продукції
  8. Аналіз обсягу і асортименту продукції
  9. Аналіз якості продукції
  10. Будова та класифікація білків
  11. Бюджет, його доходи і видатки. Бюджетна класифікація
  12. В) відношення затрат ресурсів на виробництво певної кількості про-

ПЛАН

Класифікація витрат на вироюництво продукції

Управління витратами

Система управління витратами - САМОСТ

Формування і контроль витрат за місцями та центрами відповідальності - САМОСТ

Визначення критичного обсягу випуску певної продукції

3. Планування собівартості продукції Зміст і методика обчислення кошторису виробництва

Калькулювання, методика обчислення статей калькуляції

Ціноутворення на підприємстві

6.1.Поняття, роль і функції ціни в ринковій економіці. САМОСТ

6.2.Види цін та сфери їх застосування.

6.3.Методи встановлення ціни: собівартість плюс прибуток; забезпечення фіксованої величини прибутку; за рівнем поточних цін (конкуренції); за рівнем попиту тощо.

6.4.Система знижок і доплат до ціни.

6.5.Державне регулювання ціноутворення.

6.6.Шляхи вдосконалення ціноутворення на продукцію (послуги) в Україні.

 

 

Класифікація витрат на виробництво продукції

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети, для їх рахунку, планування й аналізу на підприємстві використовується Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. ТАБЛ. ВИТРАТИ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

В певному періоді витрати визнаються одночасно з доходом, для отримання якого вони були здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Собівартість продукції — це грошова форма витрат на підго­товку виробництва та виготовлення продукції, характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже, і рівень техніки, технології та організації виробництва.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), що була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальвиробничих витрат і наднормативних виробничих витрат. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Відповідно витрати на виробництво продукції класифікуються за певними ознаками:

ТАБЛ. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

За місцем виникнення витрати на виробництво групуються за вироб­ництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів вироб­ництво поділяється на основне та допоміжне (підсобне).

До основного виробництва належать цехи, дільниці, що беруть без­посередню участь у виготовленні продукції.

Допоміжне (підсобне) виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва; виконання робіт по ремонту основних за­собів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, тарою, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енерге­тичні, паросилове господарство, компресорні, тарні, транспортні та інші підрозділи.

Усі витрати на виробництво входять до собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями), груп однорідних виробів, типових представників виробів, напівфабрикатів.

За єдністю складу витрати поділяються на

- одноелементні - складаються з одного елементу витрат

- ком­плексні — з кількох економічних елементів.

За калькуляційними ознаками види витрат поділяються на

- Економічні елементи ТАБЛ ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТ) БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 16 "ВИТРАТИ" ст.21 - 26

- Статті калькуляції - ТАБЛ СТАТТІ КАЛЬКУЛЯЦІЇ

Статті калькуляції "показують" як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції — одні витрати показуються за їх ви­дами (елементами), інші — за комплексними статтями (включають де­кілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.

За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяють­ся на прямі та непрямі. ТАБЛ СТАТТІ КАЛЬКУЛЯЦІЇ

Прямі це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до пев­ного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окре­мого виду продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці тощо), які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.

Непрямі витрати витрати, що не можуть бути віднесені безпосе­редньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництво^ кількох видів продукції (загальновиробничі), що входять до виробничоі(собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утво­рюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, цщ включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональной роллю у виробничому процесі.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат вони поді­ляються на змінн і та постійні. ТАБЛ СТАТТІ КАЛЬКУЛЯЦІЇ

До змінних належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

Змінні витрати включають витрати на сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим виробництвом продукції (виконанням робіт, наданням послуг), з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші витрати.

Постійні — це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.

До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

За календарними періодами витрати на виробництво поділяються на поточні, довгострокові та одноразові.

Поточні це постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Довгострокові витрати — це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту), тобто контракту, який не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців із моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Одноразові, тобто однократні витрати, або витрати, які здійснюються один раз (із періодичністю більш ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

За доцільністю витрачання витрати поділяються на продуктивні та непродуктивні.

Продуктивні - витрати, передбачені технологією та організацією виробництва.

Непродуктивні не обов'язкові витрати, що виникають у результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.

За визначенням відношення до собівартості продукції розрізняють витрати на продукцію та витрати періоду.

Витрати на продукцію це витрати, пов'язані з виробництвом. У виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація основних засобів тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції.

Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг). ТАБЛ СТАТТІ КАЛЬКУЛЯЦІЇ

Витрати періоду це витрати, що не входять до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати.

Заведено розрізняти витрати загальні (сукупні) та витрати на одиницю продукції.

Загальні витрати — це витрати на весь обсяг продукції за певний період. їхня сума залежить від тривалості періоду й кількості виготовленої продукції.

Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серіями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як індивідуальні.

Оскільки витрати є функцією обсягу виробництва з певною еластичністю, існує поняття граничних витрат.

Граничні витрати характеризують їхній приріст на одиницю приросту обсягу виробництва,

 

Сг= ∆С / ∆ В

 

де Сг — граничні витрати; С — приріст загальних витрат; В—приріст обсягу продукції на одиницю його натурального виміру


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.)