Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Ліквідність – спроможність окремих видів майнових цінностей швидко перетворюватися у грошові кошти.

Ліквідність підприємства – спроможність перетворювати свої активи в гроші для здійснення необхідних поточних платежів, своєчасного погашення боргових зобов’язань.

Платоспроможність підприємства – спроможність своєчасно і повністю розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Ліквідність необхідна і обов’язкова умова платоспроможності.

Активи підприємства в залежності від рівня їх ліквідності умовно ділять на такі групи:

1) Найліквідніші активи (А₁)

2) Активи, що швидко реалізуються (швидколіквідні активи) (А₂)

3) Активи, що повільно реалізуються (повільноліківдні активи) (А₃)

4) Активи, що важко реалізуються (важко ліквідні активи) (А₄).

Пасиви балансу залежно від рівня строковості погашення зобов’язань групуються так:

1) Термінові (негайні) пасиви (П₁)

2) Короткострокові пасиви (П₂)

3) Довгострокові пасиви (П₃)

4) Постійні пасиви (П₄)

Для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства зазвичай використовують такі основні прийоми:

– аналіз ліквідності балансу;

– оцінка відносних показників ліквідності та платоспроможності.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розташовані в порядку її спадання, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою строковості і розміщення в порядку збільшення термінів погашення зобов’язань. Для визначення ліквідності групи активів і пасиві зіставляють між собою.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А₁≥ П₁; А₂≥ П₂; А₃≥ П₃; А₄≤ П₄

Зіставлення груп активу і пасиву А₁- П₁ і А₂- П₂ дає змогу виявити так звану поточну ліквідність підприємства, яка свідчить про поточну його платоспроможність (неплатоспроможність).

ЇЇ можна визначити і за формулою:

П_п=ФІ_д^ук+ФІ_д^і+ФІ_п+ГК_н+ГК_і-ПЗ,

де ФІ_д^ук – довгострокові фінансові інвестиції;

ФІ_д^і – інші довгострокові фінансові інвестиції;

ФІ_п – поточні фінансові інвестиції;

ГК_н і ГК_і – грошові кошти та їх еквіваленти в національній і іноземній валюті;

ПЗ – поточні зобов’язання.

Якщо значення показника додатне, то підприємство вважають платоспроможним, від’ємний результат свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства.

Для якісної оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства крім аналізу ліквідності балансу проводять розрахунок і аналіз сукупності відносних аналітичних показників – фінансових коефіцієнтів ліквідності.

1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який вказує на термінову спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов’язаннях розраховується за формулою:

,

В зарубіжній аналітичній практиці оптимальною вважається ситуація, коли значення показника дорівнює 0,2-0,3; у вітчизняній – нормативи ліквідності не розроблені, однак теоретично достатнім вважається значення коефіцієнта більше за 0,2-0,35.

2) Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття), вказує на спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов’язаннях за рахунок усіх поточних активів і розраховується за формулою:

,

Значення цього показника в зарубіжній практиці вважають нормальним в межах 1,0-2,0. Згідно з розробленими в Україні методиками аналізу фінансового стану:

а) значення коефіцієнта покриття в межах 1,0-1,5, свідчить про те, що підприємство своєчасно повертає борги;

в) критичне значення коефіцієнта покриття прийняте на рівні 1,0;

г) при значенні коефіцієнта покриття меншому за 1,0, підприємство має неліквідний баланс.

3) Проміжний коефіцієнт ліквідності розраховується за формулою:

,

Оптимальним вважається значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1,0. На підприємствах європейських країн середнє значення коефіцієнта критичної ліквідності перебуває на рівні 0,8-0,9. У практиці багатьох вітчизняних підприємств прийнятним є значення показника, що перевищує 0,7-0,8.

Поиск по сайту: