Причини інфляції. Наслідки нерегульованої інфляції для національної економіки

3.1. Замена старых радиаторов отопления на современные (либо промывка радиаторов отопления).

3.2. Установка терморегулирующих кранов на входе каждого радиатора отопления;

3.3. Установка радиаторных распределителей.

3.4. Установка смесителей с функцией распыления воды. Экономное использование воды. Установка санитарной техники с возможностью выбора оптимального объема используемой воды.

3.5. Замена обычных ламп накаливания на энергосберегающие.

3.6. Экономное пользование электроэнергией в быту:

– применение энергоэффективной бытовой техники класса А, А+, А++;

– своевременное выключение освещения и электроприборов (не оставлять электроприборы включенными в режиме ожидания);

– соблюдение правил размещения и пользования холодильником;

– очистка бытовых электронагревательных приборов от накипи.

3.7. Восстановление системы рециркуляции горячего водоснабжения.

[1] Включается в состав общего имущества после приобретения права общей долевой собственности на земельный участок в соответствии с действующим законодательством

Причини інфляції. Наслідки нерегульованої інфляції для національної економіки.

Незалежно від стану грошової сфери товарні ціни можуть підніматися в наслідок змін в динаміці виробничої праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень в динаміці виробництва, монополізації ринка, державного регулювання економіки, введення нових податків, зміна конюктури ринку, дія зовнішньо економічних зв’язків, стихійних лих і т.д. Отже ріст цін викликаються різними причинами. Але не всякий ріст цін - інфляція. Серед вище згаданих причин росту цін важливо виділити справді інфляційні.

Так ріст цін, пов’язаний з циклічними коливаннями конюктури, неможна назвати інфляційним. По мірі проходження різних фаз циклу (особливо в його «класичній» формі характерній для ХІХ - початку ХХ століття) буде мінятися і динаміка цін. Їх підвищення в період буму і змінюється їх падінням в фазах кризи й депресії і знову ростом в фазі пожвавлення. Підвищення продуктивності праці, при інших незмінних умовах, повинно привести до зниження цін. Інша справа - якщо підвищення продуктивності праці супроводжується випереджуючим це підвищення ростом заробітної плати. Таке явище називається інфляцією витрат. Стихійні лиха не можуть бути причиною інфляційного росту цін. Так, якщо в результаті повені в якій-небуть місцевості зруйновані дома, то, очевидно зростуть ціни на будівельні матеріали. Це буде стимулювати виробників будівельних матеріалів розширити пропозицію своєї продукції і по мірі насичення ринка ціни почнуть падати. Що ж можна віднести до дійсно інфляційних причин росту цін? Назвемо найважливіші із них.

По - перше, це диспропорційність, або незбалансованість державних витрат і доходів, що розвивається в дефіциті держбюджета. Якщо цей дефіцит фінансується за рахунок активного використання «друкарського верстата» це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції.

По-друге, інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки. Так, непродуктивне використання національного доходу на воєнні цілі означає не тільки втрату національного богацтва. Одночасно військові витрати створюють додатковий платоспроміжний попит, що веде до збільшення грошової маси без відповідного товарного покриття, збільшення військових витрат є однією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету і збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава збільшує грошову масу.

По-третє, з зростанням «відкритості» економіки тої чи іншої країни, все більшим втягуванням її в мирогосподарські зв’язки збільшують небезпечність «імпортованої» інфляції.

По-четверте, інфляція набуває само підтримуючий характер в результаті інфляційних очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливо виділяють цей фактор, що подолання інфляційних очікувань населення і виробників - найважливіше (якщо не головне) завдання антиінфляційної політики.Безліч причин інфляції відмічається в практично у всіх країнах. Але комбінаційна залежність від конкретних економічних факторів. Так, зразу після Другої світової війни в Західній Європі інфляція була зв’язана з гострим дефіцитом багатьох товарів. В наступні роки головну роль в розкачиванні інфляційного процесу почали грати державні витрати, співвідношення «ціна - заробітна плата», перехід інфляції з інших держав і деякі інші фактори.

Всі види інфляції мають значні економічні і соціальні наслідки для всіх господарських суб'єктів. Ці наслідки складні і всілякі. Невеликі її темпи сприяють зростанню цін і норми прибули, будучи, таким чином, чинником тимчасового пожвавлення кон'юнктури. У міру поглиблення інфляція перетворюється на серйозну перешкоду для відтворення, загострює економічну і соціальну напруженість в суспільстві.

Галопуюча інфляція дезорганізовуватиме господарство, завдає серйозного економічного збитку як крупним корпораціям, так і дрібному бізнесу, перш за все із-за невизначеності ринкової кон'юнктури. Інфляція утрудняє проведення ефективної макроекономічної політики. До того ж нерівномірне зростання цін підсилює диспропорції між галузями економіки, спотворює структуру споживчого попиту. Ціна перестає виконувати свою головну функцію в ринковому господарстві. Інфляція активізує втечу від грошей до товарів, перетворюючи цей процес на лавиноподібний, загострює товарний голод, підриває стимул-реакції до грошового накопичення, порушує функціонування грошово-кредитної системи, відроджує бартер.

Високі темпи зростання загального рівня цін негативним чином впливають і на фіскальну систему із-за так званого ефекту Танзі-Олівера, латиноамериканські економісти звернули увагу на цей ефект в 70-х р. XX століття. Річ у тому, що інфляція знецінює вступи від оподаткування. Так, якщо податки нараховуються, наприклад, в III кварталі, а виплачуються в IV кварталі року, то при гіперінфляції падає реальне значення податкових вступів до бюджету. Інфляція має і соціальні наслідки, вона веде до перерозподілу національного доходу, є як би надподатком на населення, що обумовлює відставання темпів зростання номінальною, а також реальної заробітної плати від різко зростаючих цін на товари і послуги. Збиток від інфляції терплять всі категорії найнятих робітників, особи вільних професій, пенсіонери, рантьє, доходи яких або зменшуються, або зростають темпами меншими, ніж темпи інфляції.

Вплив інфляції на розподіл доходу. Разом із зростанням цін підвищуються абсолютні розміри отримуваного доходу. Номінальний дохід - це та кількість грошей, які отримує людина у вигляді заробітної плати, пенсій і так далі Реальний дохід - це та кількість товарів і послуг, які можна придбати на номінальний дохід. На наступній стадії знецінення зачіпає заробітні плати, які зростають повільніше, ніж ціни. В результаті скорочується мотивація до праці. Робоча сила, намагаючись зберегти колишній рівень життя, переміщається в більш прибуткові сектори економіки, а що відбувається в результаті скорочення реального виробництва стимулює подальше зростання цін.

При розвитку інфляції вкладники вимушені шукати засоби захисту своїх заощаджень у вигляді покупки високодоходних коштовних паперів, іноземної валюти або матеріальних цінностей - споживчих товарів тривалого користування, коштовностей, антикваріату, предметів мистецтва, нерухомості і так далі. Очевидно, що далеко не всі можуть набувати коштовностей і антикваріату. Велика частина населення вимушена зменшити заощадження, забезпечивши ними фінансування поточного вжитку. Черговий наслідок інфляції - нестабільність і недостатність економічної інформації, що заважають складанню бізнес - планів. Ціни є головний індикатор ринкової економіки. Цінова інформація - головна для бізнесу. У ході ж інфляції ціни постійно міняються, продавці і покупці товарів все частіше помиляються у виборі оптимальної ціни. Падає упевненість в майбутніх доходах, населення втрачає економічні стимул-реакції, знижується активність бізнесу. Наступний наслідок інфляції - реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного відсотка зростання інфляції.

Форми міжнародного руху капіталів,міжнародний кредит та іноземне інвестування. Діяльність міжнародної фінансово-кредитних організацій у забезпеченні міжнародного руху капіталів. Платіжний баланс країни.

Міжнародний рух капіталу (МРК) є однією з головних форм міжнародних економічних відносин. Це — переміщення капіталу між країнами світу в пошуку більш вигідної та прибуткової сфери застосування.

Головною формою руху капіталів є вивезення капіталу — одностороннє переміщення вартості в товарній (експорт машин, обладнання, напівфабрикатів) або грошовій формах за кордон із метою одержання підприємницького прибутку (інвестиції) або відсотка (кредит).