Регулювання радіоелектронної апаратури

Під регулювальними і налагоджувальними операціями розуміють комплекс робіт з доведення параметрів радіоелектронної апаратури до величин, відповідних вимогам технічних умов, і забезпечення допуску розкиду параметрів, який гарантує ефективне функціонування апаратури в умовах експлуатації.

Проведення регулювальних і налагоджувальних операцій необхідно, щоб усунути похибки при роботі з деталями, елементами, при роботі в операціях складання вузлів, в тому числі зумовлених заздалегідь, наприклад, при завищенні допусків на окремі параметри з метою зменшення собівартості виробів або неможливості реалізації необхідної точності. Регулювальні і настроювальні операції містять налагодження різних резонансних систем, електричних параметрів окремих вузлів і всієї апаратури в цілому, установку певних режимів блоків і вузлів, підгонку деяких елементів та інше. Регулювальні і настроювальні операції – це ряд операцій, що не змінюють схему і конструкцію виробу, а лише компенсують неточність виготовлення і складання елементів радіоелектронної апаратури та комплектуючих елементів.

Розрізняють експлуатаційне і виробниче регулювання. При дослідному виробництві процес регулювання може супроводжуватися частковою зміною схеми і конструкції зразка. У серійному виробництві процес регулювання розбивають на ряд простих операцій з попереднім регулюванням окремих складальних одиниць, що дозволяє скоротити трудомісткість робіт і оснастити процес регулювання спеціальними приладами. При регулюванні допускається метод передбаченого схемою підбору резисторів, конденсаторів і інших елементів. Підбір електронних, напівпровідникових, механічних приладів для отримання оптимальних параметрів не допускається. Регулювання проводять на спеціалізованих установках, за допомогою вимірювальних приладів або порівнянням дослідного виробу з еталонним зразком (метод електричного копіювання).

Технологічний процес регулювання радіоелектронної апаратури розбивають на ряд етапів.

На першому етапі виріб піддають трясінню на вібраційному стенді для виявлення нещільного з'єднання.

На другому етапі перевіряють правильність монтажу. Для цього попередньо складають карти або таблиці, що охоплюють всі ланцюги пристрою, який перевіряється.

На третьому етапі перевіряють режими роботи мікросхем, напівпровідникових приладів. Перевірку режимів починають з джерел живлення.

На четвертому етапі перевіряють функціонування пристрою в цілому і регулювання для отримання заданих характеристик за технічними умовами.

Види та перелік документації, необхідної для проведення регулювальних робіт, визначаються складністю виробу. Для виробів незначної складності регулювання можна проводити за електричною схемою з урахуванням вимог технічних умов. Для регулювання складних виробів створюють документацію, що виключає помилки і скорочує трудомісткість виконуваних робіт.

При регулюванні простих пристроїв також використовуються технологічні карти, в яких вказано методику і порядок регулювання, вимірювальну апаратуру, інструменти та інше. Найчастіше для регулювальних робіт використовують технологічну інструкцію, яка містить перелік вимірювальної та регулювальної апаратури, пристроїв та інструментів, методику процесу регулювання і його послідовність, характерні несправності та способи їх виявлення і усунення, порядок здачі відрегульованого вузла і вказівки з техніки безпеки.

Поиск по сайту: