Факультет Кафедра

Диспетчери по випуску (нарядники колон) спільно з начальниками колон (автозагонів) щодня (за три дні вперед і з коректуванням на наступну добу) формують наряд водіїв на роботу. Основою складання наряду служать маршрутні розклади руху, план виділення резервних автобусів, графіки змінності роботи водіїв, фактична наявність водіїв з урахуванням відпрацьованого ними годинника наростаючим підсумком з початку місяця і наявності у них дозволів працювати на певних маршрутах. Якість складання наряду характеризують забезпечення всіх виходів автобусів і рівність умов праці і відпочинку різних водіїв в цілому за місяць.

Рівність умов праці і відпочинку забезпечується відробітком всіма водіями місячного балансу робочого часу, приблизно однаковими переробками при виробничій необхідності, рівномірним чергуванням виходу на роботу і наданням часу на відпочинок. Рівні умови праці і відпочинку водіїв забезпечує чергування виходу на роботу в різні зміни. Типові графіки змінності водіїв для різних систем закріплення автобусів за водіями (табл. 6.5 і 6.6) забезпечують різні по тривалості робочі цикли. Повний цикл Ц, за який кожен водій працює однакове число разів на різних виходах в різні зміни і має рівне з іншими водіями число вихідних днів, визначають з умови

Ц = У (ОВ + ДВ + HP) Ar Nu

де В — число водіїв, закріплених за даною групою автобусів, чіл.; ОВ — число однозмінних виходів автобусів закріпленої групи за день в розрахунку в середньому на один автобус, ед.; ДВ — те ж, двозмінних выходов1, ед.; HP — число днів, коли автобуси групи не працюють на лінії в розрахунку в середньому на один автомобіль в день, ед.; Аг — число автобусів в закріпленій групі, ед.; Nu — розрахунковий коефіцієнт, рівний 1, якщо сума (ОВ + ДВ + НР) — ціле число, а якщо сума не рівна цілому числу, то підбирають таке найменше ціле число, при множенні на яке кожен доданок стає цілим числом.

Наприклад, для двухсполовинной системи Ц = 5(0 + 1 + 0) • 2 • 1 = 10 днів, а для здвоєної системи Ц = 2 • (0 + 6/7 + 1/7) 1-7=14 днів.

Неробочі дні водіїв підрозділяють на вихідні (дні щотижневого відпочинку), в які водії можуть притягуватися до наднормових робіт лише у виняткових випадках, і додаткові дні відпочинку, пов'язані з междусменными перервами (у такі дні водії можуть призначатися на наднормові роботи). У останньому випадку тривалість циклу може бути в 2 — 3 рази більше розрахунковою. Графіки змінності повинні забезпечувати тривалість циклу не більше 1 міс.

Практично потрібне більше число уранішніх змін, чим вечірніх, крім того уранішні зміни продолжительнее вечірніх. Це досягається модифікацією типових графіків змінності. У модифікованих графіках для частини автобусів передбачають періодичний вихід на лінію тільки в першу зміну, змінюють тривалість змін одного виходу. Число автобусів в цих групах доходить до 5, а число закріплюваних за ними водіїв — до 7.

Технічне обслуговування (ТО) автобусів забезпечують під час планових днів простою в АТО; для однозмінних автобусів — під час інших змін; для частини двозмінних автобусів — в нічний час; для автобусів з тривалими внутрішньозмінними перервами — під час цих перерв (зазвичай виконують ТЕ-1); підміною автобуса. Періодичність ТЕ визначається з урахуванням норм пробігів автобусів між ТО-1 і ТО-2. Наприклад, автобус, що має норми пробігу між ТЕ-1 5000 км. і ТЕ-2 20 000 км., працює на двозмінному виході, по якому розкладом руху встановлений добовий пробіг 250 км. Звідси потреба в ТЕ-1 виникає через 20 днів роботи автобуса (5000:250 = 20), а в ТЕ-2 — після 80 днів роботи.

У графіки змінності і наряд постійно вносять уточнення, викликані відпустками або хворобою водіїв, виконання ними суспільних обов'язків, відверненням на стажування і ін. У таких випадках призначають на відповідний вихід і робочу зміну іншого водія, що має в даний день додатковий день відпочинку, позначений в табл. 6.6 буквою «О», або автобуса, що простоює із-за знаходження, в ремонті. Графіки змінності і наряди водіїв на роботу можуть розроблятися на АРМ. Наряд оформляють у вигляді таблиці з вказівкою прізвища і табельного номера водія, часу виходу на роботу і тривалості зміни.

Підсумовуваний щомісячний облік робочого часу водіїв ведуть по путніх листах автобусів. Окремо враховують переробки кожного водія за поточний місяць.

Графіки змінності і наряд на роботу кондукторів і іншого лінійного персоналу складають аналогічно тому, як це робиться для водіїв.

Контрольні питання

1. Що таке технологія перевезень пасажирів, і які основні види технології застосовуються на автомобільному транспорті?

2. Які особливості розподілу відповідальності за рішення задач технологічної організації міських автобусних перевезень між органами і структурними підрозділами служби експлуатації в містах різної величини?

3. Який склад завдань технологічної організації міських автобусних перевезень?

4. Охарактеризуйте порядок нормування швидкостей руху автобусів на маршрутах. Які види швидкостей руху при цьому використовуються?

Яка суть і сфери використання хронометражного і розрахункового методів нормування швидкостей руху?

5. Як визначається потреба маршрутів в автобусах?

6. Як проводиться розподіл наявного парку автобусів по маршрутах?

7. Що таке режим праці і відпочинку водіїв, і які основні вимоги пред'являються до цього режиму?

8. Що таке виходи автобусів, і як проводиться визначення їх потрібного числа при різній змінності роботи?

10.Як проводиться графоаналітичний розрахунок режимів роботи виходів?

11.Що таке комбінований режим руху на маршруті, і в чому полягають особливості поостановочного, швидкісного, напівекспресного і експресного режимів руху?

12.Як проводиться розрахунок комбінованого режиму руху комбінаторним і оптимізаційним методами?

13.Які види розкладів руху використовують на автомобільному транспорті?

14.Які методи складання маршрутного розкладу руху застосовують на автомобільному транспорті?

15.У чому полягає суть графічного методу складання розкладу руху?

16.У чому полягає суть табличного методу складання розкладу руху?

17.У чому полягає суть трафаретного методу складання розкладу руху?

18.Охарактеризуйте автоматизовані методи складання маршрутних розкладів руху.

19.Які прийоми використовуються при складанні маршрутного розкладу руху?

20.Як здійснюється організація резервування рухомого складу на міських маршрутах?

21.Як проводиться розрахунок потреби в резервних автобусах для потреб внутрішньопаркової і лінійної диспетчеризації?

22.Як вирішується завдання раціональної дислокації резервних автобусів?

23.У чому полягає суть основних варіантів закріплення автобусів за водіями?

24.Як формуються графіки змінності водіїв автобусів?

Факультет Кафедра

Поиск по сайту: