Механічні з’єднувачі

Останнім часом механічні з’єднувачі набувають все більш широкого застосування. Це визначається цілим рядом переваг таких з’єднувачів з точки зору економічності та надійності.. Так за даними різних фірм, що випускають обладнання для ВОЛЗ, вартість одного механічного з’єднувача становить 20-40 USD, в той час, як вартість пристроїв для отримання зварних з’єднань ОВ становить 20-30 тисяч USD. Крім того, отримання з’єднань за допомогою механічних з’єднувачів займає не більше 3 хвилин і може виконуватись робітниками порівняно низької кваліфікації. Виконання ж зварних з’єднань потребує більшого часу і більш високої кваліфікації робітників. В той же час механічне з’єднання займає більше місця і потребує з’єднувальних муфт більших розмірів. Основними вимогами до механічних з’єднувачів є мінімізація втрат, забезпечення високої ремонтопридатності, спрощення монтажу. Для з’єднання ОВ на магістральних ВОЛЗ, де необхідна мінімізація втрат, використовуються з’єднувачі з загасанням не більше 0,3 дБ. Для відносно коротких ліній міжстанційного зв’язку, абонентських та локальних мереж можуть використовуватись більш прості і дешеві з’єднувачі з більшими втратами.

Існує досить велика кількість конструкцій механічних з’єднувачів різних фірм. Один з прикладів конструкції та зовнішній вигляд нероз’ємного механічного з’єднувача типу Fibrlok наведений на Рис. 2.12.

Рисунок 2.12 – Нероз’ємний механічний з’єднувач типу Fibrlok

З’єднувач складається з 3-х частин: пластмасо - алюмінієвої основи 1, металевого елемента 2 та пластмасової кришки 4. Оптичне волокно 3 уводять в з’єднувач через отвір 5 і кріплять натисканням на пластмасову кришку 4. Для оптичного узгодження ОВ, що з’єднуються, застосовується спеціальний імерсійний гель. Такий з’єднувач має загасання не більше ніж 0,2 дБ, дозволене зусилля на розтяжіння до 0,34 кг, діапазон робочих температур від мінус 40⁰ С до плюс 80⁰ С, час, що потрібен на виконання одного з’єднання не перевищує 3-х хвилин.

Роз’ємні механічні з’єднувачі використовуються там, де необхідні багаторазові з’єднання-роз’єднання ОВ, наприклад при підключенні ОВ до джерел і приймачів випромінювання, а також при необхідності багаторазових з’єднань ОВ між собою. Найбільш широке застосування отримали роз’єми штекерного типу. Основними елементами таких роз’ємів є два штекера-кінцевика, в яких закріплюється ОВ, та роз’ємна муфта, що з’єднує штекери. Неточності при виготовлені кожного з цих елементів викликають появу втрат в роз’ємі. Головними факторами, які викликають такі втрати є поперечне зміщення осей, кут між ними та френелівське відбиття. Для зменшення втрат торці ОВ шліфують та належним чином формують для забезпечення фізичного контакту. Приклади формування ОВ для забезпечення фізичного контакту наведені на Рис. 2.13: а - заокруглення, б - п’єдестал, в - виступаюче ОВ.

Рисунок 2.13 – Методи отримання фізичного контакту

Зовнішній вигляд деяких роз’ємних з’єднувачів наведені на рис. 2.14, а їх характеристики – в таблиці 2.2.

Рисунок 2.14 – Приклади конструкції роз’ємних оптичних з’єднувачів

Таблиця 2.2 – Характеристики з’єднувачів

Поиск по сайту: