Прокладання оптичного кабелю

При прокладанні ОК зазнає різноманітних механічних навантажень у всіх можливих площинах як статичного, так і динамічного характеру. В той же час відомо, що ОК має механічну міцність меншу ніж звичайний металевий кабель. Крім того механічні навантаження різного роду можуть привести до погіршання оптичних властивостей ОВ в ОК. Тому механічні навантаження, яких зазнає кабель при прокладанні не повинні перевищувати дозволених рівнів, для чого необхідно приймати додаткові запобіжні заходи і використовувати відповідне обладнання для забезпечення успішного прокладання. На стабільність параметрів ОК негативно впливають також мікро і макро вигини та місцеві залишкові механічні напруги, які можуть виникнути в процесі прокладання. Тому при прокладанні ОК необхідно забезпечувати відсутність залишкових механічних навантажень, а мінімально допустимий радіус вигину ОК повинен бути в діапазоні від 10 – кратного діаметру (при відсутності розтягуючих зусиль в місці вигину) до 20 – кратного (при їх наявності). При прокладанні ОК досить часто виникають пошкодження захисних оболонок внаслідок їх тертя. Найчастіше таке пошкодження виникає при протягуванні ОК в каналах кабельної каналізації. Для запобігання пошкодженню захисних оболонок необхідно використовувати спеціальні матеріали, знижувати швидкості протягування, обмежувати протягуючи зусилля. При прокладанні ОК, а також при його зберіганні необхідно попереджати можливість попадання вологи в середину кабелю. При цьому слід мати на увазі, що наявність гідрофобів та водоблокуючих компаундів не є повною перешкодою для розповсюдження вологи по кабелю.

Найбільш поширеними способами і умовами прокладання ОК які диктують технологічні особливості є такі:

1. Прокладання кабелів безтраншейним способом.

2. Прокладання кабелів у відкриту траншею.

3. Прокладання кабелів в каналах кабельної каналізації.

4. Прокладання кабелів в тунелях та колекторах.

5. Прокладання кабелів в захисній трубці.

6. Підвішування кабелів.

7. Прокладання кабелів вздовж залізниць.

8. Прокладання кабелю через водні перешкоди.

Прокладання кабелів без траншейним способом є одним із різновидів прокладання кабелю в грунт. Прокладання здійснюється спеціальним кабелеукладчиком. За допомогою ножа, який навішується на кабелеукладчик, в грунті прорізується вузька щілина, в яку укладається кабель. Кабель укладається розмотуючись з барабана, який кріпиться теж на кабелеукладчику. Ще один ніж загортає траншею в процесі руху кабелеукладчика. Кабелеукладчик виконується звичайно на базі гусеничних тракторів. Безтраншейний спосіб завдяки високій продуктивності та ефективності процесу є найбільш розповсюдженим.

При прокладанні кабелю у відкриту траншею, траншея відривається попередньо за допомогою екскаватора, як правило траншейного. В особливо складних умовах траншея риється вручну. Кабель укладається за допомогою спеціальних механізмів, які розміщуються або в спеціально обладнаному кузові автомобіля, або кабельного транспортера. В залежності від умов, кабель укладається або зразу на дно траншеї, або на її бровку з послідуючим укладенням в траншею вручну.

При затягуванні в канали кабельної каналізації необхідно, щоби сила тяги не перевищувала дозволену величину з метою попередження розриву кабелю або його оболонки. ОК протягують, як правило за допомогою барабанних лебідок. Зниження зусиль може бути досягнуто за рахунок зменшення тертя між кабелем або тросом та трубою кабельної каналізації при допомозі спеціальних мастил на основі мінеральних масел, використанням механізму обертання кабельного барабану та тягового тросу оптимальної конструкції, а також використанням допоміжних та проміжних тягових пристроїв.

Під тунелями і колекторами розуміються замкнуті підземні проходи прямокутної (1900х240 або 2700 або 3000 мм) та круглої форми (діаметр 3600 мм), що виконані з залізобетонних огороджувальних конструкцій. Тунель розглядається як споруда, що призначена головним чином для розміщення кабелів, а колектор дозволяє сумісне розміщення кабелів, водопроводів, тепло та паропроводів, труб каналізації. Для протягування ОК в колекторах та тунелях використовуються практично ті ж технічні засоби, що і при затягуванні кабелів в кабельній каналізації та укладці їх у відкриту траншею, а також додаткові пристрої у вигляді роликів, жолобів та інше. Після затягування кабель вручну укладається на консолі, що розташовані на контейнерах.

Прогресивний спосіб укладання кабелю в захисну трубку запропонувала англійська фірма Integral Network Systems – прокладання ОК в захистну трубку. Захисна трубка прокладається любим із розглянутих раніше способів. В середину трубки закачується спеціальне мастило, яке містить в своєму складі поліетиленові мікро кульки, що полегшують подальше затягування ОК. Затягування кабелю здійснюється задуванням за допомогою компресора і ковпачка, що кріпиться на кінці кабелі, що першим заводиться в трубку. Іноді затягування здійснюється за допомогою троса, який розміщується в трубці ще на стадії її виготовлення.

Ще на початку 70-х років ХХ століття почались роботи по розробці оптичних кабелів, пристосованих для підвищування на опорах, та технології їх прокладання. В наш час ці технології використовуються практично всіма електроенергетичними фірмами, залізничними та телекомунікаційними компаніями як в світі взагалі, так і в Україні зокрема. Тим не менше, дискусії щодо переваг та недоліків технологій підвішування оптичного кабелю на опорах не вщухають і досі. Розглянемо “за” та “проти” технологій підвішування оптичних кабелів на опорах.

Основною перевагою побудови ліній зв’язку із використанням підвішування оптичного кабелю на опори є значне скорочення будівельних та зниження експлуатаційних витрат.

Зниження будівельних витрат підвішувані ОК обумовлено можливістю виключення земляних робіт, особливо в тяжких грунтах IV-V категорій, на заболочених ділянках та ділянках із складним рельєфом, а також в міських умовах. Переваги метод підвішування ОК має при обладнанні переходів через глибокі судноходні річки, міські затоки, судноплавні канали. Переваги підвішування ОК при подоланні водних перешкод полягають у виключенні цілого комплексу підводних робіт, прокладці та заглибленню ОК. Метод підвішування ОК є ефективним в районах з низькою щільністю населення для організації абонентських ліній великої протяжності, по яким можна передавати всі види сучасного телекомунікаційного трафіку: інтернет, телефонія, передача даних та сигналів телерадіомовлення, сигналізація, дистанційний клімат-контроль та інше.

Крім економіко-технічних переваг, підвішування ОК має і суто економічні переваги, які полягають у можливості уникнути фактора росту цін на землю, що призводить до здорожчання реалізації проектів побудови лінійно-кабельних споруд в багатьох аспектах, в тому числі і в аспекті землевідвода.

Експлуатаційні витрати зменшуються за рахунок доступності ОК для вимірювань, ремонту, профілактичних робіт та інше без земляних робіт.

В той же час, не зважаючи на розглянуті переваги, зовнішній підвіс ОК на опори має і суттєві недоліки. Такий кабель зазнає значних впливів кліматичних, природних та техногенних чинників, які скорочують термін служби кабелю.

До таких чинників можна віднести температурні коливання. Для України такі коливання можуть становити від -40⁰С до +40⁰С, при чому скорочують срок служби не тільки сама температура (для більшості кабелів зазначений діапазон температур є робочим), скільки її коливання з досить частим великим часовим градієнтом її зміни. Крім того, підвішений кабель зазнає впливів сонячної радіації, соляного та кислотного туману, забруднення повітря техногенними викидами промислових підприємств та автомобілів, вплив вітрових навантажень та виникаючих при цьому вібрацій та інше. Проводяться дослідження з метою створення ОК, які мають підвищену стійкість до радіоактивного та електромагнітного випромінювання. Зовнішня підвіска ОК на опори робить його вразливим для протиправних дій. Статистика експлуатації підвісних ОК в Російській Федерації, де такі кабелі мають широке застосування, свідчить про досить часті випадки вандалізму по відношенню до підвісного ОК, зокрема його пошкодження пострілами з вогнепальної зброї. Підвішений ОК більш доступний для несанкціонованого доступу до інформації, що передається по такому кабелю.

Також слід врахувати, що у випадку пошкодження, аварії підвішеного ОК виникає загроза збільшення часу на їх усунення. Це пов’язано з тим, що першочергова увага організацій, які здійснюють технічну експлуатацію опор, а ще найчастіше опори високовольтних ліній електропередачі, контактна мережа залізничного та іншого транспорту, першочергова увага приділяється реалізації профільних завдань. Телекомунікаційним кабелям при цьому відводиться, як правило, другорядна роль.

Вимірювання, ремонт, профілактика та інші завдання, що потребують доступу персоналу до ОК, підвішеного на опорах ЛЕП, контактної мережі та подібних опорах, потребують підвищеної уваги та інших спеціальних заходів до техніки безпеки.

Між тим, підвіс ОК на опорах набуває все більшого розповсюдження.

Як правило при підвішуванні оптичного кабелю використовується техніка та технологічні прийоми, які застосовуються для підвищування на опорах ЛЕП дротів та кабелів зв’язку на стовпах повітряних ліній. На думку фахівців найбільш надійним і безпечним є прокладання ОК, вбудованого в трос грозозахисту (кабель типу OPGW на рис. 2.5 б).

Прокладання кабелю вздовж залізниць останнім часом отримує все більше розповсюдження, що обумовлює не цілим рядом позитивних факторів:

- простота доступу;

- швидкість прокладання – для будівництва ВОЛЗ можуть використовуватись колійні кабелеукладчики;

- надійність і контроль – постійний контроль з боку обхідників та суворий режим проведення земляних робіт в зоні відчуження залізниці;

- простота вводу в міста;

- наявність гарантованого електроживлення від потягових підстанцій.

При будівництві ВОЛЗ вздовж залізниць використовують ті ж самі методи прокладання ОК, що були розглянуті раніше.

Прокладання ОК через водні перешкоди глибиною до 3 м використовуються із заглибленням до 1м. Без заглиблення прокладання дозволяється при глибині водоймищ понад 8 м по узгодженню з організаціями, що експлуатують водоймища. Для подолання більшості водних перешкод використовуються сталеві труби – кожухи, в які закладають внутрішні трубки меншого діаметру, декілька з яких використовуються в якості резервних. Кабель в трубки заводять описаним раніше способом.

Поиск по сайту: