Монтаж оптичних кабелів

Монтаж оптичних кабелів проводиться з метою з’єднання окремих довжин кабелю між собою, а також підключення кабелів до відповідного обладнання. Монтаж ОК дуже трудомістка і відповідальна задача, яка потребує високої кваліфікації персоналу. З’єднання кабелів часто проводиться у польових умовах, що ще більше підвищує складність цієї роботи.

Монтаж ОК включає в себе розділяння елементів ОК з метою вивільнення ОВ від захисних оболонок, підготовки ОВ до з’єднання, з’єднання ОВ та інших елементів ОК, наприклад дротів дистанційного живлення, перевірки якості з’єднання та монтаж місця з’єднання в спеціальну з’єднувальну муфту, яка забезпечує захист місця з’єднання від зовнішніх впливів. Монтаж ОК проводиться за допомогою спеціалізованого обладнання, яке повинно забезпечити надійність з’єднання, рекомендований рівень втрат в місцях з’єднання, економічність.

В якості критеріїв надійності як правило розглядаються гарантований строк служби, стабільність параметрів та механічні характеристики з’єднань. Майже усі виробники обладнання для монтажу ОК гарантують стабільність параметрів і строк служби з’єднань на протязі 20-30 років, що відповідає строку служби ОК. Механічні характеристики залежать від способу з’єднання і визначаються головним чином механічними властивостями ОВ або конструкцією механічних з’єднувачів при їх використанні. Наприклад при з’єднання ОВ за допомогою зварювання максимальне зусилля на розрив 20-50 Н, а при застосуванні механічних з’єднувачів – в діапазоні від 10 до 35 Н.

З’єднання ОВ призводить до виникання втрат енергії оптичного сигналу. Ці втрати можуть бути досить великими і навіть перевищувати рівень кілометричних втрат ОВ. Причини, що викликають втрати в місцях з’єднання ОВ показані на рис. 2.10. Втрат, які показані на рис. 2.10 в непарних прямокутниках можна уникнути ще на стадії проектування, вибравши відповідним чином кабелі, що з’єднуються. Втрати, які на рис. 2.10 в парних прямокутниках можна зменшити і навіть уникнути, за винятком френелівських втрат, виконавши належним чином з’єднання або вибравши механічний з’єднувач відповідної конструкції.

Рисунок 2.10 – Класифікація втрат в з’єднаннях ОВ

Залежність втрат від різного виду похибок при з’єднанні ОВ наведені на рис. 2.11.

а)

б)

в)

Рисунок 2.11 –Залежність втрат від похибок при з’єднанні ОВ

г)

Закінчення рисунку 2.11 –Залежність втрат від похибок при з’єднанні ОВ

Френелівське відбиття (втрати), залежність якого наведена на рис. 2.11 г виникає на межі розподілу двох середовищ через наявність тонкого прошарку повітря між з’єднуємими ОВ, через неякісну поліровку торців ОВ та забруднення, наявність мікро тріщин та інше. Для зменшення френелівських втрат в механічних з’єднувачах застосовують імерсійну рідину – рідину, показник заломлення якої точно рівний, або близький до показника заломлення серцевини ОВ. Мінімальний рівень френелівських втрат при ідеальних умовах становить 0,35 дБ.

Поиск по сайту: