Прогноз радіаційного туману

Спосіб Н. В. Петренко. Для прогнозу температури туманоутворення в центральних і південних районах Європейської частини Росії автор запропонував уточнений графік, представлений на Рис. 2 Цей графік відбиває емпіричну залежність температури туманоутворення від початкового значення точки роси (о 18 годині) і вертикального градієнта точки роси (d. Порядок розрахунку показаний на графіці пунктирною лінією. Графік дозволяє вирішувати зворотну задачу, тобто за значенням мініРисьної температури визначити значення точки роси, при якому утворюється туман.

Рис 2. Графік для визначення температури освіти

туману по значеннях точки роси і її вертикального

градієнта о 18 годині.

За методом О. С. Звєрєва прогноз розробляють у такій послідовності:

а) за фактичною і прогностичною картами почекай оцінюють можливість виникнення радіаційного туману;

б) температуру туманоутворення Тт визначають за формулою:

Тт = Тd - (Тd

де Тd - точка роси за вечірній рядків спостереження, близький до годині заходу сонця (як правило, це 18 рік за місцевим часом) в пункті прогнозу;

d(Тd - додаткове охолодження, необхідне для формування туману, яку визначають за допомогою графіка (Рис. 7). На цьому графіку від значення точки роси піднімаються по вертикалі вгору до перетину з демаркаційною кривою, потім зміщуються по горизонталі управо і на вертикальній осі відраховують додаткове охолодження (Тd;

Рис. 6 - Номограма для прогнозу нічного мінімуму температури за даними спостережень про 17.19 рік місцевого годині.

в) прогнозують мініРисьну температуру повітря біля поверхні землі:

Тmin = Т0 - mТ

де Т0 - температура повітря за вечірній рядків спостереження (18 рік);

d(Т - очікуване охолодження повітря при ясному небі; m - поправка на хмарність. Величини m і Т знаходять за номограмою (Рис. 6);

г) визначають можливість утворення туману: при Тmin (Тт cлід очікувати туман (сильний туман), при Тmin Тт туман не передбачається;

д) прогнозують година формування туману: обчислюють відношення, потім за графіком (рис.8) визначають частку ночі n, коли слід очікувати утворення туману (при заході сонця n = 0, опівночі n = 0,5, при сході сонця n = 1).

Рис. 7 - Графік для визначення додаткового охолодження δТт.

Рис. 8 - Графік для прогнозу годині формування туману.

За методом Б.В. Кирюхіна

Для визначення можливості посадки літаків на аеродромі, що має мінімум 50(500, слід скористатися номограмою, запропонованою Б.В. Кирюхіним (Рис. 9).

Рис. 9 - Номограма Б.В. Кирюхіна для прогнозу туманів.

Номограма дозволяє знайти за значенням температури і відносної вологості повітря необхідне зниження температури для досягнення насичення ((Т1) і додаткове зниження температури для виникнення туману різної інтенсивності ((Т2).

Загальне зниження температури, необхідне для виникнення туману ((Тт), буде дорівнювати

D(Тт = (Т1 + (Т2

а отже,

Тт = Т - (Тт.

Величини (Т1 і (Т2 визначаються за номограмою (Рис. 9), потім розраховується значення Тт і порівнюється з мініРисьною температурою повітря. Порядок визначення зниження температури, необхідного для виникнення туману, свідчень на рис 9.

Поиск по сайту: