АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методологічні засади соціологічного аналізу культури

Читайте также:
  1. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу
  2. Аналізу
  3. Анкета, як різновид соціологічного дослідження
  4. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
  5. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  6. Взаємозв'язок етапів аналізу з метою і змістом робіт
  7. Види аналізу за об’єктами управління
  8. Відновлення репресій у 60-70-х рр. ХХ ст. Їх наслідки для розвитку культури.
  9. Вказати та проаналізувати особливості якісного та кількісного спектрального аналізу.
  10. Вопрос№24: Характерні риси розвитку театрального мистецтва і музичної культури українського народу в другій половині XVII - XVIII ст.
  11. Генезис теорії культури
  12. Громадянське виховання – це виховна діяльність школи, сім’ї і громадськості спрямована на формування громадянської культури вихованців.

5. Про Державну службу статистики України: Указ Президента України № 396/2011 від 06.04.2011 р.

6. Акімова О.В., Маркевич О.В. Статистика. Практикум. Навч. посібн. – К.: Видавнич. Дім „Слово”, 2004. – 128 с.

7. Волошина Н.А., Навроцька Н.Г. Статистика: Навч.–метод. Посібн. (частина 1 і 2) - Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2007. – с., с.

8. Єріна А. М. Статистика: Підручник / А. М.Єріна, З.О.Пальян. – К.; КНЕУ, 2010. – 351 с.

9. Єріна А. М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум. – 5-те вид., стер. - К.: Знання, 2006. – 255 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

10. Єріна А.М., Моторин Р.М. Статистика: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.; КНЕУ, 2001. – 448 с.

11. Лугінін О.Є. Статистика: Підручник. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - К.: Центр навч. л – ри, 2007. – 606 с.

12. Моторин Р.М., Чекотовський Е.В. Статистика. Збірник індивідуальних завдань з використанням Excel: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2005. – 268 с.

13. Нариси з історії статистики України, - К.: Держкомстат, 2001. – 56с.

14. Опря А.Т. Статистика (з програмованою формою контролю знань). Математична статистика. Теорія статистики: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.

15. Плошко В.Г., Елисеева И.И. История статистики. - М.: Финансы и статистика, 1990. – 196 с.;

16. Практикум по теории статистики: Учеб. пособие./ Под ред. Р.А. Шмойловой – М: Финансы и статистика, 1999 - 416 с.

17. Статистика підприємництва: Навч. посібник / Під ред. П.Г.Вашківа, В.П. Сторожука, - К.: Слобожанщина, 1999. – 600 с.

18. Статистика: теоретичні засади і прикладні аспекти. Навч. Посіб. Р.В. Фещур, А.Ф. Барвінський, В.П. Кічор.– 2-е вид. оновлене і доповнене. - Львів: ”Інтелект-Захід”, 2003. – 576 с.

19. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 468 с.

20. Теорія статистики: Навч. посіб. / Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. – К.: Либідь, 2001. – 320 с.

21. Теория статистики: Учебник /Под ред. Р.А.Шмойловой – М: Финансы и статистика, 1999 – 560 с.

22. Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б. Статистика: Навчальний посібник. - К.: Вікар, 2003. – 623 с. – (Вища освіта ХХІ століття)

Додаткова література:

23. Економічна статистика: Навч. посіб. / За наук. ред. д-ра екон. наук Р.М.Моторина. – К.: КНЕУ, 2005. – 362 с.

24. Моторин Р.М. Міжнародна економічна статистика: Підручник.- К.: КНЕУ, 2004. – 324 с.

25. Журнал “Статистика України”.

26. Журнал “Регіони України. Економіко-статистичні порівняння”.

27. Журнал "Банківська справа"

28. Журнал "Вісник НБУ"

29. Щорічник наукових праць “Проблеми статистики”.

30. Статистичний щорічник України за 1999 (за 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005) р. Держкомстат України / Під. ред. О.Г. Осауленка, - К.: Техніка, 2000. (2001 і т.д.).- 576 с.

4.3. Internet-ресурси:

31. http://portal.rada.gov.ua

32. http://zakon.rada.gov.ua

33. http://economics.com.ua

34. www.kmu.gov.ua/

35. www.bank.gov.ua/

36. www.minfin.gov.ua/

37. www.me.gov.ua/

38. www.lawukraine.gov.ua/

39. www.nbuv.gov.ua/

40. http://www.president.gov.ua/

41. http://www.ukrstat.gov.ua

42. http://www.dneprstat.gov.ua

43. http://www.adm.dp.ua/

44. http://www.rada.dp.ua/

45. http://www.donetskstat.gov.ua/

46. www.vous.vin.ua

47. www.vous.in.lutsk.ua

48. www.zapstat.zp.ua

49. www.stat.uz.ua

50. www.oblstat.kiev.ua

51. http://stat.if.ukrtel.net/

52. www.stat.lviv.ua

53. www.oblstat.is.com.ua

54. http://www.stat.nk.ukrpack.net

55. http://www.od.ukrstat.gov.ua/

56. www.poltavastat.gov.ua

57. http://www.te.ukrstat.gov.ua/

58. www.sumystat.sumy.ua/

59. http://www.oblstat.rivne.com/

60. www.uprstat.kharkov.ukrtel.net/

61. www.stat.ks.ua

62. http://statbrd.ic.km.ua/ukr/index.htm

63. http://www.ck.ukrstat.gov.ua/

64. http://www.oblstat.cv.ukrtel.net/

65. www.chernigivstat.gov.ua

66. http://www.gorstat.kiev.ua

67. www.sevstat.sevinfo.com.ua


Курс лекцій з дисципліни «Статистика»: Електронний посібник для студентів усіх форм навчання, які навчаються за галуззю знань 0305 “Економіка та підприємництво” за напрямами підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит"; 6.030505 "Управління персоналом та економіка праці"; 6.030504 "Економіка підприємства". Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2011. – 144 с.

 

Завдання даного курсу лекцій полягає у наданні допомоги студентам різних форм навчання у вивченні дисципліни "Статистика". Представлений посібник містить матеріали з усіх тем курсу, що допомагає студентам оволодіти знаннями щодо використання найбільш універсальних прийомів і методів проведення основних етапів статистичного дослідження, визначення системи показників для статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів.

Автор-укладач: Н.А. Волошина – к.т.н., доцент кафедри обліку та економічного аналізу Дніпропетровської державної фінансової академії

Рецензенти: В.О. Гуня – к.е.н., проф., завідувач кафедри обліку та аудиту Дніпропетровського національного університету

 

Н.Ю. Пікуліна – к.е.н., доц., доцент кафедри обліку та економічного аналізу Дніпропетровської державної фінансової академії

Відповідальний за випуск: К.С.Жадько – к.е.н., в.о. завідувача кафедриобліку та економічного аналізу Дніпропетровської державної фінансової академії

 

 

Підп. до друку Формат 84х1081/32 Папір друк ксерокс

Ум. друк. арк. 6,5 Тираж прим. Замовлення №

РВВ ДДФА Дільниця оперативного друку

 

Методологічні засади соціологічного аналізу культури


Методологічні підходи до аналізу культури

 

 

Французька школа

 

 

Німецька школа

 

 

Соціологія культури дедалі більше виходить на передній край соціально-гуманітарної думки і стає однією з тих дисциплін, яка здатна найбільш повно і адекватно відобразити зміни, що відбуваються у житті суспільства. Але багатоманітність, складність і комплексність культур­них процесів і явищ зумовила надзвичайну строкатість уявлень про культуру, підходи і способи її вивчення. Власне тому насамперед варто з'ясувати особливості різних національних шкіл соціології у трактуванні та дослідженні цього багатогранного феномену. В кінці XIX — на початку XX ст. в класичній соціології склалися дві основні школи в розумінні культури та засновані на них методи аналізу: французька і німецька.

Засновником французької школи соціології культури вважають Е. Дюркгайма. Суспільство, згідно з його вченням, — це не проста впо­рядкована емпірично система, а й осереддя внутрішнього морального життя, джерело і вмістилище всіх цінностей. Суспільство існує там і тоді, де й коли існує спільна й загальновизнана система цінностей і норм, яку як загальнообов'язкову визнає більшість громадян. У цьому плані суспільство постає своєрідним божеством, яке ззовні впливає на інди­відів, робить з них розумних і моральних істот; Варто лише зруйнувати традиційні колективні цінйості й уявлення, вірування і традиції, як настає стан аномії — суспільство наближається до загибелі. Отже, таку орієнтацію можна умовно назвати ціннісно-регулятивною; згодом її дотримується і розвиває у своїх працях інший французький дослідник, представник структуралістської культурології К.Леві-Стросс. Він зосереджує увагу на аналізі структур мислення і соціального життя, незалежних від індивідуальної свідомості і вибору. На його переконання, культура як універсальний атрибут людського буття володіє приблизно однаковим набором ознак у різних суспільствах, тому мета дослідника — виявлення законів порядку, що лежать в основі різноманіття вірувань та інститутів (щось близьке до культурних універсалій Дж.Мердока). Водночас К.Леві-Строссу вдалося поєднати універсалістський підхід із поясненням і класифікацією окремих деталей соціокультурного буття.

Одночасно в німецькій соціологічній школі розробляється інша орієнтація, яку умовно можна назвати етико-нормативною. На відміну від аналізу макроутворень (колективних уявлень, цінностей і традицій суспільства) в ній активно досліджуються явища мікрорівня — ціннісні орієнтації особистості в системі соціальної дії. Початок дослідженням такого ґатунку поклав М.Вебер. Йому належить типологія форм

 

 

Розвиток уявлень про культуру в амери­канській антропології

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)