Громадянське виховання – це виховна діяльність школи, сім’ї і громадськості спрямована на формування громадянської культури вихованців

Основна мета громадянського виховання – формування громадянської культури особистості вихованця, як глибокого усвідомлення своєї належності до певної держави, почуття патріотизму, відповідальності й обов’язку, здатність рішуче відстоювати суспільно-державні цілі в складних ситуаціях. В культурі міжетнічних відносин.

Почуття патріотизму характеризується свідомою любов’ю до свого народу, Батьківщини, усвідомленням своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, вболівання за його майбутнє.

Патріот дбає про благо держави і готовий відстоювати та захищати її інтереси, цілі, принципи, ідеали.

Із змістової точки зору патріотичне виховання учнів в сучасних умовах – це, насамперед становлення національної самосвідомості, належності до рідної землі, народу.

Національна самосвідомість ґрунтується на національній ідентифікації, передбачає усвідомлення себе часткою національної спільноти, носієм національних цінностей, вбирає в себе віру в духовні сили свого народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди.

Культура міжетнічних відносин виявляється в повазі до інтересів, прав, самобутності інших народів у готовності до компромісу заради соціального миру в державі.

Мета громадянського виховання визначає основні його завдання:

1. Забезпечення оволодіння школярами системою знань, необхідних для виховання якостей громадянина:

- оволодіння змістом ключових понять «народ», «нація», «держава», «національний», «націоналізм», «патріотизм», «громадянськість», «національна гідність», «громадянська гідність» тощо;

- оволодіння рідною мовою, ознайомлення та осмислення звичаїв, традицій, міфології, фольклору, мистецтва рідної країни; історії свого народу, роду, рідного краю; народних поглядів, переконань, ідеалів, цінностей (народної мудрості), загальноприйнятих норм поведінки тощо – як основи етнічного, національного самоусвідомлення;

- засвоєння державної мови, знань щодо територіального устрою країни, законів суспільного розвитку, державних органів, політичного життя, державної символіки, її історичного походження, політичних прав та свобод людини, поточної політики тощо – як основи громадсько-патріотичного самоусвідомлення;

- засвоєння знань щодо економіки своєї держави та інших держав, сутті ринкових відносин;

- осмислення демократичних традицій у розвинених країнах;

- засвоєння знань про багатовікову історію взаємовідносин народу, країни з іншими народами, країнами;

- оволодіння знаннями про визначних особистостей країни, народу, рідного краю.

2. Формування громадянських почуттів:

- гордості за успіхи держави та біль за невдачі;

- поваги до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, відчуття належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника;

- почуття дбайливого господаря своєї землі, відчуття своєї причетності до розбудови державності, що сприяє утвердженні громадянської гідності;

- почуття патріотизму, громадянського обов’язку та відповідальності;

- почуття національної, расової, конфесійної толерантності.

3.Формування громадянських поглядів і переконань:

- щодо державної незалежності, як єдиної можливості для українського народу вільно творити своє політичне, соціальне, господарське, релігійне життя;

- щодо побудови правової, соціальної, демократичної країни із справедливим державним устроєм, який би підтримував би лад у суспільстві, в той же час забезпечував особисті права і волю кожного громадянина й сприяв розвиткові й прояву його здібностей;

- необхідності збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів рідної країни;

- необхідності вивчення історії свого народу, країни, міста;

- формування мотивів активної життєвої позиції в суспільному житті – інтерес, самовираження самоствердження іт.п.

4.Створення умов учням для набуття досвіду громадянської дії;

- формування навичок і звичок поведінки, необхідних для участі учнів у житті суспільства, реалізації його ідеалів і цінностей, щоб повага до законів символів батьківщини, до святинь, розуміння своїх прав і обов’язків поєднувалися з реалізацією власних патріотичних почуттів, прав і обов’язків у повсякденному житті, відновлення різних елементів української культури у власній життєдіяльності. Дружні стосунки з дітьми інших національностей;

- формування у школярів потреби в громадянській поведінці;

- виховання у школярів якостей громадянина України громадянськість, патріотизм, правосвідомість, суспільно-політична освіченість, моральність, трудова активність.

Поиск по сайту: