АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Формування наукового світогляду

Читайте также:
  1. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  2. Взаємодії в екологічних системах. Принципи формування екосистем
  3. Воєнно-економічна політика України в умовах формування ринкових відносин та конверсії ОПК.
  4. Господарський розвиток періоду формування світових цивілізацій.
  5. Громадянське виховання – це виховна діяльність школи, сім’ї і громадськості спрямована на формування громадянської культури вихованців.
  6. Державний бюджет. Формування доходів Державного бюджету.
  7. Економічна думка періоду формування світових цивілізацій.
  8. Етапи формування оборонного бюджету України
  9. Етапи формування світового господарства
  10. Етапи формування та реалізації соціальної політики.
  11. Етапи формування української народності
  12. За даними таблиці побудуйте кліматодіаграму. Визначте тип клімату та територію, для якої він характерний. Вкажіть чинники, що вплинули на його формування. (12 балів)

В процесі і в результаті засвоєння наукових знань закладаються основи наукового світогляду.

Коли розкривають сутність світогляду людини, оперують такими категоріями, як знання, погляди, переконання і ідеали особистості, які відображають її ставлення до явищ і процесів дійсності і які визначають її життєву позицію.

Світогляд – це система філософських, соціально-політичних, правових, естетичних поглядів людини на навколишню дійсність, явища природи, суспільні процеси, свідомість людей і своє місце в світі.

Таким чином світогляд покликаний давати відповіді на питання: що таке навколишній світ, від чого залежить його розвиток, підкоряється він якимось закономірностям, чи в ньому панує хаос; як з’явилося життя на землі, чи існує прогрес в історії розвитку суспільства, що є визначальним для його розвитку воля окремих осіб, Бога, думки людей, матеріальні умови життя тощо, ради чого варто жити і як треба жити.

Виходячи з цього світогляд буває буденним – система поглядів переконань ставлень сформована на базі життєвого досвіду. Релігійним – визначається релігійними поглядами, переконаннями ставленнями щодо розвитку суспільства, людини себе, і свого місця в ньому. І науковий який визначається системою поглядів переконань, що базуються на системі наукової картини світу – системи уявлень про загальні закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин. Система розумового виховання в сучасній школі спрямована на формування наукового світогляду учнів.

Структура світогляду особистості має такі компоненти: знання, погляди, переконання, дії (вчинки).

Знання в структурі світогляду учня є суб’єктивним відображенням об’єктивної реальності, результатом засвоєння знань які накопичило людство. У свідомості людини результат пізнання навколишньої дійсності відображається у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій, ідей, норм. Одні з них є актуальними для учня, тобто набувають для нього суб’єктивного, особистісного смислу, інші залишаються лише словесними знаннями.

Щоб знання сприяли розвитку світогляду, вони повинні набути для людини суб’єктивного змісту тобто перейти в погляди і переконання. Саме погляди і переконання становлять основу світогляду і визначають позицію.

Погляди це прийняті учнем уявлення про світ.

Переконання, стійкі погляди, уявлення про світ як достовірні, істинні і емоційно пережиті. Це знання і погляди, які перейшли у внутрішню позицію і особистість готова їх відстоювати та здійснювати на практиці. Переконання визначають увесь духовний світ особистості: її спрямованість, ціннісні орієнтації, інтереси, бажання, почуття, вчинки. Саме переконання роблять людину сильнішою внутрішньо, послідовною у діях та поведінці.

Невід’ємною частиною переконань людини є її почуття. Втілення світоглядних переконань у життя, їх відстоювання і захист людина переживає емоційно.

Вчинки, дії як елемент структури світогляду передбачають уміння людини використовувати знання, реалізовувати переконання в конкретних життєвих ситуаціях, прояв волі, принциповості, рішучості у виражені особистої позиції ставлення до людини, суспільства, природи, себе, політики і т.

Основою наукового світогляду є органічний взаємозв’язок наукової істини, поглядів і переконань тому школа і кожний вчитель мають прагнути глибокого осмислення учнями важливіших науково-матеріалістичних ідей. До них відносяться:

- матеріальність світу і об’єктивний характер його розвитку;

- рух як форма існування матерії;

- первинність матерії і вторинність свідомості;

- пізнаваємість світу і його закономірностей;

- практика як основа пізнання і критерій істинності;

- вирішальна роль праці в формуванні і розвитку особистості;

- матеріальне виробництво – основа суспільного розвитку і прогресу;

- значення загальнолюдських і національних цінностей в розвитку сучасного світу.

Важливо щоб учні не лише засвоїли ці знання, а щоб вони перейшли в погляди і переконання.

Формування світогляду залежить від впливу на інтелект, емоції, волю особистості, від її активної практичної діяльності.

Одним із важливих є питання теорії й практики розумового виховання є визначення критеріїв сформованості наукового світогляду особистості. У науковій літературі існують різні підходи до розробки цих критеріїв. Однак більшість дослідників вважають, що при визначенні рівня сформованості світогляду необхідно виходити із самої його сутності, змісту і структури. У зв’язку з цим при оцінці рівня сформованості світогляду людям необхідно враховувати наступні показники:

- ґрунтовність наукових знань, їх єдність в цілісну систему, що пояснює сутність і закономірності явищ природи, суспільства, мислення;

- розвинута здатність діалектичного осмислення дійсності, удосконалення світогляду, стійкість поглядів і переконань, що виявляються в умілому аналізі індивідом нових для нього явищ, суспільних подій, творів мистецтва;

- виявлення соціальної активності, емоційно-вольової суспільної цілеспрямованості, спрямування діяльності на втілення ідеалів у житті, їх пропаганду і захист.

Звичайно, у реальному житті не так легко і просто визначити рівень сформованості такого складного особистісного утворення, яким є світогляд. Але використання вказаних рекомендацій і критеріїв у певній мірі може сприяти вирішенню цього завдання.

Навчально-виховні умови що сприяють формуванню світогляду:

1. Наступність та міжпредметні зв’язки у навчанні дозволяють побачити одне й те явище з різних точок зору, одержати про нього цілісне уявлення. При умові, що буде забезпечена глибока наукова доказовість, логічна переконливість і несуперечливість всіх засвоюваних знань і висновків світоглядного характеру.

2. Важливим є дотримання принципу історизму в навчально-виховному процесі.

3. Щоб знання переросли у переконання особистості, вони повинні проникнути у сферу її почуттів і переживань. Що спонукає вчителя звертатися до особистого досвіду учнів, життєвих ситуацій, творів літератури й мистецтва.

4. Постійне збудження у учнів емоційного ставлення до матеріалу, що вивчається, внутрішнього прагнення до глибокого осмислення і засвоєння наукової істини, завдяки чому тільки вона і визначає спрямованість особистості і впливає на її поведінку.

5. Набуття досвіду емоційного ставлення дитини до навколишнього світу у творчій діяльності у різноманітних видах мистецтва. Створюючи літературний твір, виконуючи ту чи іншу роль у п’єсі, дитина утверджує себе, виявляє свої погляди і переконання, розширює свій світогляд.

6. Важливою умовою переходу знань в погляди і переконання учнів є надання навчально-виховному процесу суспільної спрямованості. Необхідно допомогти їм зрозуміти, в якому напрямку ми рухаємося, які перетворення відбуваються в економіці, політиці, суспільних відношеннях.

7. Включення учнів у досить широку сферу практичних дій: трудову, громадську, художню, технічну та інші види діяльності, в широке коло соціальних відносин в процесі чого закріплюються і набувають необхідної стійкості погляди і переконання.

8. Важливе значення мають погляди, переконання, діяльність педагога.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)